Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нормування праці учнів

Планування базується на нормуванні праці. Наукового об­грунтування процесу нормування ще немає, проте безпосередній досвід роботи шкіл свідчить про те, що введення норм часу на трудові завдання підвищує дисципліну учнів, значно скорочує непродуктивні витрати часу. Крім того, учні більше цікавляться роботою. Тому впровадження нормування слід вважати цілком доцільним, починаючи з V класу.

Нормування праці сприяє виробничому змаганню, застосу­вання якого в процесі трудового навчання має надзвичайно велике виховне значення. По-перше, учні ознайомлюються з од­нією з основних форм прояву творчого ентузіазму, по-друге, вони самі залучаються до цього.

У практиці роботи є різні види виробничого змагання: за високу культуру на робочому місці, за високу якість роботи, за ощадливе використання оброблюваних матеріалів та ін. Вироб­ничі зобов'язання можуть бути індивідуальними і колективними. Підсумки змагань доцільно широко висвітлювати, щоб кращі успіхи Стали відомими всьому колективу, щоб можна було запо­зичити досвід.

Праця учнів у процесі трудового навчання повинна бути посильною, доступною та ставити певні ви­моги до організму, призводить до значних напружень вегетатив­них функцій організму і до збільшення м'язових зусиль, що су­проводиться енерговитратами, які інколи перевищують оптималь­ні значення. Наприклад, за даними досліджень на заняттях у майстернях учні V—VII класів витрачають (залежно від видів операцій) 0,5...0,9 МДж/год (130...208 ккал/год) на середню масу тіла учня.

Зіставлення даних енерговитрат на уроках пращ з віковими нормами показує, що на трудових заняттях вони вищі від опти­мальних і наближаються до гранично допустимих значень. До цього слід додати, що в учнів ще не завершився розвиток бага­тьох органів і систем, які перебувають у фазі вдосконалення. Наприклад, у віці 12...14 років не закінчено ще формування кіст­ково-м'язової системи, продовжуються зміни в структурі КІСТОК та м'язів і відповідно до них змінюються функціональні можли­вості організму.

Ураховуючи значне фізіологічне напруження учнів у процесі трудового навчання і значні енерговитрати, треба зазначити, що серед проблем, що виникають у звязку з організацією і прове­денням трудового навчання в середній школі, однією з найважли­віших проблем є визначення оптимального режиму роботи учнів.

Режим роботи повинен бути таким, щоб трудове навчання сприяло всебічному розвитку організму дітей, зміцненню їх здо­ров'я Це стає можливим, коли учні в процесі роботи не пере­втомлюються і функціональні зсуви різних систем організму не виходять за межі фізіологічних коливань.