Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні засади реалізації принципу краєзнавства при вивченні загальної біології

Читайте также:
  1. IX. Зарахування вступників на основі повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
  2. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходження практик.
  3. Аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та (або) обсягу реалізації.
  4. В) сутність права – в його можливості забезпечення верховенства прав та свобод людини та реалізації загальносоціальних функцій.
  5. Великий договір» України з Росією як основа реалізації двосторонніх відносин.
  6. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
  7. Демократичні засади виборчих правовідносин.
  8. Дисципліна «Історія України», як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
  9. Економічні та соціальні засади формування внутрігосподарських економічних відносин
  10. Загальні методичні положення про виконання курсової роботи

Екскурсія - форма навчально-виховного процесу, яка дозволяє спостерігати, а також безпосередньо вивчати різні об'єкти, явища і процеси в природних або штучно створених умовах.
Основна дидактична мета екскурсій - формування нових знань головним чином шляхом безпосередніх спостережень за природними, соціальними, виробничими об'єктами і явищами. На екскурсіях діти мають можливість спостерігати досліджувані об'єкти і явища під безпосереднім керівництвом вчителя [42, с.64].
Потрапляючи в природне середовище з усім її різноманіттям предметів і явищ, учні вчаться розбиратися в цьому різноманітті, встановлювати зв'язки організмів один з одним і з неживою природою. Екскурсії в природу представляють спосіб конкретного вивчення природи, тобто вивчення справжніх об'єктів і явищ природи, а не оповідань чи книжок про неї. Тут відкриваються широкі можливості для організації творчої роботи учнів, ініціативи і спостережливості. На екскурсіях в учнів формуються навички самостійної роботи. Планомірне проведення екскурсій розвиває в учнів навички вивчення свого краю.
Екскурсії в природу - класична форма вивчення навколишнього середовища. На екскурсіях створюються сприятливі умови для виявлення естетичної цінності світу природи, її науково-пізнавального значення, формування грамотної поведінки в природному середовищі. Провідний метод вивчення природи на екскурсіях - спостереження. Саме спостереження дозволяє формувати у дитини повне і чітке уявлення про об'єкти природи, виявляти зв'язки, що існують між ними.

Багатющий емоційний досвід дає дітям природа. Важко уявити собі творчий розвиток дітей без залучення в помічники вихователя природи - цього самого природного джерела краси. Природа - не тільки великий учитель і великий вихователь. Природа допомагає фарбувати в емоційні тони все сприйняття навколишньої дійсності, Ось це емоційне ставлення до навколишньої природи, невичерпного джерела краси, і повинна виховувати система освітніх установ у дітей.
У всі часи та епохи природа зробила величезний вплив на людину, на розвиток його творчих здібностей, будучи в той же час невичерпним джерелом для всіх найсміливіших і глибоких дерзань людини [24, с.102].
Прекрасне в природі безмежно і невичерпно. Тому природа - джерело для творчості. Прекрасне в природі було і залишається предметом художнього освоєння. Тому великі художники - завжди першовідкривачі прекрасного в навколишньому світі.
Рівень економічного розвитку суспільства, суспільні відносини людей відклали значний відбиток на сприйняття природи. В окремі епохи це сприйняття виражало творчий інтерес людей до природи або, навпаки, прекрасне сприймалося спотворено.
Уміння бачити природу - перша умова виховання світовідчуття єдності з нею, перша умова виховання через природу. Воно досягається лише при постійному спілкуванні з природою. Щоб відчувати себе частиною цілого, людина повинна не епізодично, а постійно перебувати у взаємовідносинах з цим цілим. Ось чому гармонія педагогічних впливів вимагає постійного спілкування з природою.
Дитину необхідно навчити бачити природу. Адже дивитися - ще не означає бачити. Сприймається далеко не все те, що відкладається в сітківці очей, а лише те, на чому зосереджується увага. Ми бачимо лише тоді, коли усвідомлюємо. Дітей треба вчити бачити. Це означає не тільки показати, а й описати словесно. Наприклад, описати фарби і відтінки західного неба і зорі, описати форму хмар і їх забарвлення, описати зоряне небо і місяць, показати все це. Якщо мешканці високих поверхів можуть бачити небо з вікна або з балкона, то інші побачать його, вийшовши у двір. Небо надзвичайно різноманітно і завжди прекрасно. Споглядати його щодня, протягом усього життя, не може набриднути, як не може набриднути дихати. Навпаки, кожен день таке споглядання, хоча б протягом декількох хвилин, освіжає душу. Так само потрібно «побачити» снігопад чи дощ чи грозу. Рідко зустрічаються міста, де немає річки, ставка чи озера. Вода не така різноманітна, як небо, але і вона багата фарбами, відтінками. А є міста і села, розташовані на берегах морів.
В будинку завжди повинні бути квіти, за якими дитина доглядає, спостерігає і красу яких радіє. В містах є дерева, бульвари, сквери, парки. І тут потрібно вчити дітей «бачити» дерева, квіти, кущі: помічати особливості і відтінки пелюсток, листя, спостерігати, як набрякають та розпускаються бруньки або починають жовтіти листя, як зацвітають квіти і дозріває насіння. Потрібно, щоб дитина вибрав в найближчому оточенні дерево, яке йому здається найпривабливішим, і спостерігав за його в'яненням і зимовим сном. Нехай він відноситься до улюбленого дерева як до дружнього суті - відвідує його, зауважує нові пагони, допомагає йому [44, с.201].
Дитині необхідно показати особливості поведінки воробйов, галок, голубів, навчить їх описувати їх оперення, очі, форму тіла і лапок; розповісти дитині про їх життя, турботи, про суворих правилах зграї і т.п. Само собою зрозуміло, що дитина повинна навчитися «бачити» оточуючих домашніх тварин.
Головне завдання в розвитку творчих здібностей засобами природи - це пробудження у дітей емоційного ставлення до неї. Емоційне ставлення до природи допомагає зробити людину вище, багатшими, уважніше. Природа є одним з факторів, що впливають на розвиток і формування творчих здібностей. Вона невичерпне джерело вражень та емоційного впливу на людину. У житті людей природа займає значне місце, сприяє формуванню і розвитку творчих навичок.
Велика роль у розвитку творчих здібностей дошкільників засобами природи належить педагогічному колективу дитячого садка. Найбільш ефективна послідовність роботи така:
безпосереднє сприйняття природи;
організоване спостереження над природою під час прогулянок і екскурсій.

 

Спостереження навколишньої дійсності надає глибоке вплив на всебічний розвиток особистості дитини. У процесі спостереження у дитини включені всі аналізатори: зоровий - дитина бачить розміри, колір досліджуваного об'єкта; слуховий - дитина чує шум вітру, плескіт води в річці, стукіт крапель дощу, шелест листя, дзюрчання струмочка - все це чудово для слуху дитини. Смак дозволяє тонко розрізнити - солодкий смак меду і солоний смак морської води, смак джерельної води. Дотик - це другі очі дитини. Відчуваючи предмети природи, дитина відчуває всі шорсткості кори дерев, крупинки піску, лусочки шишок. Запахи так само хвилюють уяву дитини.

Розвивати спостережливість у дітей - ось завдання, яке постає перед вчителем.
Поєднання методу спостереження з методом активних дій під час роботи на дослідній ділянці.
У роботі з розвитку творчих здібностей засобами природи з дітьми підіткового віку вчитель повинен добре знати особливості цього віку. У дітей цього віку спостерігається велике прагнення до самостійності, творчості. Вони всі хочуть побачити, все відкрити самі. Цей інтерес спонукає дітей до активної діяльності. Але її напрямок по відношенню до природи може бути різним.

Структура уроку-екскурсії така:

 

1. Організація учнів до роботи.

2. Підсумок спостережень за змінами в природі.

3. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

5. Закріплення знань учнів.

6. Підсумок уроку.

7. Завдання додому [47].

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | <== 6 ==> | 7 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав