Читайте также:
|
Процес передачі інформації називається комунікаційним процесом.Відправник - це людина яка збирає інформацію у повідомлення, яке хоче передати.Кодування – це етап, на якому інформація закодовується (жестами, символами, таблицями).Канал передачі – це канал за допомогою, якого інформація передається.Декодування, отримувач – розкодовує інформацію визначає ступінь засвоєння інформації.
20. Роль інформації управління виробництва.Управлінська інформація – це дані про економічні явища, які є об’єктами зберігання, перетворення, передачі і використовується для активного впливу на регулювання виробничої діяльності організації. Інформація усуває невизначеність дозволяє вивчати етап об’єкта і методи діяльності.
Інформація має такі ознаки:
1. На певному етапі управління виступає продуктом праці на послідуючою його предметом.
2. Може тривалий час застосовуватися і при використані не втрачає споживчих можливостей.
3. Має здатність накопичуватися.
Інформація класифікуються:
1. За змістом(політична правова, наукова).2. напрямком руху: вхідна вихідна3. За характером і способом фіксації (документальна, звукова, аудіовізуальна)4. За формою подання(літерна, цифрова, кодована)5. За степенем насиченості(повна, часткова, надлишкова)6. За степенем правдивості(достовірна, недостовірна).
Інформація повинна доходити до менеджерів своєчасно так як вона є основ новою для підготовки пропозицій.
До інформації ставляться певні вимоги: точності, достовірності,2. Забезпечення потреб кожного рівня управлінняю3. Вчасність надходження, чіткість, формулювання, стислість.
19. Суть та класифікація управлінських рішень. Управлінські рішення – це основи діяльності організації від розробки з якої залежить ефективне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Рішення – це творчий процес вироблення однієї або декілька альтернатив із множинності варіантів дій. Прийняття управ. рішень це ключова процедура в діяльності менеджменту. Управлінські рішення класифікуються: 1. за сферою охоплення(загальні, часткові),2. за часом дії(стратегічні, тактичні, оперативні), 3. за характером дії(директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозволюючі), 4. за напрямком впливу(направлені за зовнішнім середовищем, направлені за внутрішнім середовищем)5. за функціональним призначенням(планові виробничого процесу, регулярні, організаційні, активізуючи, контрольні), 6. за характером і змістом(творчі – це рішення яке не має залежати від менеджера, прийняті за анонімністю, інтуїтивні), 7. за способом прийняття (індивідуальні, колегіальні, колективні), 8. за рівнем сприйняття (на вищому рівні, на середньому рівні управління, нижньому ріні), 9. за ступенем повноти інформації (прийняті умов визначеності, прийняті умов невизначеності, прийняті умов ризику), 10. за методом підготовки(креатині, евристичні, репродуктивні. Розрізняють програмовані не програмовані рішення. Програмовані базуються на звичці заведеного порядку та ухвалюються за типових обставин. Не програмовані це рішення приймаються відносно ситуації, які виникають і зустрічаються вище.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |