Читайте также:
|
|
Заняття 2 Параметри вражаючих факторів ядерної зброї
До уражаючих факторів ядерної зброї відносяться такі фактори:
– ударна хвиля;
– світлове випромінювання;
– проникаюча радіація;
– електромагнітний імпульс;
– радіоактивне зараження місцевості.
1. Дослідження вражаючої дії повітряної ударної хвилі
Ударна хвиля ядерного вибуху являє собою зону різкого та сильного стискання середовища з подальшим її розповсюдженням радіально на всі сторони від центру вибуху із надзвуковою швидкістю. Уражаюча дія ударної хвилі вимірюється в кгс/см2. Залежно від того, в якому середовищі виникає та розповсюджується ударна хвиля (в повітрі, воді або у ґрунті), її відповідно називають повітряною ударною хвилею, підводною ударною хвилею та сейсмовибуховою хвилею у ґрунті.
Уражаюча дія ударної хвилі обумовлюється тиском швидкісного натиску повітря ∆Ршв, тривалістю фази стиску t+ та фази розрядження t-, а також надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ∆Рф, який дорівнює різниці між Рф та атмосферним тиском Ро.
Характер і ступінь ураження особового складу, озброєння і споруд залежить від умов розміщення, стійкості озброєння та захисних споруд до впливу надлишкового тиску (∆Рф) у фронті ударної хвилі.
Ураження особового складу за важкістю поділяють на IV ступені.
Перший ступінь – легкі ураження (∆Рф = 0,2 – 0,3 кгс/см2). Спостерігаються порушення функціонального характеру (приголомшення, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, розлад мови, травми забійного типу). У разі таких уражень частина особового складу буде потребувати лікування у медичних закладах. Особовий склад повернеться до строю впродовж від одного тижня до півтора місяця. Інша частина особового складу, яка отримала ураження у більш легкій формі, після надання їй медичної допомоги залишиться у строю.
Другий ступінь – ураження середньої важкості (∆Рф = 0,3 – 0,6 кгс/см2). Таким ураженням притаманні травми мозку, пошкодження внутрішніх органів (переважно легень), які виявляються у помірних кровотечах з рота, носа, вух, розриві зв’язок, переломах кісток. Можливі навіть смертні випадки. Всі уражені потребують стаціонарного лікування впродовж 3 – 8 тижнів. До строю повертається більша частина постраждалих.
Третій ступінь – важкі ураження (∆Рф = 0,6 – 1 кгс/см2). В особового складу, що зазнав ураження, спостерігаються всі ознаки другого ступеня, але в більш вираженій формі; крім цього, спостерігається втрата свідомості від декількох годин до декількох діб. Для збереження життя такому особовому складу необхідно проводити комплекс лікувальних заходів; позитивний результат щодо одужання досить сумнівний, смертність може досягати 30 %. Повернення до строю 15 – 30 % постраждалих можливе через 2 – 8 місяців.
Четвертий ступінь – надзвичайно важкі ураження (∆Рф > 1 кгс/см2), при яких спостерігається різке порушення життєво важливих функцій організму, що супроводжуються втратою свідомості, порушенням кровообігу та дихання. Такі ураження закінчуються смертю як правило впродовж першої доби.
Кількість ураженого та ступінь важкості ураження особового складу, який розташований у закритих спорудах (об’єктах), залежить від ступеня пошкодження (зруйнування) цих споруд.
Дія швидкісного натиску, яким характеризується ударна хвиля, є визначальною у виведенні зі строю озброєння та військової техніки. Пошкодження озброєння та військової техніки після їх перекидання та відкидання з подальшим ударом об землю можуть бути значно більшими, ніж від безпосереднього впливу ударної хвилі. Так, танки зазнають слабких ушкоджень у разі тиску 0,3 – 0,5 кгс /см2. Повне зруйнування танка спостерігається при тиску 10 – 20 кгс /см2. Артилерійські гармати у разі тиску ударної хвилі 0,4 – 0,7 кгс /см2 зазнають середніх пошкоджень, а при тиску 2 – 10 кгс /см2 будуть повністю зруйновані.
Під час оцінки ступеня та характеру пошкоджень озброєння та військової техніки (споруд) прийнято розрізняти:
– повне зруйнування – об’єкт не може бути відновлений або його проведення не є доцільним;
– сильні пошкодження (зруйнування) – можуть бути усунуті шляхом проведення капітального ремонту (для техніки – в умовах заводу);
– середні пошкодження (зруйнування) – усуваються проведенням середнього ремонту;
– незначні пошкодження (зруйнування) – суттєво не впливають на бойове застосування техніки (споруди) та усуваються шляхом проведенням поточного (дрібного) ремонту.
Найменш стійкими до впливу ударної хвилі є літаки, вертольоти та ракети. Вони можуть виходити з ладу у разі впливу тиску 0,1 – 0,3 кгс /см2.
Заглиблені фортифікаційні споруди руйнуються у меншому ступені, ніж споруди (будівлі), які зведені на поверхні землі.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |