Читайте также:
|
|
Підкреслене рівноправне становище з дітьми, своєрідне панібратство, яке може виявитися в грубощах, зневажливому звертанні тощо.
Виховний потенціал сім'ї - сукупність характеристик, які відображають різні умови і фактори життєдіяльності сім'ї, що визначають її виховні передумови і забезпечують успішний (або неуспішний) розвиток дитини.
Об'єктивні умови реалізації виховних можливостей сім'ї:
• рівень матеріального достатку сім'ї (рівень і характер використання доходів, умови життєдіяльності, забезпеченість дитячими
дошкільними закладами, школами, закладами охорони здоров'я);
• чисельність і склад (структура сім'ї).
Суб'єктивні умови реалізації виховних можливостей сім'ї:
• громадянська спрямованість батьків і суб'єктивне їх бажання
виховати гарну людину
|
Педагогічна рефлексія - вміння батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити причини своїх педагогічних помилок.
Педагогічна емпатія - співпереживання, адекватна реакція на вчинки й почуття дітей.
Принципи родинного виховання:
• принцип цілеспрямованості;
• принцип науковості;
• принцип гуманізму, поваги до особистості дитини;
• принцип планомірності, послідовності, неперервності;
• принцип комплексності і систематичності;
• принцип узгодженості у вихованні.
Батьківська любов - двосторонні відносини, що передбачають двох учасників - маму (тата) і дитину, яких пов'язують взаєморозуміння, взаємоповага і взаємна симпатія.
Установки дитини по відношенню до батьків і до себе (за В. Сатир):
1)Я потрібний і любимий, і я люблю вас також.
2)Я потрібний і любимий, а ви існуєте заради мене.
3)Я нелюбимий, але я від усієї душі бажаю наблизитися до вас.
4)Я непотрібний і нелюбимий. Залиште мене в спокої.
Структура готовності дітей до шкільного навчання | |
Загальна готовність: - фізіологічна - фізична - психологічна - мотиваційна; - емоційно-вольова; - інтелектуальна; - соціальна. | Спеціальна готовність: - розвиток мовлення, підготовка до грамоти. - формування початків математики; - підготовка до письма; -формування уявлень про навколишній світ. |
Психологічна готовність - цілісний стан психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог, які висуваються школою в цілому і вчителем, а також успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями (Я. Коломінський, Є. Панько).
Основні складові психологічної готовності до школи:
• мотиваційна;
• емоційно-вольова;
• розумова готовність;
• соціальна (готовність до взаємодії і спілкування з учителем та
однокласниками).
Мотиваційна готовність - виявляється у прагненні дитини до навчання, бажанні бути школярем, достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мислительних операцій, оволодінні дитиною елементами навчальної діяльності, певному рівні соціального розвитку.
Показники мотиваційної готовності:
• наявність у дитини бажання йти до школи і вчитися;
• сформованість позиції майбутнього школяра.
Емоційно-вольова (.морально-вольова) готовність - вміння регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності. Виявляється у самостійності, вмінні зосередитися, бути організованою і дисциплінованою, здатності до вольового зусилля, вмінні адекватно оцінювати свою роботу.
Розумова готовність - виявляється у загальному рівні розумового розвитку дитини, а також у рівні володіння вміннями і навичками, які допоможуть їй вивчати ті чи інші предмети.
Напрямки розумової готовності дитини (за О. Проскурою):
1) загальна обізнаність дитини з навколишнім світом, елементи світогляду;
2)рівень розвитку пізнавальної діяльності дитини і окремих
пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення,
уяви, уваги);
3)наявність передумов для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності.
Готовність до спілкування та спільної діяльності - готовність, в основі якої лежить зміна провідних типів діяльності, перехід від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Характеризується розумінням позиції вчителя, вмінням слухати товариша і узгоджувати спільні з класом дії, адекватною самооцінкою та ін.
Спеціальна готовність - набуття дитиною знань і умінь, які забезпечать їй успішність оволодіння змістом навчання у першому класі початкової школи з основних предметів (математики, читання, письма та ін.).
Шкільна зрілість - рівень морфологічного і функціонального розвитку, який забезпечує виконання дитиною вимог систематичного шкільного навчання.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |