Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аграрні відносини, їхній зміст і особливості

Читайте также:
  1. XVII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  2. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст,класифікація
  3. Визначити особливості підготовки та проведення семінарів і практичних занять соціально-педагогічних дисциплін.
  4. Визначте напрямки розвитку законодавства по оновленню змісту адміністративно-правового статусу громадян
  5. Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів у УРСР у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
  6. Визначте особливості процесу входження України до складу СРСР
  7. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті роки.
  8. Визначте принципи державного управління та розкрийте їх зміст.
  9. Вимоги до змісту курсової роботи

Зміст

1.Аграрні відносини, їхній зміст і особливості.

2. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення.

3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі.

4 Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс. Державна політика регулювання сільськогосподарського виробництва.

Аграрні відносини, їхній зміст і особливості

Слово "аграрний" походить від латинського agrarius і в перекладі на українську мову дослівно означає "земельний".

Аграрні відносини − це складова частина економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Земля − перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місцерозташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо.

Особливість аграрних відносин зумовлена й тим, що земля є предметом праці й одночасно засобом виробництва (рис.12.1).

Рис. 12.1 Фактори сільськогосподарського виробництва

 

Відповідно до цих факторів у сільському господарстві безпосередньо взаємодіють дві групи об'єктивних законів (рис.12.2)

 

 

Рис.12.2 Об’єктивні закони

 

Внаслідок того, що економічний процес відтворення в аграрній сфері тісно переплітається з природним, виникає ще низка особливостей сільськогосподарського виробництва:

Ø природно-кліматичні умови, структура ґрунту, біологічні чинники впливають на продуктивність праці і обумовлюють ризиковість, нестійкість сільського господарства;

Ø природно-кліматичні фактори зумовлюють і ритм виробництва, його сезонний характер;

Ø особливості використання техніки, фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв'язку із сезонним характером виробництва;

Ø остаточний розмір доходів формується лише наприкінці року, після реалізації продукції (особливо в землеробстві);

Ø рівень концентрації виробництва значною мірою визначається розмірами земельних угідь, їхньою врожайністю й інтенсивністю використання;

Ø спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, географічними і природно-кліматичними факторами;

Ø ефективне використання землі можливе за раціонального комбінування сільськогосподарських галузей, економічно і біологічно обґрунтованих сівозмін;

Ø значна частина виробленої продукції споживається всередині господарств не набуваючи товарної форми;

Ø широка комбінація великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних форм власності;

Ø створення в господарствах страхових фондів на випадок посухи, повені, іншого стихійного лиха для забезпечення безперервного процесу відтворення.

Суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі є (рис. 12.3):

 

Рис.12.3. Суб’єкти аграрних відносин

 

 

У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми (рис. 12.4).

Рис.12.4 Форми власності на землю

 

Згідно з новим Земельним кодексом, прийнятим у жовтні 2001 р. парламентом України, суб'єктами права власності на землю є:

— громадяни та юридичні особи − на землі приватної власності;

— органи місцевого самоврядування − на землі комунальної власності;

— державні органи − на землі державної власності.

Іноземні громадяни і юридичні особи, а також особи без громадянства можуть стати власниками лише земель несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомості, які належать їм на правах приватної власності.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | <== 8 ==> | 9 | 10 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав