Читайте также:
|
|
Дослідження завжди розпочинається з аналізу інформаційних матеріалів за вибраною темою. Інформацію поділяють на:
— оглядову (вторинну) — огляд наукових матеріалів;
— релеративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;
— реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;
— сигнальну (вторинну) — інформацію попереднього повідомлення;
— довідкову (вторинну) — систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.
У процесі підготовки та виконання наукового дослідження можна виділити п’ять головних етапів.
При опрацюванні інформацію можна поділити на дві групи.
1) первинна інформація — вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).
2) вторинна інформація — результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми, журнали, каталоги, словники тощо).
Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи, її вірогідності та новизни.
Достовірність результатів і висновків обґрунтовується експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевірених на практиці. Є три групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтвердження практики.
1. Накопичення наукової інформації. Бібліографічний пошук наукової інформації, вивчення документів, основних джерел теми, складання огляду літератури, вибір аспектів дослідження
2. Формулювання теми, мети і завдання дослідження. Визначення проблем, обгрунтування об’єкта і предмета, мети, головних завдань, гіпотези дослідження тощо
3. Теоретичне дослідження. Обгрунтування напрямів, вибір загальної методики, методів, розробка концепції, параметрів, формулювання висновків дослідження
4. Проведення експерименту. Розробка програми, методики, одержання і аналіз даних, формулювання висновків і результатів дослідження
5. Оформлення результатів. Підготовка звіту дослідження, висновків, рекомендацій, уточнення наукової новизни та практичноі значимості
До найважливіших методів наукового пізнання належать аналітичні методи. їх сутність — доказ результату через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублікованих документів (облікових, планових, аналітичних, анкетних).
У процесі експерименту проводяться відповідні наукові дослідження, що дає змогу порівняти теоретичні та експериментальні результати, при зіставлені яких необхідний збіг теоретичних положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях.
Знання опублікованої інформації дає змогу глибше осмислити науковий і практичний матеріал інших вчених, дослідників, виявити рівень дослідженості конкретної теми, підготувати огляд літератури з теми. Потрібну наукову інформацію дослідник отримує в бібліотеках та органах науково-технічної інформації.
Для опрацювання джерел з вибраної теми використовують інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки.
У бібліотеках застосовується інформаційно-пошукова мова (ШМ) бібліотечно-бібліографічного типу: універсальна десяткова класифікація (УДК) і бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК).
УДК систематизує всі людські знання у 10 розділах, де кожний розділ має десять підрозділів і т. ін. При цьому кожне нове поняття отримує свій числовий індекс.
Кодове позначення індексу знань | Найменування індексу знань |
Загальний | |
Філософія, психологія | |
Релігія | |
Суспільні науки | |
Філософія, мовознавство | |
Математика, природничі науки | |
Прикладні знання | |
Мистецтво, прикладне мистецтво | |
Художня література, літературознавство | |
Географія, історія |
Кодовим позначенням індексуються всі наукові знання, явища, поняття. I кожне нове знання при його виникненні знаходить своє місце. Залежно від потреб поділу інформаційно-пошукової мови до основних індексів додаються інші знаки, чим підвищується спеціалізація УДК. Для зручності сприйняття кожні три знаки відокремлюються крапкою (наприклад: 533.76).
Багато років УДК застосовувалась як найбільш досконала класифікація знань. Але згодом виникнення нових понять у науковій і практичній діяльності людей зумовили впровадження бібліотечно-бібліографічної класифікацїї (ББК), яка має іншу систему класифікації й індексації людських знань. Основна частина її буквено-цифрових індексів побудована за десятковим принципом. Основні поділи ББК розподілені у 21 відділах, кожний з яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту, наприклад:
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |