Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Авторитет дружби

Підкреслене рівноправне становище з дітьми, своєрідне панібратство, яке може виявитися в грубощах, зневажливому звертанні тощо.

Виховний потенціал сім'ї - сукупність характеристик, які відобра­жають різні умови і фактори життєдіяльності сім'ї, що визначають її виховні передумови і забезпечують успішний (або неуспішний) розви­ток дитини.

Об'єктивні умови реалізації виховних можливостей сім'ї:

• рівень матеріального достатку сім'ї (рівень і характер викорис­тання доходів, умови життєдіяльності, забезпеченість дитячими
дошкільними закладами, школами, закладами охорони здоров'я);

• чисельність і склад (структура сім'ї).

Суб'єктивні умови реалізації виховних можливостей сім'ї:

• громадянська спрямованість батьків і суб'єктивне їх бажання
виховати гарну людину

Педагогічна рефлексія - вміння батьків аналізувати власну вихов­ну діяльність, критично її оцінювати, знаходити причини своїх педа­гогічних помилок.

Педагогічна емпатія - співпереживання, адекватна реакція на вчинки й почуття дітей.

Принципи родинного виховання:

• принцип цілеспрямованості;

• принцип науковості;

• принцип гуманізму, поваги до особистості дитини;

• принцип планомірності, послідовності, неперервності;

• принцип комплексності і систематичності;

• принцип узгодженості у вихованні.

Батьківська любов - двосторонні відносини, що передбачають двох учасників - маму (тата) і дитину, яких пов'язують взаєморо­зуміння, взаємоповага і взаємна симпатія.

Установки дитини по відношенню до батьків і до себе (за В. Сатир):

1)Я потрібний і любимий, і я люблю вас також.

2)Я потрібний і любимий, а ви існуєте заради мене.

3)Я нелюбимий, але я від усієї душі бажаю наблизитися до вас.

4)Я непотрібний і нелюбимий. Залиште мене в спокої.

Психологічна готовність - цілісний стан психіки дитини, що забез­печує успішне прийняття нею системи вимог, які висуваються шко­лою в цілому і вчителем, а також успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями (Я. Коломінський, Є. Панько).

Основні складові психологічної готовності до школи:

• мотиваційна;

• емоційно-вольова;

• розумова готовність;

• соціальна (готовність до взаємодії і спілкування з учителем та
однокласниками).

Мотиваційна готовність - виявляється у прагненні дитини до навчання, бажанні бути школярем, достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мислительних операцій, оволодінні ди­тиною елементами навчальної діяльності, певному рівні соціаль­ного розвитку.

Показники мотиваційної готовності:

• наявність у дитини бажання йти до школи і вчитися;

• сформованість позиції майбутнього школяра.

Емоційно-вольова (.морально-вольова) готовність - вміння ре­гулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності. Виявляється у самостійності, вмінні зосередитися, бути організованою і дисциплінованою, здатності до вольового зусилля, вмінні адекватно оцінювати свою роботу.

Розумова готовність - виявляється у загальному рівні розумо­вого розвитку дитини, а також у рівні володіння вміннями і на­вичками, які допоможуть їй вивчати ті чи інші предмети.

Напрямки розумової готовності дитини (за О. Проскурою):

1) загальна обізнаність дитини з навколишнім світом, елементи світогляду;

2)рівень розвитку пізнавальної діяльності дитини і окремих
пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення,
уяви, уваги);

3)наявність передумов для формування навчальних умінь і зага­лом навчальної діяльності.

Готовність до спілкування та спільної діяльності - готовність, в основі якої лежить зміна провідних типів діяльності, перехід від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Характери­зується розумінням позиції вчителя, вмінням слухати товариша і узгоджувати спільні з класом дії, адекватною самооцінкою та ін.

Спеціальна готовність - набуття дитиною знань і умінь, які за­безпечать їй успішність оволодіння змістом навчання у першому класі початкової школи з основних предметів (математики, читан­ня, письма та ін.).

Шкільна зрілість - рівень морфологічного і функціонального розвитку, який забезпечує виконання дитиною вимог систематич­ного шкільного навчання.