Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагогіка вищої школи як наука

Читайте также:
  1. XIV. Светские наука, культура, образование
  2. А педагогика – наука о развитии жизненного опыта человека (обучающегося). Это и есть ее предмет!
  3. А) медицина относится к наукам эмпирическим
  4. Адміністративно-процесуальне право як наука та навчальна дисципліна.
  5. Античная наука
  6. Антропология как наука, ее разделы, методы, история развития.
  7. Билет 2. Место дошкольной педагогики в системе педагогических наук, ее связь с другими науками.
  8. Билет 3. Отраслевое деление педагогического знания и его связь с другими науками.
  9. Билет 44 Наука и техника. Основные противоречия и тенденции научно-технического развития.
  10. Биология как наука, ее достижения, связи с другими науками. Методы изучения живых объектов. Роль биологии в жизни и практической деятельности человека.

ТEМА 1-2

ТЕМА-1 Педагогіка вищої школи як наука.

 

 

Історичні аспекти становлення педагогіки вищої школи як науки.

Об’єкт та предмет педагогіки вищої школи.

Категорично-понятійний апарат науки.

Структура педагогіки вищої школи.

Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими дисциплінами.

Методологічна основа педагогіки. Методи науково-педагогічних дисциплін.

Педагогіка вищої школи як наука

Розглядаючи проблеми вищої педагогічної освіти, не можна залишати поза увагою історію становлення і сучасні позиції педагогіки вищої школи як самостійної наукової дисципліни.

Історія становлення цієї науки невелика: до 70-х років її в країні взагалі не існувало. Щоправда, були окремі статті в класичній спадщині М.В. Ломоносова, Д.І. Писарєва, М.О. Добролюбова про викладання в університетах того часу. Більше матеріалу з цього питання можна знайти в статтях видатного хірурга і педагога, попечителя Київського учбового округу М.І. Пирогова (“Універсальне питання”, “Щоденник старого лікаря”, “Зауваження на звіти вищих навчальних закладів за 1859 р.”), які містять певну, хоч і не наукову, систему поглядів про єдність навчальних і наукових засад в університетах, відбивають проблему зв’язку університетської науки з практикою, з прикладними дослідженнями. До деякої міри в педагогіці вищої школи, коли вона вперше зароджувалась, застосовувались дидактичні закономірності, які в 60-х роках ХХ ст.. були наслідками важливого періоду в розвитку шкільної дидактики.

Але була б помилковою думка про те що радянська і зараз українська школа утворювалась і розвивалась без теоретичних і педагогічних проблем.

Ще дореволюційна вища школа накопичила великий педагогічний досвід, внесла великий склад в розвиток вітчизняної науки.

В різні роки розбудові системи освіти активну участь брали всесвітньо відомі вчені Карпинський, Зелінський, Комаров, Вернадський, Губкин, Жуковський, Чаплигін, Крилов, А.А. Богомолець, С.Н. Державін, Б.Д. Гронов, М.Н. Покровський, Н.Н. Бурденко.

Внесли на Україну вклад в створення нової школи і педагогіки “С. Русова, І. Огієнко, Т. Лубенець, Я. Чепіга; педагогічна діяльність педагогічні ідеї А. Макаренка, І. Соколянського, В. Сухомлинського”

Можна розглядати і в контексті навчально-виховного процесу вищої школи.

У середині 70-х років з’явилися перші фундаментальні праці і підручники з педагогіки вищої школи. Можна вважати, що цим й було покладено початок її самостійного існування.

Певну роль у публікації статей відігравали і відіграють журнали “Вестник высшей школы” , “Педагогика” , в Україні – “Рідна школа”, міжрегіональний збірник між вузьких праць “Педагогіка вищої школи”. В Україні вийшов посібник “Педагогіка вищої школи” (автори Б.І. Коротяєв, Е.О. Гришин, О.А. Устенко, 1990).

 

У Європі історія вищої освіти бере свій початок з академії Платона на “близько 387р. до н.е.”. До вищих шкіл також зараховують Колхидську, Гелатську, Ікалтойську і Гемську академії на території Грузії.

В історичній та історико-педагогічній літературі поява перших у Західній Європі університетів пов’язується з ХІІ- початком ХІІІст. У цей час виникли, зокрема, Болонський “близько 1158р., Італія”, Оксфордський “близько 1162р., Англія”, Паризький “близько 1200р. Франція”, Кембріджський “близько 1209р., Англія”, Саламанський “близько 1230р., Іспанія” університети.

Після епохи Середньовіччя особливого розвитку вища школа набирає під час Ренесансу, зокрема в Празькому “Чехія, 1349р.”, Краківському “Польща 1364”, Віденському “Австрія, 1365”, Вільнюському “Литва 1579” Університетах.

Першою вищою школою на території східної Європи була Києво-Могилянська академія “Україна, 1632-1819”. Львівський університет засновано 1661р.

У ХVІ ст. в Європі вже налічувалось понад 60 університетів. Тим часом західноєвропейські університети, мабуть, не є першими університетами в світі. Їх прообразом все ж можна вважати і давньогрецькі академії, і медресе країн Близького Сходу. Існує також думка, що перший у світі університет заснований у м. Фесе “ Марокко” у ІХ ст.. н.е.

Відповідно до Закону України “Про освіту” вищими навчальними закладами в Україні є технікуми “училища”, коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та ін.

Випускникам вищих навчальних закладів України присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищої освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями:

молодший спеціаліст-забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;

бакалавр-забезпечують коледжі, інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;

спеціаліст-забезпечують інститути, інші навчальна заклади еквівалентного рівня;

магістр-забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат (ст.36)

Випускникам коледжу, інституту за результатами кваліфікаційної роботи присуджуються перший науковий ступінь-магістра з відповідної спеціальності.

Наукові ступені кандидата наук і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів в установленому порядку.

Учені звання доцента, професора, старшого наукового співробітника присвоюються вченими радами вищих навчальних закладів і затверджуються в установленому порядку.

 


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 3 | Нарушение авторских прав

1 | <== 2 ==> | 3 | 4 | 5 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав