Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лекція Страхове відшкодування витрат судновласника за членів екіпажу.

Читайте также:
  1. Аналіз взаємозв’язку: „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктного виробництва.
  2. Аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та (або) обсягу реалізації.
  3. Вивчення однорідних членів речення
  4. Витрати на 1 ремонт
  5. Витрати на оплату праці працівників
  6. Витрати на проектно-конструкторську документацію
  7. Витрати на ремонт основних засобів
  8. Витрати праці в управлінні підприємством, їх класифікація
  9. Витратна частина сімейного бюджету
  10. Відповідальність в формі відшкодування збитків

Згідно українського законодавства всі працівники, у тому числі й екіпаж судна, підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Внески на державне соціальне страхування сплачуються організацією-судновласником. У порядку, обумовленому колективним договором, судновласник проводить страхування від нещасних випадків і професійних захворювань працівників, зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою, а також членів екіпажа суден закордонного плавання від нещасних випадків в іноземних портах. Судновласники можуть створювати за рахунок власних коштів фонди для додаткового соціального страхування (як правило, у розмірі не менш 1,5% від розміру фонду заробітної плати).
Але, працевлаштовуючись на іноземне судно, моряки не звертають увагу на відсутність умов у контракті про те, що судновласник повинен забезпечити своєчасну сплату обов'язкових внесків на соціальне страхування й зобов'язані страхувати: заробітну плату й інші належним членам екіпажа судна суми, у тому числі видатки на репатріацію; життя й здоров'я членів екіпажа судна при виконанні ними трудових обов'язків.

Під час підписання контракту в крюінгових компаніях, моряки випускають з уваги настільки істотну деталь, прирікають себе, а у випадку загибелі, та й своїх родичів, на те, що вони не одержать ніяких компенсаційних соціальних виплат.

Всі крюінгові компанії при одержанні відповідної ліцензії повинні надавати для узгодження у міграційну службу Міністерства внутрішніх справ форми типових умов контрактів, які будуть укладатися українськими громадянами з іноземними роботодавцями-судновласниками. Крім того, в обов'язковому порядку повинні надаватися для узгодження типові умови найма моряків із кожним судновласником-роботодавцем, що працює з крюінговою компанією з обов'язковою вказівкою найменування судна (оскільки деякі родичі не завжди знають про те, на якім судні працював загиблий), номера ІМО, позивного радіосигналу, і прапора тих судів, на яких буде працювати громадяни. Це повинне бути неодмінною умовою одержання ліцензії для крюінгової компанії. Оскільки, якщо представлені типові умови не відповідають стандартам МОП або вимогам українського законодавства й значно погіршують положення моряків, то такому претенденту на ліцензію повинно бути відмовлене.

Нинішній контроль з боку держави за крюінговими компаніями вкрай не ефективний. Все що може зробити міграційна служба, це відкликати або призупинити дію ліцензії крюінгової компанії.

Цікаво те, що відповідно до статті 60 КТМ Російської Федерації «судновласник зобов'язаний страхувати життя й здоров'я екіпажа судна при виконанні їм трудових обов'язків». А КТМ України не містить такого зобов'язання. Крам того, ні в українських ні в російських нормативних документах, на відміну від норм інших розвинених морських держав, не зазначені мінімальні ставки трудових контрактів і страхових полісів. У результаті державні органи не можуть їх контролювати, моряки залишаються соціально незахищеною категорією громадян. А бюджет втрачає податки з їх зарплати.

Необхідно підвищити вплив держави на діяльність морського флоту й у терміновому порядку на державному рівні розробити документ, у якому повинні бути відбиті конкретні цифри мінімальних ставок трудових контрактів і страховок для українських моряків, що працюють під іноземним прапором, а також покласти контроль по їх дотриманню на конкретний державний орган.

За основу можна взяти документи, розроблені Міжнародними профспілковими організаціями, таким як ITF. Крім того, у випадку загибелі українських громадян за кордоном на цей орган повинні бути покладені координаційні функції по повідомленню родичів загиблих моряків і надання практичної допомоги в одержанні обов'язкових компенсаційних соціальних виплат, передбачених трудовими контрактами. Розмір страхування життя моряка не може бути нижче мінімуму, встановленого міжнародними нормами. При невиконанні цієї вимоги вихід у море судну повинен бути заборонений. Для судновласників видатки по страхуванню досить істотні, а для моряків дуже важливі для забезпечення соціальної захищеності. Таке страхування не може вважатися обов'язковим через відсутність відповідного закону в Україні. Для підвищення ефективності захисної функції трудового права, потрібне введення системи страхування відповідальності судновласників за невиплату заробітної плати морякам, а також для відшкодування шкоди, заподіяного життю й здоров'ю моряків, і компенсації інших фінансових зобов'язань судновласника перед моряком.

Одним з основних обов'язків судновласника, що виходить із норм цивільного й морського права, є цивільна відповідальність судновласника перед всіма фізичними особами, що перебувають на судні. Тобто це перш за все члени екіпажа (судової команди). Очевидно, що виконуючи свої трудові зобов'язання, у тих або інших обставинах моряки може статися нещасний випадок на борту судна, що належить судновласникові.

У цьому зв'язку судновласник прагне застрахувати таку цивільну відповідальність у клубі взаємного страхування (далі: КВС) й перекласти цей тягар фінансових зобов'язань, що виникають перед моряками та членами їх родин. Фінансові претензії до судновласника з боку третіх осіб, що легально перебувають на судні, можуть виникнути з приводу нещасних випадків на борту, що мали травматичні наслідки у формі стійкого розладу здоров'я, тимчасової або постійної втрати працездатності й надання кваліфікованої медичної допомоги.

У типовому трудовому контракті існує така оговорка: «судновласник страхує моряка на свій розсуд у разі нещасного випадку та втрати працездатності». Отже, судновласник страхує лише свою відповіладьність.

За умовами стандартної страховки в Клубі Взаємного Страхування компенсація, виплачувана родичам визначена в розмірі «відшкодування витрат, пов'язаних із поверненням останків плюс похорони». Більш того, «відшкодування» є власністю судновласника, розмір її - комерційна таємниця й оголошується лише за рішенням суду. Ось чому нулі й одиниці, проставлені в індивідуальних контрактах моряків, ні про що конкретно не говорять.

Кодекс торгівельного мореплавства України (ст. 61) визначає обов'язок капітана судна надати невідкладну медичну допомогу. У випадку, якщо особа, що перебуває на борті судна, має потребу в невідкладній медичній допомозі, що не може бути зроблена під час знаходження судна в морі, капітан судна зобов'язаний зайти в найближчий порт або вжити заходів по доставці такої особи в найближчий порт із повідомленням про це судновласника. При доставці такої особи в іноземний порт капітан судна одночасно сповіщає судновласника й консульську установу України в цій країні.

Правові норми, що регулюють трудові відносини моряків у міжнародному морському судноплавстві, передбачають гарантії надання необхідної медичної допомоги членам екіпажа під час плавання або перебування судна в закордонному порту. Відшкодування витрат за надану медичну допомогу є великою проблемою для судновласників. Рік у рік ці витрати збільшуються, обтяжуючи тягар фінансових витрат судновласників, пов'язаних із поточною експлуатацією флоту. Судновласник прагне перекласти тягар реальних, непередбачених, надзвичайних і розумних медичних витрат на морського страховика. У свою чергу страховик намагається мінімізувати свої власні витрати по відшкодуванню медичних витрат судновласникові, з яким він пов'язаний через договір страхування, шляхом збільшення франшизи.

Статистика захворюваності й травматизму, що ведуть морські страховики, безпристрасно свідчить мовою конкретних цифр, що медичні документи про фактичний стан здоров'я членів екіпажів суден закордонного плавання не завжди висвітлює реальне положення речей. Особливо це відноситься до санації ротової порожнини. Найбільша кількість звернень за медичною допомогою з боку членів екіпажів пов'язане з послугами лікаря-стоматолога в закордонному порту. Цим пояснюється прагнення судновласників і страховиків виключити стоматологічну медичну допомогу, крім гострих невідкладних станів, з переліку своїх зобов'язань перед членами екіпажів суден.

У випадку захворювання або отримання травми моряком капітан судна й екіпаж зобов'язані зробити все можливе, щоб забезпечити хворому належне лікування. Насправді, у відкритому морі зробити це буває досить важко. Особливо тому, що лікарі залишилися лише на пасажирських судах. Консультації лікаря-фахівця за допомогою сучасних систем зв'язку, буває, теж не дають відчутного результату. Якщо стан хворого вкрай важкий або існує реальна загроза для життя, а на судні немає відповідних умов для надання необхідної медичної допомоги, капітан судна зобов'язаний прийняти рішення про зміну курсу судна й направити його в найближчий порт для наступної передачі хворого в медичний стаціонар.

Юридичний факт входження судна у КВС гарантує судновласникові, а також екіпажу судна відшкодування матеріального збитку й непередбачених витрат із приводу травми, наступного лікування (амбулаторного й в умовах медичного стаціонару), репатріації на батьківщину або повернення на судно після лікування в черговому порту заходу.

Клубні правила КВС передбачають широке коло подій, при настанні яких проводиться страхова виплата судновласникові введенного судна. Вони містять у собі:

- відшкодування витрат на лікування в обсязі надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги із приводу звернення, діагностики й виявленого захворювання;

- відшкодування витрат скалічення й перебування хворого в умовах медичного стаціонару по профілю виявленого за­хворення, включаючи діагностику й проведення порожнинних хірургічних операцій (при наявності до того об'єктивних медичних показників);

- відшкодування витрат по санітарній евакуації хворого на батьківщину, до місця постійного проживання після стабілізації стану його здоров'я, з метою продовження лікування або пост­травматичної реабілітації;

- відшкодування витрат по доставці члена екіпажа назад на
судно після лікування й відновлення раніше втраченої працездатності;

- відшкодування витрат по доставці на судно нового члена
екіпажа замість вибулого через захворювання або отриману травму;

- відшкодування витрат на вимушений захід судна в найближчий порт для передачі хворого з борта в місцеву медичну установу (медичний стаціонар), тобто портові збори й т.п.;

- відшкодування витрат по девіації судна в найближчий порт
вимушеного заходу для передачі хворого в місцеву лікувальну установу, тобто вартісні витрати витраченого з цією метою палива, пально-мастильних матеріалів і т.п.;

- відшкодування витрат, пов'язаних із поверненням на батьківщину
останків загиблого члена екіпажа або пасажира у зв'язку з ле­тальним результатом із приводу раптового гострого захворювання або
отриманих травматичних ушкоджень.

У коло обов'язків кореспондента клубу взаємного страхування входить гарантування повної допомоги хворому члену екіпажа, пасажирові й іншим фізичним особам, що легально перебувають на борту судна, а також відповідної повної допомоги судну, що потребує в таких послугах. Капітан судна, що має на борті хворого, що потребує медичної допомоги в найближчому лікувальному закладі, звертається до кореспондента клубу взаємного страхування в порту вимушеного заходу. Аналогічні дії може також виконувати морський агент судновласника в порту вимушеного заходу, якому доручаються організаційні питання лікування хворого, що надходить з борту судна. Разом із тим, на практиці, часто буває, що морський агент судновласника в цьому порту не передбачений. Тоді кореспондент клубу взаємного страхування замінює морського агента судновласника, забезпечуючи невідкладну евакуацію хворого з борта судна в місцеву лікарню в порту вимушеного заходу.

У коло обов'язків кореспондента клубу взаємного страхування (морського агента судновласника) входить також рішення організаційних питань лікування прийнятого хворого в умовах медичного стаціонару, подальшої санітарної евакуації на батьківщину, до місця постійного проживання після стабілізації його стану здоров'я, з метою продовження лікування або посттравматичної реабілітації. Кореспондент клубу взаємного страхування займається організацією доставки члена екіпажа назад на судно після лікування й відновлення втраченої працездатності за місцем перебування в місцевій лікувальній установі в порту вимушеного заходу. На кореспондента клубу взаємного страхування, якщо буде потрібно, лягають сумні обов'язки по організації доставки останків померлого хворого на батьківщину з лікувальної установи, де він перебував.

Сучасна практика роботи клубів взаємного страхування гарантує судновласникам і капітанам суден можливості зв'язку з кореспондентами КВС по всіх країнах світу. Завдання капітана судна, виходячи з конкретної ситуації зі станом хворого на борту, негайно зв'язатися з найближчим кореспондентом КВС для поглибленого аналізу можливої майбутньої його госпіталізації.

Чітке й оперативне виконання кореспондентом клубу взаємного страхування своїх функціональних обов'язків прямо пов'язане із забезпеченням платежів по всіх витратах, сполученим безпосередньо з лікуванням хворого, що надійшов із борта, а також різних додаткових витрат, що супроводжують це лікування. Надані кореспондентові клубу взаємного страхування зовсім чіткі гарантії забезпечення майбутніх платежів допомагають уникнути проблем, які виникають через повільне перерахування авансу з цією метою від судновласника на адресу кореспондента КВС.

Судновласник - член КВС зобов'язаний відшкодувати збитки в заробітній платі члена екіпажа судна у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю в результаті захворювання, отриманий ним травми або летальним результатом. КВС оплачує ці цільові витрати судновласника, виходячи з умов клубних правил.

Судновласник безпосередньо або через своїх агентів або асоціацію судновласників заключає трудові контракти з кожним членом екіпажа. Такі трудові контракти повинні містити не тільки прямі умови наймання моряків (оплата праці), але й форми грошової компенсації й матеріальної допомоги члену екіпажа у випадку хвороби, травми або летального результату під час плавання.

Індивідуальні трудові контракти з моряками судновласники заключають, звичайно, за посередництвом крюінгових агенств. Причому саме крюінгове агентство не є стороною трудового контракту. А трудовий контракт може заклечатися з моряком на один рейс або на більш тривалий період.

Національна держава прапора, під яким перебуває судно, вимагає, щоб трудовий контракт із моряком мав установлену цим законодавством певну форму, що визначає права та обов'язки сторін. Дуже часто такий контракт підписується між судновласником і всіма членами екіпажа, що перебувають на борту окремо взятого судна на один рейс або кілька послідовних рейсів.

Колективні трудові угоди між асоціаціями судновласників і національними профспілками союзів моряків, що є підрозділами Міжнародної федерації транспортних робітників широко практикуються в сучасній сфері торгівельного мореплавства. Міжнародна федерація транспортних робітників має свої власні проформи колективних угод, які орієнтовані на судновласників, що мають реєстрацію судна у відкритому регістрі (під зручним прапором). Судновласник, що реєструє судно у відкритому регістрі, веде переговори з місцевими союзами, звичайно, через асоціацію судновласників. Колективні трудові договори найдетальнішим образом визначають умови зайнятості для всіх членів, що належать до даного союзу, включаючи обсяги й форми грошової компенсації морякам у зв'язку із захворюванням, травмою або летальним результатом.

Національне законодавство багатьох держав зручного прапора судна визначає обов'язкові правові рамки соціальних гарантій і матеріальної допомоги морякам при виконанні ними службових обов'язків. Разом із тим, національне законодавство, наприклад, Ліберії й Панами, що надає зручний прапор для судна не передбачає взагалі, або передбачає у вкрай незначному обсязі подібні соціальні гарантії. Це призводить до того, що моряки на таких судах можуть потрапити в ситуацію повної соціальної беззахисності, та сподіватися на доброчинність судновласника.

Наявні державні соціальні гарантії, передбачені національним законодавством держав прапора судна, накладають на роботодавця моряків вимоги по дотриманню техніки безпеки при виконанні робіт, обмеженню тривалості робочого часу (несення вахти), фіксують суми грошової компенсації морякові або членам його родини у зв'язку із захворюванням, травмою (нещасним випадком), летальним результатом. При цьому наявність державних соціальних гарантій жадає від роботодавця проведення обов'язкового страхування персоналу, що перебуває в певних трудових відносинах із роботодавцем, на випадок захворювання, травми й летального результату. У багатьох країнах страхове покриття, що надається КВС, визнає таке страхування й відшкодовує члену КВС витрати на його проведення. Однак обов'язковою умовою для страхової виплати в цьому зв'язку є попереднє схвалення трудового контракту з боку КВС.

Страхувальник - член КВС може організувати попередній медичний огляд і вакцинацію кандидатів у члени екіпажа судна, які передують заключенню трудового контракту з моряками. Однак витрати, пов'язані з перерахованими заходами профілактичного характеру, не відшкодовуються клубом взаємного страхування своїм членам.

У випадку повної конструктивної загибелі судна КВС відшкодовує витрати страхувальникові по поверненню (репатріації) членів екіпажа.

КВС відшкодовує судновласникові витрати, пов'язані з виконанням його зобов'язань по виплаті заробітної плати за час непрацездатності члена екіпажа, обумовленої отриманим захворюванням або травмою. Аналогічним образом КВС відшкодовує витрати страхувальника по виплатах заробітної плати у зв'язку зі смертю члена екіпажа його законним спадкоємцям. Страхове покриття КВС, що надається в цьому випадку, опирається на зміст умов індивідуального трудового контракту, укладеного із цим членом екіпажа.

Міжнародна морська громадськість обговорює резолюції ІМО, рекомендації із забезпечення фінансових гарантій морякам. Страхове товариство Ллойд разом із компанією Сикурус уже розробило систему страхування судновласників зручних прапорів. Очікується, що в наступному році міжнародні страховики приступлять до створення глобальної мережі покриття з полісами,дійсними на всіх судах, і які повинні прийматися державним, портовим контролем і імміграційною владою. (Страховка буде виплачуватися прямо морякам у кожному разі невиплати окладу або відмови від репатріації).

Але на сьогоднішній день, Україна не має впливу на судновласників, які надають роботу нашим морякам. Залишається сподіватися на міжнародні морські організації, що здійснюють контроль за виконанням міжнародних морських стандартів та добропорядність судновласника.

Як зазначив Дєвід Джон, директор відділу суднового персоналу в компанії Craig Ship Management, соціальний захист моряків – важливий компонент повного пакета суднового менеджменту. Однак, можливість заслужити собі пенсію в су дохідній компанії доступна тільки «обраним». Він сказав: «Законодавці повністю ігнорують той факт, що в реальності часто здійснюють повний контроль над додатковими зобов'язаннями й пресингом, які вони покладають на екіпажі судів, але уникають необхідності прийняття остаточного рішення, що означало б для судових менеджерів навіть ще більші витрати». Тобто, заключення угод, між державою постачальником робочої сили й державою, у якому перебуває судновласник, про додаткове пенсійне забезпечення дозволило морякові з оптимізмом здійснювати свою трудову функцію й зобов'язання перед державою, громадянином якого він є.

 

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 41 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | <== 2 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав