Читайте также:
|
Всі елементи культури, котрі ми розглянули, відносяться до культури як такої, проте, культура функціонує в суспільних взаємозв’язках на різних рівнях і в певних конкретних формах.
В соціології є різні критерії типологізації культур з точки зору їх розміщення в просторі і дії в них різних соціальних суб’єктів. Згідно горизонтальної типологізації культури, що дозволяє фіксувати як особливості культур так і їх місце в більш широких культурних просторах, виділяютьнаступні типи культур:
цивілізаційні – відносяться до метаспільнот, що породили в певні періоди своєрідні напрямки чи парадигми розвитку багатьох етнічних культур (антична культура, цивілізація Дворіччя);
регіональн і – відносяться до метасоціумів, різних суспільств, що об’єднані природою та територіальною близькістю умов проживання (східна, західна культури, мусульманська);
етнічні – відносяться до державно-територіальних спільнот в яких сформувалась культура того чи іншого народу в доіндустріальну епоху;
національні – відносяться до поліетнічних, державно-територіальних спільнот, що сформували культуру певної нації на індустріальному етапі свого розвитку;
локальні – відносяться до співтовариств, котрі пов’язані умовами проживання та взаємодії на тій чи іншій конкретній території.
Вертикальна типологізація дозволяє розглядати культури з точки зору їх ієрархічної взаємодії: домінуюча культура, субкультура, контркультура.
Кожне суспільство має певне поєднання основних елементів культури, символів, переконань цінностей та зразків поведінки, котрі приймаються та розділяються всіма членами суспільства. Цю сукупність прийнято називати домінуючою або всезагальною культурою. Її зміст наповнюють загальнолюдські цінності, норми та зразки поведінки. Тим часом кожне суспільство є структурованим на певні соц.групи, класи, верстви, котрі виробляють свої власні норми, цінності та зразки поведінки, що не поділяються всіма людьми даного суспільства. Культурні норми, цінності та зразки поведінки, які тісно пов’язані з домінуючими і в той же час відрізняються від них, називаються субкультурою. Субкультура – це сукупність символів, цінностей та зразків поведінки, що вирізняють те чи інше суспільство чи певну соціальну групу. У сучасному суспільстві субкультурні відмінності визначаються національністю, релігією, видом занять, віком, соціально-класовими та іншими відмінностями. Відповідно до цього можна вирізнити етнічну, конфесійну, професійну, молодіжну субкультури, субкультуру правлячої еліти та соціальних низів, тощо. (Приклади)
Термін “етнічна субкультура” застосов. для визначення символів, вірувань, цінностей..., які є відмінними від цінностей... решти груп в межах певного етносу (гуцули, поліщуки, бойки, лемки...);
конфесійна субкульт склад на основі спільності віросповідання, належності до тієї чи іншої церкви;
професійна субкультура утворюється на основі спільних символів, цінностей, норм та зразків поведінки, котрі розділяються тією чи іншою професійною групою. Вона тісно пов’язана зі змістом роботи і тією роллю, котру в суспільстві відіграють її представники. На неї впливає професійна освіта та підготовка.
Молодіжна субкультура складається на основі специфічних соціальних та психологічних рис, наявність яких визначається як віковими особливостями молодих людей та їх соціально-економічним становищем. Молодь формує свій специфічний стиль поведінки, котрий проявляється в одязі, в специфічній мові спілкування (сленг), тощо.
Контркультура – сукупність цінностей, норм та зразків поведінки, котрі заперечують домінуючі цінності... Тобто цінності... такої групи не лише відрізняються від таких, що є загальноприйнятими для більшості в суспільстві, а й вступають з ними в конфлікт (культура бандитського угрупування, девіантні групи).
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 184 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |