Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні заходи, що впливають на ефективність трудового виховання

Читайте также:
  1. Аналізу впливу структури персоналу на ефективність діяльності підприємства
  2. Билет18.Забостовка-как форма трудового конфликта
  3. В ч. 6 ст. 11 ТК РФ перечислены лица, на которых нормы трудового права не распространяются.
  4. Видатні педагоги і народна педагогіка про трудове виховання
  5. Виды трудового договора.
  6. Виды трудового договора.
  7. Визначено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу.
  8. Виховання в Афінах
  9. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності
  10. Виховання дисциплінованості

Це планування і нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці учнів. При колективній формі оплати праці грошова винагорода роз­поділяється порівну між учнями незалежно від того, яку роботу виконав кожний з них.

44) Методичні поради до організації і проведення уроків та дотримання ПТБ Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або гру­пова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом пра­ці); формою організації навчання (групова, коли навчання про­водиться в складі групи учнів, і індивідуальна, коли навчання проводиться окремо з кожним учнем).

До уроку ставлять такі специфічні вимоги (поради):

Чіткість дидактичної мети. На кожному уроці, як правило, розв’язуються дидактичні завдання, одне з яких є провідним. При підготовці до занять учитель праці вирішує, які дидак­тичні завдання слід вважати головними на уроці, розглядає їх як мету і відповідно до цього будує урок.

Нерозривність освітніх і виховних завдань. Навчання повин­но бути виховуючим. Цю вимогу ставлять до всіх навчальних предметів. Учням слід прищепити цілий комплекс позитивних якостей: патріотизм, повагу до старших, чесність і багато інших.

Правильний добір навчального матеріалу для кожної части­ни уроку. Підбираючи навчальний матеріал, треба врахову­вати такі фактори: мету уроку; знання і вміння, набуті учнями на заняттях; знання учнів з основ наук; фізичний розвиток учнів.

Доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку. Мети уроку вчитель не зможе досягти, не поєднуючи різні мето­ди і прийоми роботи.

Основою уроку в майстернях є самостійна робота учнів, яка починається з того, що вони ознайомлюються з завданнями, продумують, в якій послідовності і з застосуванням яких інструментів та пристроїв його треба виконувати.

Крім того, під час самостійної роботи вчитель перевіряє зун.

Колективна праця учнів поєднується з самостійністю кож­ного учня. Встановилося чотири основні форми організації пра­ці учнів: фронтальна, ланкова, індивідуальна та з розподілом праці. До оцінки кожної з них треба підходити з двох точок зору. По-перше, як вона сприяє формуванню вмінь і навичок, набу­ванню знань; по-друге, яка з них дає можливість створити пов­ніше, чіткіше уявлення про організацію праці на сучасних про­мислових підприємствах.

Організаційна чіткість уроку. Кожний урок повинен бути чітким щодо організації його проведення. Особливістю уроку в майстернях є те, що це здебільшого урок продуктивної праці учнів.

Щоб забезпечити безперервну роботу учнів, учитель стежить насамперед за станом устаткування, бо несправність його під час роботи в умовах навчальних майстерень означає невиконан­ня навчальної програми.

Технічна документація, якою учні користуються в майстер­нях, також впливає на організаційну чіткість уроку; якщо рисун­ки, технологічні карти, інструкції

Продуктивний характер праці учнів. Заняття в майстернях будуються на основі продуктивної праці. Продуктивним назива­ється такий вид суспільно корисної праці, у процесі якого ство­рюються матеріальні цінності. Тому продуктивною буде й оплачувана праця, пов’я­зана з виконанням замовлень підприємства.

Створення умов для безпечної роботи учнів. На заняттях у майстернях учні працюють різним різальним інструментом, об­робляють матеріали на верстатах, монтують електричні схеми. При цьому можливі випадки травмування, якщо не додержувати правил безпеки. Тому створення умов безпечної роботи учнів є однією з основних вимог до уроку в майстернях. Для створення умов безпечної праці вчитель суворо вимагає від учнів додержання правил безпеки, а також усуває все, що може спричинити порушення цих правил. Наприклад, учні знають, що не можна користуватися молотком, якщо він злітає з ручки, користуватися зубилом, якщо на його бойку є тріщина. У майстерні мають бути таблиці з правил безпеки, аптечка і куток протипожежної безпеки. При подачі нового матеріалу вчитель роз’яснює правила без­пеки, пов’язані з роботою над цим матеріалом, демонструє при­йоми виконання їх, а потім перевіряє, як учні ці прийоми за­своїли. Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні додержували правил безпеки, а коли помічає порушення, проводить поточне індиві­дуальне або групове інструктування, аналізує допущені пору­шення і суворо попереджає учнів про потребу усунення їх. Підбиваючи підсумки роботи, оцінюючи вироби учнів, учи­тель не забуває зауважити кожному з них, які допускались порушення правил безпеки.

№52 Характеристика методів і форм технологічного виховання Під Технологічним вихованням в школі розуміють формування у дітей працьовитості, усвідомленого і сумлінного ставлення до праці, глибокої поваги до трудових людей, формування трудових і професійних умінь, розвиток навичок праці як фізичних, так і розумових. Праця - це перша життєва потреба. Тому в загальноосвітніх школах велике значення має надаватися ретельної підготовки школярів до виконання доступних видів професійної діяльності. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти досить повно розроблена система трудового виховання учнів. Ця система містить такі найважливіші компоненти: 1) навчальний працю; 2) оволодіння основами політехнічних знань і умінь при вивченні навчальних дисциплін; 3) трудове виховання безпосередньо на уроках праці; 4) додаткові заняття в шкільних майстернях особливо відзначилися і зацікавлених школярів; 5) трудове виховання дітей у сім'ї. Навчальний трудове виховання складається з наступних видів роботи школярів:

1) робота з навчальною та довідковою літературою; 2) проведення лабораторних робіт; 3) спостереження; 4) вимірювання і розрахунки лабораторних робіт; 5) оволодіння навичками самостійної роботи в школі; 6) самостійна домашня робота.

Що стосується політехнічних знань і умінь, то вони формуються безпосередньо в процесі виконання завдань та вивчення основних наук та спеціалізованих технічних предметів.

Загальні основи промисловості і виробництва вивчаються на таких уроках, як фізика, хімія, біологія і т. д. Тут же в розгляд вводяться принципові положення, що лежать в основі роботи машин, апаратів, приладів. Крім того, оволодіння школярами основними явищами, які закладені в технологічних процесах.

Трудове виховання в середній загальноосвітній школі на заняттях праці триває з першого по одинадцятий клас.

На уроках праці учням послідовно і поступово прищеплюються елементарні прийоми ручної роботи, які є часом життєво необхідними для будь-якої людини. Крім того, оволодіння школярами з 5-6 класу основними найважливішими вміннями з обробки деревини, металу, пластмаси.

У сучасному суспільстві підростаючому поколінню обов'язкове знання необхідних навичок електротехнічних робіт і різноманітних видів і форм побутової техніки. У самих старших класах трудове виховання школярів стає все більш складною і диференційованою структурою. Адже саме в цьому віці учні набувають досить грунтовну допрофесійну підготовку. На заняттях праці в 10-11 класах трудове виховання і навчання має наступну будову: 1) технічна праця; 2) обслуговуюча праця; 3) сільськогосподарська праця.

Сімейна обстановка повинна сприяти тому, щоб домашня праця для дитини була основою трудового виховання. За змістом праця в сім'ї підрозділяється на: 1) праця з самообслуговування;

2) догляд за молодшими членами сім'ї; 3) догляд за хворими родичами; 4) ведення домашнього господарства.

 

 

№53 Предметно-перетворювальна діяльність як основа трудового виховання та самореалізації школярів Із застосуванням п р е д м е т н о ї системи в трудовому навчанні учнів загальноосвітніх шкіл пов'язано ім'я шведського діяча ручної праці Отто Саломона.

Як випливає з назви самої системи, трудове навчання буду­валося на основі виготовлення учнями предметів. Виготовлення проводилось не за кресленнями, а за моделями. Моделі підбирали відповідно до певних вимог. Вимоги стосувались вибору моде­лей і визначення їх послідовності в колекції. Виходячи з за­значених положень, Отто Саломон створив декілька колекцій моделей.

За даними Саломона, при виконанні колекції з 100 моделей учень ознайомлюється з 88 прийомами обробки деревини. Уся серія включає 774 вправи, тобто кожний прийом повторюється в середньому 9 раз, причому нові прийоми вводяться поступово за рахунок того, що складність моделей весь час зростає. Так, в одній з колекцій першою йде указка. Виготовлення її пов'яза­но з такими прийомами, як різання ножем уздовж шару і різан­ня ножем поперек шару. Друга модель — указка має склад­нішу форму. При виготовленні її крім названих двох прийомів застосовується різання ножем навкіс шару. Третя модель — зубець для грабель. Тут застосовуються три перші прийоми і вво­диться четвертий — виготовлення ножем фаски. Складність прийомів поступово зростає.

Одночасно з шведською системою трудового навчання в шко­лах знаходила застосування датська система, автором якої є Аксель Міккельсен.

Принципова відмінність датської системи від шведської по­лягає в тому, що в датській ручній праці вирішальне значення мають вправи (прийоми): на моделях намагаються знайти най­кращі умови для оволодіння певним прийомом, а якщо такі умови не забезпечуються, вдаються до чистих вправ із певного прийому. Якщо роблять перестановки в порядку системи, то міняють перш за все окремі прийоми, а в зв'язку з цим і моделі. Прийом - це центр, а моделі , периферія системи і то­му колекція моделей є тут лише приблизним набором предметів

ЩО можуть бути застосовані для оволодіння потрібними прийомами. У шведській системі учень працює так, як вважає за найкра­ще. Кожним одержує модель, потрібний матеріал, вільний до-ступ до інструментів і вирішує сам, в якій послідовності вести Обробку. З інструментами можна поводитись як завгодно аби ви­конати завдання.

За датською системою звертають значну увагу на розуміння вправ, на правильність володіння інструментом і точність при­йомів роботи.

Таким чином, Аксель Міккельсен виходить з того, що головне завдання ручної праці полягає не у виготовленні певних предме­тів, а у виконанні якомога краще і досконаліше відповідних вправ

Сама робота може за датською системою включати три ета­пи: чисті вправи, попереднє застосування вправ, остаточне за­стосування вправ.

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | <== 18 ==> | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав