Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стародавня Месопотамія

Читайте также:
  1. Стародавня Індія

Стародавньому Сходу властиве бачення своєї країни "серединою світу", сакральним центром. У шумерів, наприклад" була своєрідна "карта світу", де Межиріччя оточувалося світовим океаном (звідки, на думку вчених, починається східний традиціоналізм, етноцентризм, месіанізм).

Систему вірувань та уявлень, що створювали протягом тисячоліть різні народи Месопотамії (шумерійці, і а к ка дійці (вавилоняни), ассирійці та інші), історики називають вавилонською. Особливого поширення у ніш набув культ космічних та астральних божеств. Уже на ІІІ тис. до н. е. виникла фантастична система космогонії. Первинним елементом визнавався вічний і безмежний океан, уособлений в образі богині — прапороджениці Намму (чи Тіамат). В її надрах з'явилася велетенська гора, що символізувала небо (бог Ану) і землю (богиня Кі), поєднані в одне ціле. Бог повітря Енліль відокремив їх і породив перше світило — місяць (бог Нан-нар, чм Он), а місяць — усі інші планети, у тому числі Сонце (бот Уту, або Шаман) та зірки. У цій системі визнавалися чотири основні елементи; первісний океан, що обтікає Всесвіт; небо у вигляді подвійних металевих склепінь; атмосфера, заповнена повітряними тілами, що світяться; земля у вигляді плоского диска. Поряд із цими статями обожувалися також вітри, буря, вогонь, лани та ін. Було також уявлення про боротьбу злих і добрих духів.

Розвиток сільського господарства висунув на перший план землеробські і скотарські культи (бог води Енкі, Еа, — творець іригації та знарядь праці, богиня плодючості Іштар та її чоловік — стражденний бог Таммуз та ін.). З часом, а також з появою деспотій культ і функції богів змінювалися. Іштар стала грізною богинею — войовницею, що допомагає царю у боротьбі з ворогами. Місцевого бога міста Вавилона — Мардука — проголосили творцем Всесвіту, верховним богом міста. Виникли вчення про божественність царя і царської влади. У Нововавилонському царстві (VII— VI ст. до н. е.) здійснювалися спроби встановити монотеїзм і централізувати культ, що супроводжувалося збільшенням чисельності жерців та ускладненням ієрархічної системи.

У догматиці велику роль відіграє вчення про творення за допомогою слова (замість колишньої теорії породження одних стихій іншими). Уявлення про замогильний світ були песимістичними: душі небіжчиків вважалися приреченими на життя у вічному мороці та харчування прахом

Давньомесопотамська культура — синтез культур багатьох народів, які проживали на території Межиріччя. В її основі — культурні досягнення Шумеру, Вавилону, Ассирії, Аккаду, Палестини, Персії, Давнього Закавказзя та ін. Велич і слава Вавилону— рельєф стовпа законів Хаммурапі (XIX—XVIII ст, до н. е.), такі споруди міста, як Ворота Іштар, прикрашені глазурованими рельєфами, сади Семіраміди, семиярусний зикурат, палаци та храми VII—VI ст. до н. е,

Месопотамська цивілізація — одна з найдавніших у світі. Саме в Шумері людське суспільство чи не вперше вийшло із стадії первісності, звідси починається справжня історія людства. У переході від варварства до цивілізації важливу роль відіграла писемність, якій в культурі Стародавньої цивілізації Месопотамії належить особливе місце: винайдений шумерами клинопис - найхарактерніше з того, що було створено месопотамською цивілізацією. В Месопотамії не збереглися грандіозні споруди і навіть цілі міста перетворилися на безформні купи землі, ледве помітні сліди стародавніх каналів. Про минуле розповідають лише писемні пам'ятки, незчисленні клиноподібні написи на глиняних табличках" кам'яних плитках, скелях і барельєфах. Понад 1.5 млн клинописних текстів зберігається нині в музеях світу і постійно знаходяться нові. Месопотамська писемність у своїй найдавнішій формі — піктографії — з'явилася на межі IV—III тне. до н. е. Вважають, що в ранньому піктографічному письмі було понад 1,5 тис знаків — малюнків. Кожен з яких означав слово чи кілька слів (у нововавилонський період їх залишилося трохи більше 300). Сфера застосування клинопису швидко розширювалася, крім документів господарської звітності, з'явилися культові тексти, збірка прислів'їв, різні "шкільні" чи "наукові" тексти — списки знаків, назв гір, країн, мінералів, рослин, риб, професія та посад і, нарешті, двомовні словники. Все це вивчалося і переписувалося в давніх школах - академіях, завдяки чому є багато копій. При таких школах створювалися бібліотеки, були і приватні зібрання "глиняних книг". Найвідомішою з них є велика, систематично підібрана і розставлена бібліотека ассирійського царя Ашшурбанапала. Найвидатнішою пам'яткою шумеро-вавилонської словесності є аккадський "Епос про Гільгамеша", в якому йдеться про пошук безсмертя, сенс людського існування. Знайдено цілий цикл шумерських поем про Гільгамеша і ще кілька аккадських версій цієї поеми. Цікавою є старовавилонська "Поема про Атрахасиса", в якій розповідається про створення людини та всесвітній потоп. Також з Месопотамії збереглася казка про витівки хитруна, що тричі помстився своєму кривднику. З авторських творів відомі кілька поем про безвинного страждальця — "Вавилонська теодицея" і "Розмова володаря з рабом", які перехоплюють теми біблійних книг Іова та Еклезіаст. Великий внесок у культуру зробили шумеро-вавилонська математика й астрономія. Ми досі користуємося позиційною системою цифр і ділимо коло на 360, годину — на 60 хвилин, а кожну з них — на 60 секунд. Найбільш результативний період вавилонської математичної астрономії припадає на V ст. до н. е. Неоціненною є спадщина месопотамської цивілізації в галузі політичної теорії та практики, військової справи, права та історіософії. Адміністративна система, що сформувалася в Ассирії, була запозичена персами (поділ країни на сатрапії, розділення в провінції цивільної та військової влади). Ідея так званої істинної царственості, що виникла приблизно на межі ІІІ і II тис, пережила віки. Увійшовши в Біблію (Книга Даниїла) як ідея "зміни царств", вона стала й одним із джерел теорії "Москви як третього Риму", що поширилася у Московській Русі на початку XVI ст. Незважаючи на те, що у старозавітній та християнській традиціях до Вавилону та Ассирії ставлення було неприязним, Вавилон залишився в історичній пам'яті першим "світовим царством", нащадками якого стали наступні великі імперії.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | <== 6 ==> | 7 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав