Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки та пропозиції

Читайте также:
  1. Висновки
  2. Висновки
  3. Висновки
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. ВИСНОВКИ
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки
  10. ВИСНОВКИ

1. Виходячи з аналізу міжнародного досвіду, маємо констатувати, що чинна практика представлення національних інтересів українських виробників у СОТ не відповідає потребам зовнішньоекономічного вектору розвитку національної економіки. Зокрема, в процесі реалізації права на перегляд тарифних ставок відповідно до пункту 5 cт. XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі України виявила неготовність в повній мірі використати можливості законодавства СОТ. Так, заявивши про намір переглянути 371 тарифну лінію, Україна не запропонувала конкретних пропозицій щодо того, як саме слід змінити ці тарифні лінії та які компенсації будуть надані країнам-членам СОТ.

 

2. Подавши у СОТ не підготовлену належним чином пропозицію, Україна не тільки не змогла ефективно представити національні інтереси у СОТ, але й зазнала серйозних іміджевих втрат, що потенційно знижує інвестиційну привабливість українських проектів. Відсутність повного пакету пропозицій негативно вплинула на ставлення до України як до партнера. Крім цього, це призвело до затягування процесу змін тарифних ліній на невизначений, проте доволі значний період.

 

3. У подальшому, якщо Україна суттєво не підвищить ефективність представлення національних інтересів у СОТ, можемо очікувати низку негативних наслідків, таких як:

- застосування санкцій обмежувального характеру (тарифного та нетарифного характеру) по відношенню до української продукції;

- посилення тиску з метою застосування Україною компенсаторних механізмів, наприклад, зниження рівня мит на інші товари, які б становили інтерес для певних країн-членів СОТ;

- відсутність у країн-партнерів намірів йти на поступки у переговорах;

- ескалація торговельних спорів з Україною, ініціація розгляду спорів у міжнародних судах;

- наростання обсягів торговельних претензій до України – за кількістю країн-учасниць суперечок та величиною фінансових претензій;

- позиціонування України на міжнародній арені як країни, яка порушує взяті на себе зобов’язання;

- ускладнення стосунків з країнами-торговельними партнерами в інших сферах: зовнішньополітичній, фінансовій тощо.

4. З метою мінімізації можливих негативних наслідків у майбутньому та з метою прискорення процесу досягнення консенсусного рішення з країнами – торговельними партнерами доцільно ухвалити рішення про оптимізацію заявки про перегляд тарифних зобов’язань України, залишивши в ній лише ті позиції, за якими Україна зможе подати до Секретаріату СОТ необхідну доказову базу необхідності зміни тарифної лінії. Крім того, ця доказова база повинна обґрунтовувати запропоноване нове значення. Також пропозиція тарифного корегування має базуватися на прогнозі щодо можливості та прийнятності для України запровадження компенсаційних заходів в інтересах зацікавлених країн.

 

5. Для ефективного застосування такого інструменту СОТ як «надзвичайні заходи» необхідним є створення відповідного інституційного середовища[9]. Накопичений членами СОТ досвід використання таких механізмів захисту дозволяє мінімізувати ризики запровадження у відповідь непрогнозованого обсягу санкцій з боку торговельних партнерів.

 

У цьому контексті видається доцільним розроблення та імплементація у законодавстві відповідних положень щодо особливих обставин, за яких Міністерство економічного розвитку і торгівлі мало би право виступати ініціатором антидемпінгового розслідування, не чекаючи надходження скарг від вітчизняних виробників. В результаті мало би місце суттєве спрощення започаткування процедури розслідування, що підвищило б оперативність дій органів виконавчої влади та покращило б захист вітчизняних виробників від демпінгового імпорту. Виходячи з цього, вважаємо за доцільне в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» чітко відобразити особливі умови, за яких уряд отримав би право бути ініціатором антидемпінгового розслідування з одночасним наданням йому (лише за наявності ініціативи уряду по антидемпінговому розслідуванню) права збору відомостей для початку такого розслідування.

 

6. Україні як новому члену СОТ необхідно долучитись до активної участі у засіданнях Комітету з технічних бар’єрів в торгівлі на постійній основі. Враховуючи, що технічні бар’єри є одним із основних заходів захисту, що практикується розвиненими країнами, метою такої участі маже бути:

- вивчення досвіду розвинених країн щодо використання технічних бар’єрів;

- розширення інструментарію подолання технічних бар’єрів у процесі розширення ринків збуту для українських товарів;

- підвищення ефективності захисту національних виробників на ринках країн, що широко використовують технічні бар’єри у торгівлі;

- уникнення помилок та попередження можливих торговельних санкцій у разі неправомірного використання технічних бар’єрів для захисту внутрішнього ринку.

 

6. У контексті удосконалення практики застосування технічних бар’єрів для захисту внутрішнього ринку необхідно на постійній основі забезпечити підготовку і передачу Комітету з питань ТБТ СОТ нотифікацій щодо прийняття Україною науково обґрунтованих відповідних заходів у сфері стандартизації та оцінки відповідності, які можуть впливати на торгівлю.

 

7. Відповідно до досвіду багатьох країн-членів СОТ може бути доцільним опрацювати питання відкриття спеціалізованого представництва України при Секретаріаті СОТ для оперативної роботи з питань захисту національних інтересів щодо доступу української продукції на ринки країн-членів СОТ, укомплектувавши його висококваліфікованими фахівцями за спеціалізацією угод Світової організації торгівлі.

 

8. Загалом для покращення використання механізмів СОТ для захисту вітчизняних товаровиробників необхідно наступне:

- забезпечення прозорості в прийнятті державних рішень, які впливають на зовнішньоторговельну діяльність України;

- сприяння диверсифікованості експорту товарів та послуг як в частині їхньої номенклатури, так і в частині географії, з метою мінімізації ризиків, які виникатимуть внаслідок дій у відповідь на захисні заходи, здійснені Україною;

- забезпечення злагодженості механізму формування загальнодержавної позиції щодо режиму доступу товарів і послуг до внутрішнього та зовнішніх ринків;

- дотримання під час застосування захисних заходів, встановлених СОТ правил та принципів прийняття відповідних рішень з метою уникнення позовів з боку інших країн – членів СОТ, або застосування ними дискримінаційних заходів у відповідь;

- забезпечення економічного обґрунтування для пропозицій щодо захисту вітчизняних галузей. Розроблення прогнозів наслідків можливих контрзаходів, спрямованих проти інших галузей економіки, повинне бути невід'ємною частиною такого обґрунтування;

- створення постійно діючого механізму проведення семінарів з питань використання інструментів торговельного захисту із залученням іноземних фахівців;

- забезпечення фінансування отримання інформації вітчизняних та світових інформаційно-аналітичних та дослідницьких центрів, яка надається на платній основі, для цілей захисту інтересів національних товаровиробників в рамках антидемпінгових, спеціальних захисних та компенсаційних розслідувань на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

Відділ зовнішньоекономічної політики

(І.В. Клименко, І.В. Ус)

 

Додаток 1

29 липня 2013 року до українського виробника солодощів Кондитерської корпорації Roshen були застосовані обмеження з боку Російської Федерації, згодом до цих дій приєдналася інша країна Митного Союзу – Білорусь. Уряди цих країн заборонили ввезення на свою територію кондитерських виробів під ТМ Roshen. Також існує ймовірність запровадження аналогічних дій з боку третьої країни-учасниці Митного Союзу - Казахстану.

 

Варто зазначити, що українські виробники не вперше потерпають від торговельних обмежень з боку РФ та країн СНД. Тому в Україні вже існує певна практика торговельних спорів з Росією та іншими країнами СНД. Основна особливість такої практики полягає у позасудовому вирішенні конфліктної ситуації.

 

Хоча у випадку з Кондитерською корпорацією Roshen Україна вже має справу з РФ як повноправним членом СОТ (такого статусу РФ набула тільки в середині 2012 р.), залучати органи вирішення спорів СОТ вже на перших етапах пошуку шляхів вирішення конфлікту не є доцільним. Отже, одним із ефективних способів урегулювання конфлікту, до яких вдаються країни (включаючи членів СОТ) у подібних ситуаціях на початку, є переговори та максимальне сприяння стороні, що ініціювала запровадження обмежень, у проведенні інспекцій та перевірок. Україна має продемонструвати готовність надати зразки для аналізів проб продукції на підприємствах компанії, переконатися, що продукція, якість якої поставлено під сумнів, походить саме з підприємств Кондитерської корпорації Roshen.

 

Враховуючи, що Російська Федерація є членом СОТ, а Білорусь та Казахстан знаходяться на стадії переговорів щодо приєднання до цієї організації, неможливо в повній мірі використати правову базу СОТ, адже вона не регулює дії останніх двох країн. Водночас, враховуючи провідну роль РФ в Митному Союзі, використання створеного в СОТ інструментарію може дозволити отримати необхідний результат, адже зміна позиції РФ, з великою вірогідністю призведе до зміни позиції інших країн-учасниць Митного Союзу.

 

В разі неможливості вирішення конфлікту за допомогою двосторонніх консультацій, Україна може вдатися до вирішення спору за допомогою суду СОТ. У цьому випадку необхідною буде взаємодія Кондитерської корпорації Roshen та Міністерства економічного розвитку і торгівлі та наступне представлення інтересів українського виробника державною установою. Адже членом СОТ є держава Україна і саме державні органи будуть звертатися до СОТ з метою вирішення спору.

 

Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів передбачено, що членам СОТ не повинні створюватися перешкоди шляхом запровадження будь-яких довільних дискримінаційних заходів з посиланням на необхідність захисту здоров'я людей. Інакше це буде трактуватися як невиправдана дискримінація, а отже приховане обмеження торгівлі. Тому Україна має право вимагати пояснень заборони, а також проведення консультацій в рамках Комітету санітарних та фітосанітарних заходів СОТ.

 

Україна також має право в рамках Комітету створити групу технічних експертів або консультуватися з відповідними міжнародними організаціями. На практиці це призводить до того, що результати технічних проб можуть бути отримані в незалежних центрах і лабораторіях для їх підтвердження. Якщо звинувачення не підтверджуються, країна може вимагати компенсації за завдану шкоду. Як показує досвід СОТ, більшість конфліктних ситуацій між країнами вирішується на рівні консультацій.

 

У разі, якщо консультації не призведуть до взаємоузгодженого рішення, протягом 60 днів після початку консультацій Україна отримає право звернутися до Органу з вирішення суперечок СОТ з проханням створити арбітражну комісію, завданням якої буде винесення рішення з приводу цього спору. Як показує практика, розгляд справ в системі вирішення суперечок СОТ може тривати декілька років, що часто не влаштовує виробників, і може коштувати значних коштів як для країни-позивача, так і країни, проти якої порушено справу.

 

Зазначимо, що з моменту приєднання до СОТ (22 серпня 2012 року) РФ вже стала відповідачем по двох справ в Органі з вирішення суперечок. Обидві справи було відкрито в липні 2013 року Європейським Союзом та Японією стосовно запровадженого РФ утилізаційного збору на автомобілі. Проти України, з моменту її приєднання до СОТ (16 травня 2008 року), було порушено одну справу, водночас Україна стала ініціатором трьох справ.

 

Наявність ще однієї справи проти РФ може мати негативні наслідки для її іміджу в СОТ. Під час засідання Комітету з торгівлі товарами СОТ 11 липня 2013 року було висунуто значну кількість зауважень до торговельної політики РФ з боку США, ЄС, Японії та інших провідних торговельних країн. Серед іншого, ЄС заявив про свою стурбованість значною кількістю санітарних та фітосанітарних заходів, які застосовуються РФ, таких як заборона на імпорт живих тварин. Така тенденції перетворює РФ на країну - порушника правил СОТ у різних сферах, насамперед у сфері санітарного та фітосанітарного контролю, що може призвести до значних торговельних санкцій з боку країн-учасниць СОТ.

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | <== 15 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав