Читайте также:
|
Модернізація шкільної освіти на засадах гуманістично-інноваційної парадигми об’єднує в інноваційний рух оновлення традицій, здобутки державних реформ, інноваційні ідеї та досвід сучасних педагогів-практиків. Вимагає від педагогів знань тенденцій інноваційних змін в системі сучасної освіти, відмінностей традиційної, розвивальної та особистісно орієнтованої систем освіти; розуміння суті педагогічних технологій, знання інтерактивних форм та методів навчання, критеріїв технологічності; оволодіння технологіями проектування, діагностування, створення оптимальної авторської методичної системи; розвинутих дидактичних рефлексивних, діагностичних умінь; уміння аналізувати й оцінювати свій індивідуальний стиль.
Значну роль у формуванні інноваційних процесів в останнє десятиріччя відіграли тенденції розвитку педагогічної науки й практики: поєднання інноваційних змін з освітніми реформами, активізація інноваційного руху педагогів-практиків, створення міжнародних інноваційних мереж, державних інфраструктур з координації інноваційних процесів, підтримки недержавних утворень. Результати інноваційної діяльності педагогів дозволили утвердити альтернативність педагогічних систем; подолати стереотипи педагогічної і управлінської діяльності щодо нових цілей і стратегій в освіті; розширити мережу інформаційних джерел; утвердити соціально-педагогічну роль ініціативи освітян.
Тому цілком закономірним є створення Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, складовими частинами головної мети якого є задоволення зовнішніх потреб галузі освіти і суспільства, а саме: проведення науково-методичних досліджень та розробок у напрямах: змісту всіх рівнів освіти і виховання, технічних і навчально-методичних засобів освіти, проблем ресурсного (кадрового, організаційного, фінансового й матеріально-технічного) забезпечення освіти; втілення результатів науково-методичних досліджень та розробок у практику освіти, впровадження інноваційних технологій, забезпечення закладів освіти новими засобами, науково-методичними й навчальними виданнями, підручниками.
У напрямі інноваційних технологій Інститут проводить діяльність щодо створення єдиного порталу освіти та телекомунікаційної мережі, електронних бібліотек, баз даних, систем тестування та дистанційного навчання. Для цього співробітниками здійснюється збір, аналіз та відбір інформації з передового вітчизняного і закордонного педагогічного досвіду, виконуваних у галузі наукових досліджень і розробок, законодавчих і нормативних актів, що стосуються освітянської діяльності. Створюються і супроводжуються фонди кваліфікаційних та освітніх вимог до випускників навчальних закладів, текстів і комплексних освітньо-кваліфікаційних знань для оцінки якості усіх ступенів освіти, навчальних програм і планів підготовки фахівців різного рівня та з базових дисциплін; інноваційних методик і технологій навчання та виховання, наукових досліджень і розробок, дисертаційних робіт й анотацій дисертаційних розвідок, що проводяться в галузі чи становлять інтерес для освіти. Здійснюється обмін між різноманітними базами даних і знань (у тому числі міжнародними) щодо інформації, яка може використовуватись в освіті; забезпечуються різні форми індивідуального і колективного доступу користувачів до баз даних, цілеспрямоване розповсюдження інформації в заклади і установи освіти. Готуються до випуску інформаційні видання (бюлетені, проспекти тощо) щодо структури і змісту баз даних й механізмів їх функціонування, поповнення та використання.
Інститут забезпечує науково-методичне та навчально-методичне супроводження діяльності навчальних закладів, які вже сьогодні працюють в інноваційному режимі, створюють інноваційне освітнє середовище та розробляють нові моделі організації навчально-виховного процесу.
У практику роботи цих навчальних закладів активно впроваджуються найсучасніші педагогічні технології, інноваційні науково-педагогічні проекти, які підтримуються Міністерством освіти і науки України та затверджені відповідними наказами: «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди), «Прикладна інформатика» (науковий керівник Журавльова Л.А., кандидат технічних наук, доцент, академічний директор Центру Інформаційних Технологій ІТС), „Вибір успішної професії” (автор та науковий керівник Побірченко Н.А., доктор психологічних наук, професор, завідувачка відділу профорієнтації і психології професійного розвитку Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України), «Гармонія інтелекту та здоров’я» (науковий керівник Яновська Н.М., кандидат медичних наук, Президент Міжнародного інноваційного центру гармонійного розвитку людини), «Школа життєвого успіху» (науковий керівник Максюта Н.Д., голова Всеукраїнського благодійного фонду «Освіта України»), «Створення системи надання дистанційних послуг для підтримки навчально-виховного процесу загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу» (науковий керівник Стрижак О.Є., кандидат технічних наук, завідувач відділу Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України), «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т.Д., кандидат педагогічних наук, доцент, начальник відділу менеджменту освіти і вивчення педагогічного досвіду Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України).
З метою активізації інноваційних процесів в галузі освіти, поширення нового педагогічного мислення, педагогічних ідей, зміни традиційної педагогічної системи, розробки моделей інноваційного навчального закладу, створення і забезпечення високої результативності навчально-виховного процесу на базі 250 загальноосвітніх навчальних закладів, які мають статус експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня, під керівництвом Міністерства освіти і науки України, за участю провідних науковців Академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти проводиться дослідно-експериментальна робота. На регіональному рівні до цих процесів залучено педагогічні колективи 1504 загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів.
Проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітніх навчальних закладів об'єднується за напрямами: “Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю”, “Особистісно орієнтоване навчання та виховання”, “Формування духовно-моральних цінностей особистості”, “Конкурентоспроможний вчитель”, “Школа-родина”, “Школа толерантності”, „Управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу”, „Школа життєтворчості”, “Обдарованість” та інші.
У ході дослідно-експериментальної роботи здійснюється експериментальна перевірка нових педагогічних ідей вітчизняних учених, психологів, педагогів, творчих вчителів, які наближають сучасну школу до інноваційного навчального закладу.
Співробітниками створено банк даних експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів всеукраїнського та регіонального рівнів, де розміщується інформація про основну мету та головні завдання експерименту, базу дослідження, етапи дослідно-експериментальної роботи та її короткий зміст, очікувані результати, наукове керівництво експериментом, основні публікації за результатами дослідження, висвітлення роботи на науково-методичних конференціях, науково-практичних семінарах тощо.
Така цілеспрямована робота Інституту та закладів, які працюють в інноваційному режимі, підвищує ефективність та якість навчання і виховання, формує та розвиває інтелектуальну, творчу, компетентну особистість.
Впровадження інноваційних рішень, підходів і технологій в науково-методичному забезпеченні та організації навчально-виховного процесу у вищій школі
Протягом останніх двох років Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти спільно з вищими навчальними закладами розроблена, апробована і впроваджена низка інновацій, направлених на покращення рівня науково-методичного забезпечення підготовки фахівців, підвищення якості освіти.
Прикладом конкретних інноваційних розробок і підходів до вирішення важливих проблем вищої освіти є:
Інноваційна розробка «Методична система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі за програмою Intel® «Навчання для майбутнього», метою якої є впровадження у навчальний процес моделі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі післядипломної педагогічної освіти та педагогічних університетах; розроблення, обґрунтування, експериментальна перевірка та впровадження в систему післядипломної педагогічної освіти дистанційного курсу «Використання ІКТ у навчальному процесі» (на основі використання сервісів Веб 2.0) та системи керування процесом впровадження ІКТ у навчальних закладах України.
Наказом МОН Українивід 24 березня 2009 р. №271 „Про продовження Всеукраїнського експерименту щодо навчання вчителів ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі та підвищення кваліфікації педагогічних працівників за програмою Intel® «Навчання для майбутнього» затверджено програму експерименту і заходи щодо її реалізації з залученням працівників відділу педагогічної освіти та провідних університетів.
Для здійснення основних завдань передбачається:
1. Впровадження в систему підвищення кваліфікації вчителів та навчання майбутніх вчителів всіх спеціальностей курсу «Використання ІКТ у навчальному процесі», що базується на поєднанні інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційних технологій навчання та соціальних сервісів Веб 2.0.
2. Здійснення системи методичної підтримки вчителів при впровадженні інноваційних педагогічних, інформаційно- комунікаційних технологій, технологій дистанційного навчання та соціальних сервісів Веб 2.0 у навчальний процес.
3. Впровадження в систему підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів навчального курсу «Використання ІКТ у системі управління навчальним закладом».
4. Впровадження в систему вищої освіти при підготовці ОКХ «Магістр» спецкурсу «Використання ІКТ у навчальному процесі та управління навчально-виховним процесом».
В результаті організації і проведення експерименту буде:
- визначено наукові основи 2-х теоретичних моделей: методичної системи підготовки вчителів та методичної системи підвищення кваліфікації вчителівщодо використання у навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій на основі застосування дистанційних технологій навчання;
- підготовлено 20 000 майбутніх вчителів та підвищено кваліфікацію 80 000 вчителів (у 2008 – 2011 р.р.) до ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі ЗНЗ;
- розроблено посібник (версія 10), відповідний компакт-диск та зміст навчально-освітнього порталу для вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі на основі соціальних сервісів Веб 2.0;
- розроблено дистанційний курс за програмою Intel®«Навчання для майбутнього»;
- розроблено методичні рекомендації щодо впровадження в педагогічних університетах спецкурсу «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі».
Запровадження інноваційного підходу при розробленні складових галузевих стандартів вищої освіти з метою переходу до нового покоління галузевих стандартів на основі компетентнісного підходу.
В умовах перманентної науково-технологічної революції життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. За цих умов домінуючим в освіті стає формування здатності фахівця на основі відповідної фундаментальної освіти перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень - тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця. Якщо визначити за головну мету діяльності системи вищої освіти підготовку такого фахівця, то процес навчання доцільно організовувати таким чином, щоб забезпечувався всебічний розвиток особистості майбутнього фахівця. Засобом формування особистості при цьому стають освітні технології, продуктом діяльності особистість випускника вищого навчального закладу, який має бути компетентним не лише в професійній галузі, але й мати активну життєву позицію, високий рівень громадянської свідомості, бути компетентним при вирішенні будь яких завдань (задач), які ставить перед ним життя.
Результат роботи ‑ «Комплекс нормативних документів щодо розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти» (рекомендації розробникам ГСВО, лист МОН України від 31.07.2008 р. №1/9-484).
Сучасний етап переходу до інноваційної вищої освіти передбачає більш активну інтеграцію навчального процесу і наукового пошуку. Обов’язковим стає не тільки використання у навчальному процесі нових наукових знань, але й включення творчого пошуку в освітню діяльність. Вирішення цих завдань вимагає створення дієвої системи підтримки обдарованої студентської молоді, більш широкого розвитку форм науково-дослідної діяльності студентства, орієнтованих на перспективні науково-технічні напрями, становлення ефективної молодіжної науки.
Відділом наукової та творчої роботи студентів постійно здійснюється відпрацювання нових організаційних і методичних інноваційних технологій пошуку і підтримки обдарованої студентської молоді, активізації проведення вищими навчальними закладами України різноманітних заходів, що сприяють виявленню, розвитку та реалізації творчих здібностей студентів.
Серед таких інновацій – організація участі українських студентів у щорічній Першості світу з програмування, яка проводиться Асоціацією комп’ютерної техніки АСМ при фінансовій підтримці корпорації ІВМ.
Розроблено і апробовано на практиці більш ефективну технологію відбору студентів для цих престижних і відповідальних змагань (накази Міносвіти і науки України від 02.07.09 №612 та 19.12 09 №1160).
Для цього у вищих навчальних закладах проводиться Всеукраїнська студентська олімпіада з програмування, яка на відміну від традиційних олімпіад, здійснюється в ІІІ етапи.
І етап – проходить у всіх вищих навчальних закладах України, участь в них беруть всі бажаючі студенти.
ІІ етап – проводиться одночасно по 4-х регіонах України, а саме: Південному, Північному, Західному і Східному. Переможці ІІ етапу по Інтернету визначаються незалежним координатором олімпіади - Вінницьким національним технічним університетом.
ІІІ етап – проводиться у Вінницькому національному технічному університеті. В ньому беруть участь студенти-переможці регіональних олімпіад. Саме з переможців ІІІ етапу формуються команди студентів України, які у подальшому беруть участь у півфінальних змаганнях в Румунії та фінальних змаганнях Першості світу з програмування.
Ця технологія відбору талановитої студентської молоді для участі у міжнародних студентських змаганнях виправдовує себе. Починаючи з 2005 року студенти України щорічно стають переможцями півфінальних змагань в Румунії, і з того ж року, наші команди виборюють перші місця на Першості світу. Крім того, вона дозволяє залучати кращих студентів не тільки з київських вищих навчальних закладів, а із усіх регіонів, що дозволило сформувати команди студентів Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Таврійського національного університету, Донецького національного університету, які вибороли золоті медалі на цих змаганнях.
У рамках Всеукраїнської студентської олімпіади у 2009 році було започатковано проведення Інтернет-олімпіад з дисциплін “Страхова справа”, “Безпека життєдіяльності”, “Астрономія та астрофізика”. На відміну від традиційної олімпіади у кожній з цих олімпіад на І етапі взяли участь більше 1500 студентів.. Більше 100 студентів на кожній олімпіаді були запрошені на другий тур. Такої кількості учасників не спостерігалось жодного разу на будь-якій олімпіаді.
Розширюється перелік наукових напрямів, за якими проводяться олімпіади і конкурси. Зокрема, спільно з Національним технічним університетом України “Київський політехнічний інститут” найближчим часом планується проведення Всеукраїнської студентської олімпіади ”Механотроніка 2009”. Цей напрям є симбіозом механіки, електроніки і інформатики, він широко представлений в технічних університетах Європи, США, розвинених країнах Азії. У подальшому планується, що переможці цієї олімпіади будуть брати участь у всесвітніх олімпіадах з механотроніки.
Розроблена і впроваджена інноваційна технологія надання грифів навчальній літературі, яка має за мету зробити цей процес прозорим, відкритим і об’єктивним, виявляти випадки плагіату. При цьому підвищується відповідальність керівників ВНЗ, рецензентів, НМК за науково-методичний рівень підручників і навчальних посібників.
Для здійснення основних завдань:
- введено додаткове закрите рецензування усіх рукописів, поданих вищими навчальними закладами і видавництвами для отримання грифів МОН;
- на сайті МОН розміщується щотижнева інформація про проходження поданих матеріалів та надання грифів.
Впровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Мета інновацій полягає в тому, щоби здійснювати послідовне оволодіння тематичними модулями вивести якість навчання на більш високий рівень, стимулювати самостійну роботу, здорову конкуренцію, виявляти і розвивати творчі здібності студента і таким чином створити сприятливі умови для особистісно-орієнтованого навчання.
Запровадження модульно-рейтингової системи навчання у коледжах, технікумах, училищах як перехідного етапу до кредитно-модульної системи дає можливість інтегрувати підготовку бакалаврів і молодших спеціалістів одного напряму за скороченим терміном навчання.
Узагальнений досвід впровадження цієї інноваційної технології організації навчально-виховного процесу опублікований в навчально-методичному збірнику «Інноваційні технології навчання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації» (2008 рік), Бюлетені педагогічного досвіду ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (2008 рік), двох випусках журналу «Освіта. Технікуми, коледжі» (2009 рік).
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |