Читайте также:
|
|
Формування позитивного іміджу України.
В сучасному світі більшість людей звикли сприймати будь-яке явище чи подію через призму інформації, яку вони про неї отримують. І тому важливе місце у позитивному сприйнятті того чи іншого явища, людини, організації чи навіть держави займає формування їх іміджу. Для окремої держави формування її сприятливого образу є важливою складовою її успішності і визнання як серед громадян своєї країни, так і на міжнародній арені. Вдало сформований імідж держави є ознакою її успішної економічної, політичної, соціальної і інших видів політик. Імідж держави служить підтримкою авторитету країни на міжнародній арені, а позитивний образ держави дає більші можливості для просування та реалізації її національних інтересів.
Саме слово «імідж» англійського походження й дослівно перекладається як «образ» (від англ. «image»). Більшість довідників розкривають зміст поняття «імідж», трактуючи його як «образ, що формується цілеспрямовано» як «емоційно забарвлений образ, що склався в масовій свідомості та має характер стереотипу»; або як «обмірковане уявлення чогось побаченого раніше».
Поняття іміджу досліджувалось багатьма науковцями і вже давно ввійшло до понятійного апарату таких наук, як економіка, соціологія, політологія, психологія, філософія, культурології тощо і вивчається кожною з цих наук відповідно до сфери застосування і використання. Варто додати до сказаного вище, що поняття іміджу з кожним роком набуває все більш широкого розповсюдження і використовується в нових галузях знань та сферах діяльності.
В сфері міжнародних відносин особлива роль належить створенню іміджу держави та іміджу її політичного лідера. Політичний імідж держави, на думку Д. Ольшанського, – «це уявний образ певної держави, що формується у свідомості громадян країни та закордонної аудиторії. Він формується у процесі комунікативної взаємодії суб’єктів економічного, соціального та політичного життя як усередині країни, так і за її кордонами».
Досліджуючи явище іміджу держави, доцільно зазначити, що ми можемо говорити про зовнішній і про внутрішній аспекти іміджу. Зовнішній аспект, стосується передусім оцінки держави на міжнародній арені іншими суб’єктами міжнародних відносин, або ставлення світової спільноти до тієї чи іншої держави.
Зовнішньополітичний імідж держави - це цілеспрямовано сформований (фахівцями зі зв'язків із громадськістю й політичною елітою) образ країни, покликаний здійснювати вплив (емоційний, політичний, економічний) і формувати суспільну думку про країну в іноземної аудиторії.
Щодо внутрішнього аспекту то тут доцільно говорити про тип політичного режиму, стан демократії, економічне становище країни, рівень патріотизму і ставлення громадян до власної держави тощо.
Імідж держави як і імідж будь-якої організації, політика, чи особи формується під впливом багатьох чинників і з застосуванням певних технологій і використанням певного ряду засобів. Якщо говорити про особливості формування іміджу держави, то варто згадати про основні прийоми і методи такого формування.
Прийнято вважати, що імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації, яка надходить про неї через офіційні і неофіційні канали, ЗМІ, Інтернет тощо. В цьому контексті можна зазначити, що особливо важливою для формування іміджу держави є інформаційна політика держави, яка відіграє важливу роль у формуванні іміджу держави на міжнародній арені, а також діяльність ЗМІ, завдяки яким створюються і ефективно використовуються як елементи політичної маніпуляції, так і різноманітні іміджі, образи, стереотипи поведінки тощо.
Вітчизняний дослідник І.Терещук одним із ключових інструментів формування зовнішньополітичного іміджу держави вважає дипломатію, а в першу чергу – публічну дипломатію, яка являє собою форму державного міжнародного PR. Відповідно, ключовими суб’єктами формування цього іміджу дослідник називає зовнішньополітичне відомство держави разом з її дипломатичними представництвами за кордоном.
Доповнюючи думку І. Терещука можна зауважити, що важливу роль у процесі формування іміджу держави займають також і нові дипломатії, зокрема мова йде насамперед про безпосередні зустрічі глав держав, участь у роботі різноманітних організацій, форумів, міжнародних конференцій тощо. Адже, якщо держава займатиме чільне місце в світових міжнародних організація і вона матиме вплив на прийняття в цих організаціях рішень, тим більш авторитетнішою і впливовішою вона буде виглядати на міжнародній арені, і тим більш позитивний імідж вона матиме. А чим більш авторитетною буде міжнародна організація, тим солідніше виглядатиме в очах світової громадськості образ держави, яка входить до її складу.
Участь держави у різноманітних форумах і конференціях, різноманітні візити представників влади тієї чи іншої держави, як інформаційні канали двостороннього зв’язку, також впливають безпосереднім чином на формування іміджу держави. Таким чином держава налагоджує потрібні їй контакти і разом з тим формує до себе ставлення інших суб’єктів світової спільноти до себе, що потім відображається на особливостях її іміджу.
Окрім того, на формування іміджу держави, (особливо це стосується його зовнішнього аспекту) впливає підтримка державою певних політичних дій іншої держави, держав чи організацій. Наприклад участь у війні, надання гуманітарної допомоги, участь у миротворчих операціях тощо. Саме через такі дії держави інші суб’єкти міжнародних відносин, та й самі громадяни всередині країни, сприйматимуть її демократичною чи недемократичною, могутньою чи слабкою, в міру того як вона буде проявляти себе і діяти на міжнародній арені. Чим краще вона себе буде позиціонувати, тим більш позитивним буде її імідж.
На думку фахівців, інформаційна складова іміджу держави – це сукупність інформаційних потоків політичного, економічного, культурного і соціального характеру, донесення інформації про державу через сучасні інформаційні засоби, а також поширення інформації про державу іншими суб’єктами міжнародних відносин.
Таким чином, виділяють такі компоненти іміджу держави:
− політичний – (його вважають найважливішим). Характеризує основний політичний курс держави, її політику (внутрішню і зовнішню), основні політичні цінності та норми. Тобто саме політична складова іміджу держави дозволяє сформувати образ держави як демократичної чи недемократичної, стабільної чи нестабільної, вміння еліти цієї держави проводити в життя ефективні політичні рішення тощо;
− економічний – характеризує основні економічні процеси в країні, економічний ріст і розвиток тощо. Саме завдяки економічному показнику ми бачимо рівень розвитку країни і її дохід. Найповніше уявлення про групи країн у світовій економіці дає інформація міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу;
− дипломатичний – це складова щодо ведення переговорів, підписання міжнародних угод, вивчення основних тенденцій та перспектив розвитку як регіональних, так і глобальних міжнародних відносин, позиціонування держави на міжнародній арені, її вплив і вміння співпрацювати з іншими, вміння проводити стабільну і мирну зовнішню політику, захищати національні інтереси, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб за кордоном. Саме цей компонент інформаційної складової іміджу держави впливає на формування іміджу «ззовні», адже висвітлення основних новин щодо зовнішніх відносин між країнами у світі дає можливість оцінити країну, дати її політиці певну оцінку, сформувати думку про її зовнішньополітичний імідж;
− соціальний − полягає в задоволенні потреб людей у житлі, праці, підтримці здоров’я, в соціальних гарантіях, яка теж в тій чи іній формі формує імідж держави;
− туристичний – також дуже важливий компонент інформаційної складової іміджу держави. Туристичний бізнес будь-якої країни дає чудову можливість політикам тієї чи іншої держави показати свою країну в «найкращому світлі», особливо серед іноземців. Разом з тим, це сприятиме піднесенню економіки і процвітанню країни, що значно покращить імідж держави, тим самим створюючи «візитну картку» держави;
− інвестиційний – дозволяє оцінити основні тенденції розвитку країни, зацікавленість країною різними державними і недержавними організаціями, її вагу у світовому економічному розвитку. (Цікавість країною, бажання приїхати до неї, робити в ній бізнес та вкладати кошти, комфорт і безпека);
− мас–медійний. Це донесення інформації про свою державу завдяки ЗМІ, телебаченню та радіомовленню, особливо Інтернет. В цьому контексті варто зазначити, що цей компонент включає в себе також формування бренду країни.
Брендінг країн – це процес створення та поширення за допомогою міжнародних ЗМІ бренду країни. Бренд країни – це не просто слоган або обмежена у часі рекламна кампанія. Бренд необхідно розуміти як національну ідею країни, її інтелектуальну власність, тобто комплекс думок, відчуттів, асоціацій та уявлень, які виникають у людини, коли вона бачить, чує назву країни чи купує товар, вироблений у цій країні. Такі характеристики держави як, об’єм ВВП, політична система або культура, сьогодні стають певним різновидом товару (маркетинговим брендом). Бренд товару – це уявлення споживача про певний товар, аналогічно можна пояснити бренд країни як сприйняття (уявлення) зовнішнім світом певної держави. Завдяки наявності бренду можна оцінювати держави (як товар): агресивні – миролюбні, надійні – ненадійні тощо.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 128 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |