Читайте также:
|
| Критерії сегментації ринку праці | Внутрішній ринок | Зовнішній ринок |
| Спосіб охоплення робочої сили сукупною | Висока забезпеченість зайнятості, стимулювання тривалого робочого стажу, заінтересованість підприємців у збереженні цієї частини персоналу | Обмежений доступ до вакантних робочих місць. Перешкоди з боку підприємців та основного персоналу до найму працівників цього сегмента. Жорсткий контроль за входженням на внутрішній ринок. Залучення робочої сили на короткостроковий період, часто з випробувальним строком |
| Спосіб координації праці | Немає конкуренції за робочі місця, адміністративно-право-ве регулювання трудових відносин. Класифікація робіт заснована на їх взаємопо-в’язаності та підвищенні професійно-кваліфікаційного рівня. Орієнтація на праців-ників широкого профілю з не жорстко визначеним змістом праці. Підвищення кваліфіка-ції та професійне навчання на підприємстві з наголосом на професії, специфічні для фірми, трудова мобільність всередині фірми (просування по службових сходинках) | Жорстка конкуренція за робоче місце, універсальні механізми ринкового регулювання. Жорстка класифікація робіт на базі наскрізних професій. Стандартизація професійної підготовки. Чіткі границі змісту праці, жорстко визначені трудові функції |
| Спосіб оцінювання праці | Висока залежність оплати праці від стажу діяльності. Забезпечення диференційова-ного соціального захисту працівників. Наявність додат-кових пільг для кадрового складу. Поєднання оплати праці з іншими видами вина-городи. Оцінювання праці з боку не лише індивідуальних результатів, а й значення працівника для фірми | Оплата праці мало залежить від стажу роботи. Нижчий рівень оплати праці порівняно з працівниками внутрішнього ринку |
- наявнiстю соцiальних заходiв захисту зайнятостi, тому що пов’язанi з ними витрати призводять до зниження конкуренто-спроможностi фiрм i заважають найму;
- негнучкiстю системи оплати працi через «монопольну» силу профспiлок і положень трудового законодавства, якi стримують зниження заробiтної плати i унеможливлюють додатковий найм робочої сили;
- вiдсутнiстю у трудящих достатньо високої квалiфiкацiї або доступу до профпiдготовки, якi б давали змогу пристосовуватись до структурних і технологiчних змiн;
- наявнiстю обмежень в органiзацiї власного бiзнесу, якi заважають процесу розширення контингенту осiб, котрі працюють на себе, i тим самим сприяють розвитку пiдпiльної економiки;
- жорсткими правилами тарифiкацiї робiт, якi гальмують мобiльнiсть робочої сили, що сприяє збiльшенню витрат на робочу силу на одиницю продукцiї i зменшує конкурентоспроможнiсть товарiв.
Пiд гнучкiстю ринку працi треба розумiти комплекс заходiв соцiально-економiчного, виробничого та юридичного характеру для пристосування дiяльностi пiдприємства до мiнливих умов господарювання. З огляду на це гнучкiсть ринку працi передбачає:
- велику територiальну та професiйну мобiльнiсть трудящих;
- гнучкiсть витрат на робочу силу (в тому числi гнучкiсть рiвня та структури заробiтної плати) у вiдповiдь на змiни в економiчнiй ситуацiї;
- гнучкiсть внутрiшньогалузевої та мiжгалузевої диференцiацiї заробiтної плати;
- гнучкiсть в управлiннi людськими ресурсами на рiвнi пiдприємства (процедури найму, ротацiї та звiльнення);
- гнучкiсть використання трудящих у рiзних формах найму; гнучкiсть режимiв роботи та розподiлу робочого часу.
Функціонування ринку праці відбувається під впливом загальноекономічних законів:
- Товарного виробництва;
- Попиту і пропозиції;
- Закону вартості;
- Закону конкуренції.
Функції ринку праці:
- суспільного поділу праці;
- інформаційна;
- посередницька;
- ціноутворююча;
- стимулююча;
- регулююча;
- оздоровча;
- соціальна
Регулювання ринку праці — це взаємоузгоджена робота уряду, територіальних органів влади, спілки роботодавців, профспілок і керівників підприємств
Напрямки регулювання ринку праці:
- Пасивний — заходи для працевлаштування безробітних;
- Активний — заходи, спрямовані на попередження безробіття
Сучасний механізм регулювання ринку праці — це поєднання ринкового механізму саморегулювання економічних процесів і системи заходів державного сприяння зайнятості
Перший період розвитку вітчизняного ринку праці почався ще за часів розвитку капіталістичних відносин в дореволюційній Росії
До об’єктивних факторів формування ринку праці та його територіального розміщення можна віднести:
- природно-ресурсний (наявність, обсяг та якість земельної ділянки, наявність природних умов та ресурсів для ремісничої справи);
- національно-етнічний (питома вага серед населення території козачого стану, як найбільш мобільного елементу населення);
- економіко-географічний (розташування відносно районів виробництва джерела продукції, потенційних її споживачів);
- історичний;
- демографічний (кількість населення, віковий склад)
Для етапу формування ринку праці характерним є і зародження механізму його регулювання.
Аналіз первинних документів свідчить, що основним напрямком діяльності органів земського самоврядування в сфері ринку праці були:
- профнавчання та підвищення мобільності праці;
- регламентування самого процесу праці із регулюванням її режиму та умов;
- регламентування вікових обмежень
Продовжував своє формування ринок праці за перших років радянської влади.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |