Читайте также:
|
|
СУТНІСТЬ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ
Екскурсія –(від латинського excursio – “вилазка, поїздка”) – це методично продуманий показ визначних місць, пам’яток історії і культури, в основі якого лежить аналіз об’єктів, що знаходяться перед очима екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов’язані із цими об’єктами.
Структурними елементами екскурсії є: екскурсовод-екскурсійний об’єкт-екскурсант.
У ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 7/62 від 17.01.2001р. подається таке визначення екскурсії:
Екскурсія – туристична послуга, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда-екскурсовода, за заздалегідь затвердженим маршрутом, для задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.
Відповідно, гід-екскурсовод – це особа, яка володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, визначні місця, об’єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, або загальнозрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні, організаційні послуги учасникам туру в межах договору про надання туристичних послуг.
Кожна екскурсія має свою чітко визначену тему і мету.
Тема – це коло явищ, відібраних і висвітлених автором. Тема тісно пов’язана з метою екскурсії.
Мета – це основний висновок, думка екскурсії.
Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого усвідомлення визначеної тематики екскурсії. Тема екскурсії задумується заздалегідь. Кожна тема складається з ряду підтем. У кожної підтеми повинна бути логічна завершеність.
Композицією екскурсії називають розміщення, послідовність і співвідношення структурних частин екскурсії: підтем основних питань, вступу та завершальної частини.
Вступ, як правило, складається із двох частин: організаційної (представлення екскурсовода, водія (в автобусній екскурсії), екскурсійної фірми, короткого інструктажу екскурсантів щодо правил безпеки і поведінки на маршруті) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, протяжність і тривалість екскурсії, про місце та годину її завершення). Вступ розрахований на 5-7 хвилин.
Основна частина екскурсії містить передмову (введення в тему), зав’язку, розвиток (наростання) подій, кульмінацію та розв’язку.
Передмова (введення в тему) – це стисла розповідь про епоху і місце, в середовищі яких відбуваються події. Введення в тему плавно переростає у зав’язку, або безпосередній початок дії. Передмова і зав’язка повинні бути гранично чіткими та лаконічними.
Основна частина будується на конкретних екскурсійних об’єктах, на поєднанні показу й розповіді. Основна частина складається із декількох підтем (в середньому 5-12 підтем), об’єднаних однією темою. Підтеми включають декілька питань і логічно пов’язані між собою у певному дозуванні за часом – у залежності від значимості тієї або іншої підтеми в даній екскурсії. При цьому важливим є добір об’єктів таким чином, що вони допомагали розкриттю змісту екскурсії.
В основній частині підтеми повинні бути підпорядковані чіткій логічності, матеріал необхідно підбирати з урахуванням розвитку теми. Кожний епізод повинен бути пов’язаний змістовими містками з наступним. Завершеність кожної підтеми передбачає композиційну завершеність кожного окремого питання, кожного епізоду. Розвиток подій необхідно довести до кульмінації, у ході якої найбільше виражається ідея екскурсії.
Кульмінація – це точка, момент найвищої напруги фабульної дії (фабула – низка подій, про які розповідає екскурсія). У центрі кульмінації лежить головна подія, головний екскурсійний об’єкт. Екскурсія на маршруті повинна підготувати екскурсантів до зустрічі з даним об’єктом. Кульмінацією в екскурсії часто є фінал. Він несе в собі особливе змістове навантаження, тому що являє собою найбільш важливий момент для максимального прояву активності всіх учасників.
Висновок, як і вступ, не пов’язаний з екскурсійними об’єктами. За часом він займає в середньому 3-5 хвилин і складається з двох частин:
а) узагальнення, підсумок основного змісту екскурсії;
б) інформація про інші екскурсії, що розширюють і поглиблюють дану тему.
Функції екскурсії розглядаються як її головна властивість. Діапазон їх достатньо широкий. Майже кожній екскурсії притаманні пізнавальні, світні, інформаційні, виховні функції,функції наукової пропаганди, організації культурного дозвілля і формування інтересів, розширення культурного кругозору і таке інше.
Проведення екскурсії не зводиться лише до передачі певної суми знань екскурсантам, а передбачає їх злиття з наявними в екскурсантів знаннями, із власними життєвим досвідом екскурсантів, формуванням у них певних переконань.
Перевага і сила методики екскурсійного впливу полягають в тому, що отримана екскурсантами під час екскурсії інформація у процесі засвоєння коректується, стає їхньою інтелектуальною власністю. Існує багато різноманітних видів інформації: соціальна, політична, наукова, технічна, економічна тощо, що пов’язані з розумінням явища і діють на свідомість людини. Дослідження показують, що чим вища зацікавленість екскурсанта, тим активніше він сприймає інформацію. Іншою умовою ефективності екскурсії є достовірність інформації. Будь-яке перекручування правди травмує людей, спричиняє втрату довіри, тому при підготовці і проведенні екскурсії потрібно спиратися на достовірність джерел отриманої інформації.
Кожна екскурсія має загальні та специфічні ознаки. Загальними ознаками для всіх екскурсій є: тривалість проведення (від одної академічної години до однієї доби), наявність екскурсантів (групи або індивідуалів), наявність екскурсовода, що проводить екскурсію, наочність – показ екскурсійних об’єктів на місці їхнього розташування, пересування учасників екскурсії по заздалегідь складеному маршруті, цілеспрямованість показу об’єктів, наявність визначеної теми, активна діяльність учасників екскурсії (огляд, вивчення, дослідження об’єктів). Відсутність хоча б одної з цих ознак позбавляє права називати захід екскурсією.
Крім цих загальних ознак, кожному виду екскурсії притаманні свої специфічні ознаки: в автобусних екскурсіях – показ об’єктів при сповільненому русі автобуса, показ об’єктів при зупинці автобуса без виходу з нього, показ об’єктів при виході екскурсантів з автобуса; у музейних екскурсіях – знайомство з матеріалами, розташованими на стендах; у виробничих екскурсіях – демонстрація діючих об’єктів (верстатів, агрегатів, механізмів).
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 162 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |