Читайте также:
|
Тема 1. Роль та місце сімейного психоконсультування в контексті сучасної культури.
План
1. Сімейне консультування як специфічний вид психологічної допомоги.
2. Історія розвитку та становлення сімейного консультування.
3. Теоретичні засади консультування, механізми психологічного впливу в консультативній роботі.
4. Моделі консультативної допомоги.
5. Професійна позиція консультанта. Етичні аспекти сімейного консультування.
Література:
1. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування: Навчальний посібник.- К.: Четверта хвиля, 2004.- С.8-41.
2. И. В. Дорно Современный брак: проблемы и гармония.- М.:Педагогика,1990, 269с.
3. Елизаров А.Н. Основы индивидуального и семейного консультирования: Учеб. Пособие.- М.: Ось-89, 2003.
4. К*юпера Л., Лефф Д., Лэм Д. Работа с сем*ями. Практическое руководство.К., 1996,128с.
5. Макаров Ю.Я. Син.кова Е.М. практич. психолог. Семейных отношений: Учеб. Пособие/ Пензенский гос.пед.ун-т им. В.Г. Белинского.- Пенза,2001.- 193с.
6. Мей.Р. Искусство психологического консультирования:.- М.: Класс, 1994.
7. Херсонский Б. Г., Дворяк С. В. психология и психопрофидактика семейных конфликтов К., “Здоровье”, 1991,192с.
8. Еволюція психотерапии.-М.: Независимая фирма «Класс»,1998. т.1 «семейный портрет в интерьере»:/ сем.терап./ Д.ХЕльми, С. Минухин, К. Витакер, К. Маданес, Т.К. Круглова. (пер. с англ.) – 1998 – 304с.
9. Е.Г. Эйдемиллер. В.В. Юстицкис. Психология и психотерапия семьи.- 3-е изд. – СПб.: Питер, 2002.- 656с.
Cімейне консультування як вид діяльності
Термін "консультація" за словником С.І.Ожегова має кілька значень:
1) рада спеціалістів; 2) порада спеціаліста; 3) установа, що дає поради.
У прикладній психології успішно використовувалися всі три зазначені форми консультації. А от сутність консультування у практичній психології довго дискутувалася, бо вважалося, що надавати допомогу особистості у вирішенні її психологічних проблем можна тільки у рамках психотерапевтичної практики.
Таким чином, консультування це вид спеціально організованого спілкування, у процесі якого психолог-консультант допомагає клієнтові дослідити і прояснити свою життєву ситуацію, актуалізувати додаткові сили і здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин.
Відмінність консультування від психіатрії:
а) філософія консультативної роботи диктує повну відмову від
концепції хвороби і розглядає людину, котра звернулася по допомогу
такою, що має психологічні труднощі;
б) консультування і психотерапія орієнтовані на різні етапи взаємодії
психолога і клієнта: превентивна консультативна робота може запобігти
більш серйозним психотерапевтичним наслідкам;
в) якщо психотерапія спрямована "вглиб", на вирішення інтраперсональних проблем, то консультування охоплює більш різнопланове коло інтерперсональних проблем клієнтів;
г) психолог-консультант виступає радше медіатором (посередництво)
або фасилітатором (підвищення продуктивності) ресурсних можливостей
клієнта у розв'язанні його проблем;
д) діагностична спрямованість консультування значно розширює спектр
різноманітних професійних моделей діяльності консультанта. Спостері
гається певний універсалізм у використанні ним як підходів, так і методів,
що урізноманітнює консультативну роботу і суттєво відрізняє її від
психотерапії, яка зазвичай дотримується одного напряму (Горностай П.П.,
Васьковская С.В., 1994)
Отже, специфіка психологічного консультування як окремого виду психологічної допомоги визначається особливостями проблематики, немедичною парадигмою в розумінні клієнта, змістом і методами діяльності. Цілі ж консультування на відміну від немедичної психотерапії (особисте й соціальне здоров'я) чи медичної психотерапії (психічне і соматичне здоров'я) лежать в площині особистого благополуччя клієнта.
Результатом консультування може вважатись інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розуміння, підтримки і співпереживання "зустріч", яка, можливо, стане поворотним моментом у процесі життєтворчості.
Для консультування характерний більш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість роботи (5-6 зустрічей).
Завданнями консультування є переважно:
1. надання психологічної інформації;
2. інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та
узгодження її інтересів;
3. активізація психічних ресурсів клієнта;
4. подолання особистісних обмежень та освоєння нових поглядів на
власну життєву ситуацію;
5. професійні підтримка і порада;
6. смислотворення та перебудова ієрархії цінностей;
7. створення основи для формування інсайтів з приводу "глухих кутів
життя" та допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем;
8. вироблення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях.
В практиці сімейного консультування виділяють декілька напрямків роботи:
1. робота з людьми – одинаками, які прагнуть створити сім’ю, але мають проблеми вже на першому етапі знайомства із людьми протилежної статі.
2. дошлюбне консультування пар, що подали заяву про реєстрацію шлюбу;
3. консультування конфліктних та кризових сімей, чи тих, що переживають розлучення;
4. робота із батьками, які стикаються із труднощами при вихованні дітей;
кожен з цих напрямків може включати як індивідуальне так і групове консультування.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |