Читайте также:
|
Тема. Мета та завдання виховання.
Мета: ознайомити студентів із сутністю ідеї народності у вихованні, українськими виховними ідеалами; сформувати поняття «національне виховання», засвоїти його зміст, особливості; розкрити зміст мети та завдань національного виховання; охарактеризувати основні напрямки національного виховання. Виховувати патріотичні почуття, бажання і потребу будувати виховну взаємодію на засадах народності.
План:
1. Ідея народності в педагогіці і національне виховання. Українські виховні ідеали.
2. Мета і завдання національного виховання.
3. Основні напрямки національного виховання, їх характеристика та взаємозв’язок.
Література:
1.Казанжи І.В.Теорія і методика виховної роботи в школі 1 ступеня: навчальний посібник/ І.В.Казанжи.- К.: Видавничий Дім «Слово», 2014.С 98 -104.
2.Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене.-К.: «Академвидав», 2005.-С.264-330.
3.Волкова Н.П. Педагогіка: Навч.посіб.Вид.2-ге, перероб., доп.-К.:Академвидав, 2007.-с.98- 103, 109-129.
4.Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посіб.-2-ге вид., допов.і перероб.- К.: Вища шк., 2005.-С.7-35.
5.Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма.-Тернопіль:Навчальна книга. –Богдан, 2009.-80 с.
6.Кіт Г.Г., Тарасенко Г.С. Українська народна педагогіка. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2008.- 302 с.
Завдання для самостійної роботи:
1.Уважно ознайомтесь зі змістом лекції, виділіть незрозумілі поняття, положення, які потребують додаткового пояснення, розгляду на консультації.
2. Обгрунтуйте, чому виховання повинно базуватись на національному грунті.
3.Порівняйте звучання мети виховання за різними державними документами.
4.Поясніть завдання виховання на сучасному етапі.
5. Порівняйте підходи до визначення напрямків виховання.
6. Виходячи із системного підходу поясніть систему напрямків виховання.
Зміст лекції.
Ідея народності в педагогіці і національне виховання. Українські виховні ідеали.
«…Виховання, створене самим народом і засноване на народних починаннях, має таку виховну силу, якої немає в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях чи запозичені в іншого народу» (К.Д.Ушинський).
Виховання є похідним від слова –ховати- вирощувати. В українській педагогіці воно вживалося спочатку в значенні «оберігати» дитя від небезпеки, хвороби, каліцтва, смерті, шкідливого впливу. Воно почало означати «вирощувати дітей, навчати правил доброї поведінки». Поняття «навчати» і «виховувати» часто вживались як рівнозначні. К.Д.Ушинський вважав «…виховання бере людину всю, якою вона є, з усіма її народними і поодинокими особливостями, - її тіло, душу й розум …»
Загальної системи виховання не існує ні в теорії, ні на практиці. Кожен народ творить свою систему виховання, яка відповідає характерним рисам його народності. «Звертаючись до народності, виховання завжди знайде відповідь і допомогу в живому і сильному почутті людини, яке впливає набагато сильніше за переконання, сприйняте тільки розумом, або за звичку, вкорінену страхом покарань… виховання, коли воно не хоче бути безсилим, має бути народним» (К.Д.Ушинський).
К.Д.Ушинський визначає два елементи характеру: природний, що коріниться в тілесному організмі, і духовний, який виробляється в житті під впливом виховання – друга природа особистості. І перша і друга уособлюють національні якості, а разом становлять національний характер.
Процес передачі досвіду одних поколінь іншим забезпечує народознавчий підхід до здійснення виховного процесу, що ґрунтується на всебічному і глибокому вивченні всього культурного та історичного розвитку рідного та інших народів. Реалізувати процес вивчення допомагає народна педагогіка, джерелом вивчення якої є фольклор педагогічного змісту і спрямованості, виховні традиції, ігри й іграшки, народні свята, досвід сімейного виховання.
Соціальний досвід народу синтезують такі компоненти: сума людських знань, історія поколінь, релігія, народна творчість, мистецтво, загальноприйняті норми поведінки. Народність є тією силою, яка рухає стержневу основу виховання, бо народне – кришталево чисте, правдиве, високоморальне, глибоко гуманне, вічне і завжди сучасне. Загальнолюдські цінності – плоди життєвої педагогіки, вирощені кількома поколіннями народу.
Основна мета виховання за українською народною педагогікою вбачається в тому, щоб навчити кожного бути людиною:
· Дивись не забудь – людиною будь.
· Межи людьми будь людиною.
· Не будь тією людиною, що догори щетиною.
· Знання без людяності – це меч у руках безумця.
Провідна мета виховання зумовлена зверненням до провідного ідеалу особистості, що слугує головним орієнтиром виховання молодого покоління. Постійним ідеалом української народної педагогіки є людина праці, шляхетно свідома, з людською та національною гідністю. Основу виховного ідеалу становить гармонія душі, тіла і розуму. За Г.Ващенко ідеалом українця є служіння Богові та Україні. Бог приймається як Абсолютний Вічний Дух, Свідомість Світу, втілення Добра, Честі, Доблесті, Світла, Розуму, Справедливості.
Український виховний ідеал чітко орієнтований на всебічний гармонійний розвиток особистості, на трудову і мистецьку вправність. До виховного ідеалу віднесено такі риси як талант людини, ощадність, господарність. У традиційного українського господаря не лише комори повні, а й голова повна розуму, душа повна християнських чеснот, серце сповнене любові до всього рідного й загальнолюдського, до Бога й до всього, чим Господь Україну обдарував.
Отже, ідеалом українського виховання є здорова, культурна, щаслива людина з багатогранними знаннями та високими духовно-моральними й інтелектуальними якостями, патріотичним почуттям, працьовитістю, національною і людською гідністю.
Кодекс лицарських звитяг був і у запорізьких козаків:
- готовність боротись до загину за волю, віру, честь і славу України;
- нехтування небезпекою, коли справа торкається життя друзів-побратимів, Матері-України;
- ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників, героїзм, подвижництво у праці і бою.
Отже, національне виховання – це виховання дітей на культурно-історичному досвіді народу, його традиціях і обрядах, багатовіковій народній мудрості. Національне виховання є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Національне виховання духовно відтворює в дітях рідний народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в українській нації, так і загальнокультурне, спільне для всіх націй світу.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 155 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |