Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття про спілкування та його види.

Людина перетворюється на людину завдяки праці і спілкуванню.

Спілкування – це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, що породжений потребами їх спільної діяльності.

Багатоплановий → 3 сторони спілкування:

· Комунікативна – як процес обміну інформацією.

· Інтерактивна – як обмін діями, як взаємодія.

· Перцептивна – як сприймання людьми один одного.

Зв'язок спілкування і діяльності.

Спілкування і діяльність – 2 основні категорії психології.

На сонові зв'язку спілкування і діяльності виділено 2 рівні спілкування:

- спілкування першого роду – спілкування виступає складовою частиною діяльності, тобто спілкування обслуговує діяльність.

- спілкування другого роду – діяльність є складовою частиною спілкування (витвори мистецтва, щоб поспілкуватись з великою кількістю людей, людина приступає до діяльності), спілкування первинне, а діяльність вторинна.

Види спілкування:

І. В залежності від контингенту учасників спілкування:

1. міжіндивідне – між 2 людьми;
2. групове – люди 2-х груп спілкуються між собою;
3. індивідно-групове – лектор зі студентами.

ІІ. За мірою опосередкованості:

1. безпосереднє – віч-на-віч;
2. опосередковане – за допомогою додаткових технічних засобів (по телефону), може опосередковуватись третьою особою.

ІІІ. За закінченістю:

1. короткочасне – для вирішення конкретних проблем;
2. довготривале – дружні стосунки.

IV. За закінченістю:

1. закінчене – в процесі спілкування сторони прийшли до вирішення проблеми, консенсусу, компромісу;
2. незакінчене.

V. В залежності від засобів:

1. спілкування за допомогою трудових дій;
2. спілкування за допомогою мови (мовленнєве);
3. знакове – письмо – листування, малюнки – піктограми.

Педагогічне спілкування – це процес взаємодії педагога та учнів, змістом якого є обмін інформацією, здійснення учбово-виховного впливу та організація взаєморозуміння. Це специфічна система прийомів і способів об'єднання педагогів і учнів в процесі учіння і навчання.

Педагогічне спілкуванні з одного боку виступає як емоційний фон педагогічного процесу. Крім того є змістом цієї трудової діяльності.

Зміст педагогічного спілкування:

1. пед. сп-я виступає як засіб передачі інформації, як засіб вирішення учбових задач.
2. пед. сп-я виступає як система прийомів, які забезпечують виховний вплив.
3. виступає як найважливіша умова виховання індивідуальності школяра.
4. це спосіб організації взаємодії між учнями і педагогом.

Рівні спілкування:

• макрорівень – рівень найтіснішого спілкування, найбільш довірливе (у сім'ї), спілкування може торкатися різних аспектів, проблем.

• мезорівень – властивий для достатньо глибокого спілкування стосовно певної проблеми.

• мікрорівень – поверхневе спілкування (семінарські заняття.)