Читайте также:
|
Титульний аркуш
Титульний аркушмістить найменування вищого навчального закладу, де виконана робота, прізвище, ім’я, по батькові автора, назву роботи, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника, місто і рік.
2.2 Зміст
Змістподають на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
2.3 Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів
Якщо у роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може буде поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Наприклад:
ЛСГ – лексико-семантична група
ЛСП – лексико-семантичне поле
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ
Вступрозкриває сутність досліджуваної проблеми, значущість дослідження, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності:
Актуальність теми дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність написання роботи для розвитку відповідної галузі філології. При написанні дослідницької роботи актуальність визначається через вказівку на важливість поглибленого вивчення даної теми для професійного вдосконалення майбутнього філолога. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання, ступінь наукової розробки теми.
Від формулювання наукової проблеми і доведення, що та частина проблеми, яка є темою даного дослідження, ще не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети. Це звичайно роблять у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити..., вивести залежність... і т. ін.). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки описання їхнього вирішення становить зміст розділів наукового дослідження. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме з формулювання завдань дослідження.
Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Крім об’єкта дослідження виділяють також і предмет, чи ті найбільш значимі з практичної та теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка позначається на титульному аркушу як її назва.
Методи дослідження, як інструмент добування фактичного матеріалу, - також обов’язкові елементи вступу і необхідна умова досягнення поставленої мети. Перераховувати методи дослідження потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, який аспект роботи досліджувався із застосуванням того чи іншого наукового методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні:
1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
2) теоретичний — досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
Згідно з названими рівнями загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно:
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
методи, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, моделювання);
методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, аксіоматичний метод, гіпотеза та припущення, історичний метод, системний підхід).
Наукова новизна дослідження є обов’язковим елементом вступу до дипломних та магістерських робіт. У цьому пункті коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані студентом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Практичне значення дослідження для подальшої роботи за спеціальністю – відзначається практична цінність одержаних результатів, сфери їх можливого застосування.
У дипломній та магістерській роботі необхідно коротко повідомити про апробацію результатів дослідження. Тут зазначається, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах висвітлено результати досліджень, включених у роботу. Копії статей або тез додаються до роботи і представляються комісії при захисті роботи.
У кінці вступу коротко наводиться структура роботи.
Основна частина
Основна частина роботи складається з 2-3х розділів, які при необхідності деталізуються за допомогою підрозділів та пунктів. В розділах основної частини з вичерпною повнотою викладаються результати дослідження. Студент повинен, по можливості, давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань. Кожен підрозділ повинен закінчуватися абзацом у якому викладається узагальнююча думка за результатами проведеного дослідження. В кінці кожного розділу формулюють висновки із дуже стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, наприклад, у вигляді наукових тверджень, формулювань, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Кожен розділ, на відміну від підрозділу, починають з нової сторінки. Розділи та підрозділи повинні бути відносно рівні за обсягом.
У першому розділі наукової роботи викладаються теоретичні основи і коротка історія поставленої проблеми. Студент шляхом огляду літератури окреслює основні етапи становлення й висвітлення проблеми, визначає своє місце у її розв’язанні, виявляючи ті питання, які залишилися нез’ясованими. У наступних розділах із вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора із виділенням того нового, що він вносить у розробку проблеми.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |