Читайте также:
|
|
Порушення травлення у ротовій порожнинні
У порожнині рота їжа подрібнюється і змочується слиною, внаслідок чого формується харчова грудка і починається перетравлення. Найпоширенішими причинами і механізмами порушення проходження їжі через ротову порожнину є:
· порушення жування, яке може виникнути через:
1) пошкодження жувальних м'язів (міозит, правець);
2) пошкодження кісток, які формують ротову порожнину (поранення,
остеомієліт) та скронево-нижньощелепного суглобу (вивих);
3) ушкодження або відсутність зубів;
4) болючість слизової ротової порожнини (стоматит, пародонтит);
· порушення функцій слинних залоз, що проявляється гіпер- та гіпосалівацією;
· порушення ковтання (дисфагія), яка розвивається через:
1) дефект твердого чи м'якого піднебіння (вовча паща);
2) спастичне скорочення м'язів глотки (істерія, сказ, правець);
3) розлади іннервації трійчастим, під'язиковим та іншими нервами (неврити);
4) ангіну та інші ураження мигдаликів лімфатичного кільця.
Карієс
Карієс - патологічний процес, що характеризується прогресуючою деструк-цією твердих тканин зуба (емалі й дентину) з утворенням дефекту у вигляді поро-жнини зуба.
Причиною карієсу є органічні кислоти, які утворюються внаслідок взаємо-дії мікроорганізмів з зубним нальотом, що, в основному, складається з вуглевод-них залишків їжі. Саме органічні кислоти здатні розчиняти емаль і позбавляти зуб природного захисту. Серед мікроорганізмів ротової порожнини (не менше 30 ви-дів) особливе значення належить стрептококам групи А. Причому, більшість з них (70%) фіксується саме в зубному нальоті. Зубний наліт утворюється, у першу чергу, з вуглеводів термічно та дрібно переробленої, бідної на мінерали (Са, Р,F) їжі (хлі-ба, солодощів і т.д.) та муцину слини. Його утворенню сприяє гіпосалівація (змен-шення слиновиділення), так як слина виконує очищувальну, антибактеріальну, нейтралізуючу кислотність та ремінералізуючу функції. Крім того, до екзогенних фа-кторів, що сприяють карієсу, належать термічні (різкі перепади температур), меха-нічні (розкушування зубами горіхів) впливи, недотримання правил гігієни ро-тової порожнини, використання води з дефіцитом або надлишком фтору тощо.
Ендогенною причиною карієсу є порушення трофічної функцій зубної лімфи, яка утворюється у пульпі і живить тверді тканини зуба. Це спостерігається при пульпітах, періодонтитах, пародонтозах. Крім того, розвитку карієсу сприяє недостатність регуляції Р-Са обміну гормонами щитоподібної та прищитоподіб-них залоз (кальцитоніну, паратгормону).
Певна роль у патогенезі карієсу належить спадковій схильності та зниженій ре-активості організму. Компенсаторними реакціями цієї патології є утворення вторин-ного дентину одонтобластами з боку пульпи та гіперсалівація.
Порушення функцій слинних залоз
Функціями слини є:
1) очисна (омиває зуби і слизову порожнини рота);
2) захисна (містить лізоцим, lgА);
3) трофічна (фермент калікреїн регулює кровоплин у судинах ротової
порожнини, є також фактори росту нервів, епідермісу);
4) травна (амілаза та мальтаза у лужному середовищі починають
розщеплювати вуглеводи);
5)регуляція кальцієвого обміну (гормон слинних залоз паротин сприяє росту та звапненню зубів і кісток.
Порушення слиновиділення може проявлятися як гіпер-, так і гіпофункцією сли-нних залоз.
Причини гіперсалівації (надмірного слиновиділення):
1)компенсаторна реакція при стоматитах, гінгівітах, карієсах та парадонтозі, при захворюваннях травної системи, блюванні, вагітності;
2)дія ліків, які активують парасимпатичну нервову систему (холіноміметиків);
3)вплив фосфороорганічних та бойових отруйних речовин.
Наслідки гіперсалівації:
Нейтралізація кислотності шлункового вмісту та порушення травлення.
Причини гіпосалівації:
1) запальні процеси у слинних залозах;
2) зневоднення;
3) дія препаратів, які пригнічують парасимпатичну нервову систему (атропін);
4) надмірна активність симпатичної нервової системи;
5)захворювання з інтосикацією та гарячковим станом.
Наслідки гіпосалівації.
Утруднюється акт жування та ковтання, суха слизова легко подразнюється спожитою їжею, що сприяє розвитку у ній запальних процесів, а також потраплянню інфекції у слинні залози та виникненню зубного карієсу.
Поряд з порушенням екскреторної функції слинних залоз іноді виникає відхилення їх інкреторних функцій. Зниження синтезу паротину може спричинити розвиток ряду порушень у опорно-руховому апараті, хондродистрофію плоду, деформуючий артрит, парадонтит і т.д. Компенсаторно може спостерігатися припухання слинних залоз при цукровому діабеті, гіпогонадизмі тощо.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 321 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |