Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

У курсовій роботі необхідно:

1. Розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій.

2. Побудувати графіки технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.

3. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів.

4. Розрахувати тривалість виробничого циклу.

5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу.

У виробничому підрозділі обробка виробів здійснюється партіями з використанням послідовного, паралельного і послідовно-паралельного видів їх руху. Вихідні показники зазначені в табл. 1–3. Варіант завдання студент вибирає згідно з першою літерою свого прізвища (табл. 1).

Таблиця 1

ВАРІАНТИ ЗАВДАННЯ

Курсова робота повинна складатися з наступних підрозділів:

1. Розрахунок тривалості технологічної частини циклу оброблюваної партії виробів при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному способах їх передачі з операції на операцію.

2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі.

3. Побудова графіків виконання технологічних операцій обробки транспортної партії виробів.

4. Обчислення скорочення тривалості обробки партії виробів внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів.

5. Розрахунок тривалості виробничого циклу.

6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу за різними варіантами організації виробництва.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗДІЛІВ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій

Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого оброблювальний виріб або партія виробів проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються в завершений продукт. Тривалість виробничого циклу визначається в одиницях календарного часу.

Тривалість циклу складається з таких елементів: тривалості циклу виготовлення виробів, який включає заготівельну, механічну, термічну, гальванічну та інші стадії обробки; часу складання виробів у вузли та монтажу; часу випробування і приймання готових виробів; часу комплектування та упаковки.

Загалом виробничий цикл Т_Ц, складається з тривалості виробничих операцій (технологічних, контрольних, вантажо-розвантажувальних, транспортних, складських, природних та ін.) і часу перерв. Перерви в роботі поділяються на внутрішньозмінні і міжзмінні. Внутрішньозмінні (чи міжопераційні) складаються з перерв, зумовлених партіонністю роботи, комплектуванням та очікуванням. При виготовлені виробів партіями перерви виникають тому, що кожний виріб пролежує в очікуванні обробки та після обробки, поки не буде виготовлена вся партія. Перерви комплектування виникають через незакінченість окремих виробів іншої назви, що входять у комплект чи вузол завершеного продукту, тобто при переході виробів із заготівельної фази в обробку, з обробки в складальну. Перерви очікування пов’язані з неузгодженістю технологічних режимів на суміжних операціях, тобто якщо попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється наступне для виконання операції робоче місце. Міжзмінні перерви визначаються режимом роботи підприємства і включають обідні перерви, перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні.

Технологічний час становить найбільшу питому вагу у тривалості виробничого циклу. Його величина залежить від порядку передачі предметів праці з операції на операцію. Їх можна передавати партіями, транспортними частинами партій або поштучно. Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.

Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях. Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції і часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.

При паралельному виді руху цикл обробки партії виробів значно скорочується в порівнянні з послідовним видом руху, хоча тривалість обробки одного виробу не змінюється. Це стає можливим завдяки скороченню часу пролежування виробів, яке при паралельному виді руху дорівнює нулеві.

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій.

Уникнути цих простоїв можна шляхом уведення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. У разі меншої тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, оскільки устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Ще одна особливість послідовно-паралельного виду руху полягає в тому, що якщо цикл обробки партії виробів скоротився при переході від послідовного до послідовно-паралельного за рахунок часу пролежування (час обробки одного виробу залишився без змін), то “всередині” цього виду руху можна скоротити цикл за рахунок перерозподілу часу між більшими t _б та меншими t _м операціями, тому що віднесення операцій до більших чи менших не залежить від тривалості самих операцій, а від їхнього розташування в технологічному процесі (інакше кажучи, від того, яка за тривалістю операція розміщена до даної і після неї).

Якщо є варіанти зміни послідовності операцій, що в практиці трапляється, то вибирають такий варіант, при якому більших операцій буде менше, а менших більше. Це дає змогу різко скоротити тривалість циклу без скорочення тривалості самих операцій, а лише замінивши їх розташування у технологічному процесі.

Технологічний цикл обробки всієї партії виробів за умови застосування різних видів поєднання операцій обчислюється за формулами:

– послідовне поєднання операцій

,

де n – кількість предметів праці (виробів) у партії; m – кількість операцій технологічного процесу; t_і – тривалість обробки одного виробу на і -ій операції; м_і – кількість робочих місць, на яких виконується і -та операція.

– паралельне поєднання операцій

,

де n_m – розмір передаточної (транспортної) партії; за умови передачі деталей з операції на операцію поштучно n_m = 1; t _б – найбільша тривалість однієї з виконуваних операцій, хв.

– послідовно-паралельне поєднання операцій

де S t _б , S t _м – сума часу відповідно більших та менших операцій у технологічному циклі.

Методика визначення S t _б , S t _м така: на початку та наприкінці циклу проставляються нульові операції, а потім до більших операцій відносять середню, якщо дві крайніх коротші за неї; коли ж крайні операції більші за середню, то остання належить до менших операцій; в інших випадках операції перекриваються і в розрахунок не беруться.

Обчислення тривалості технологічного циклу виконується на основі вихідних даних табл.2 і 3.

Таблиця 2