Читайте также:
|
До основних об’єктів системи управлінського обліку належать:
- затрати (поточні і капітальні) та доходи підприємства в цілому й окремих його структурних підрозділів;
- собівартість як форма цільового спрямування затрат;
- внутрішнє ціноутворення (трансфертні ціни);
- планування;
- внутрішня звітність.
Систематичне дослідження поведінки затрат і доходів дає змогу виявити основні тенденції діяльності підприємства. Це забезпечує оперативність управління в короткостроковому періоді для досягнення тактичних цілей підприємства та його керованості для реалізації стратегії в довгостроковому періоді.
Необхідно враховувати, що система управління затрат і доходів – це складний механізм зв’язків, відносин і дій менеджерів різних рівнів діяльності, тому затрати і доходи займають центральне місце в системі управлінського обліку.
Важливим об’єктом є собівартість, яка в системі управлінського обліку формується за принципом „різна собівартість для різних цілей”. Собівартість продукції – якісний показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства. Від рівня собівартості безпосередньо залежить величина прибутку та рівень рентабельності. Чим ефективніше функціонує підприємство й менша собівартість продукції (виконаних робіт, наданих послуг), тим більший прибуток і вища рентабельність.
Існують різні види собівартості:
- виробнича собівартість;
- собівартість реалізованої продукції;
- собівартість капітальних вкладень;
- собівартість проекту;
- собівартість замовлення;
- повна та неповна собівартість;
- фактична та нормативна собівартість;
- собівартість центру відповідальності;
- собівартість сегменту діяльності.
Центр відповідальності – це структурний підрозділ (відділ) підприємства на чолі з керівником, який має делеговані йому повноваження і відповідає за результати даного підрозділу.
Важливим об’єктом управлінського обліку є трансфертні цін, діяльність включення яких до об’єктів можна пояснити безпосереднім їх впливом на результати діяльності підприємства через стимулювання результатів праці.
Трансфертні ціни – це внутрішні ціни, за якими один структурний підрозділ підприємства (цех, дільниця, відділ) передає іншому підрозділові продукцію або послуги.
Планування – важливий об’єкт управлінського обліку. Воно є інформаційною системою для прогнозування майбутньої діяльності підприємства.
Внутрішня звітність – забезпечує зворотні зв’язки об’єкта управління, а тому безпосередньо впливає на результат діяльності підприємства.
Щоб внутрішня звітність виконувала свої завдання, слід дотримуватись таких правил:
1) своєчасно забезпечувати внутрішніх користувачів необхідною інформацією про відхилення фактичних від запланованих показників для ефективного контролю за результатами діяльності;
2) проводити систематичний аналіз за різними аспектами діяльності та
забезпечувати його результатами користувачів для виявлення слабких і сильних
сторін, а також приймати управлінські рішення на всіх рівнях управління.
Сильні сторони – це переваги перед іншими підприємствами (вищий рівень кваліфікації працівників, використання „ноу-хау”, краща матеріальна база).
Внутрішня звітність – динамічна система форм узагальненої інформації в розрізі структурних підрозділів (сегментів діяльності), видів продукції, видів діяльності, яка повинна бути тісно пов’язана з умовами, специфікою, особливостями, організацією виробництва та інформаційними потребами управлінської ланки. Вся структура управлінського обліку має бути реалізована в добре опрацьованій, комплексній системі управлінської звітності.
Можливість володіння достатнім обсягом інформації – основна передумова успіху та ефективного управління діяльністю підприємства. Впровадження добре налагодженої системи управлінського обліку та звітності забезпечить отримання оперативної і якісної інформації про поточні затрати та доходи, а також ефективність прийняття управлінських рішень.
Методично і вміло організована система управлінської звітності забезпечить керівництво ключовою інформацією про діяльність підприємства та можливість її
поліпшення.
Удосконалення системи управлінської звітності має бути спрямовано на забезпечення:
а) оперативності звітної інформації;
б) корисності, цільового спрямування та достатності інформації;
в) системності та постійне зіставлення звітних і планових даних, фактичних і галузевих даних, власних результатів із результатами конкурентів;
г) якості та достовірності звітів;
д) результатів аналізу відповідних рівнів і структур у зрозумілій для користувачів формі.
Крім того, для успішного функціонування управлінської звітності та її ефективного використання слід вирішити такі завдання:
1) визначити технологію і терміни подання управлінської звітності;
2) розробити формати і загальні вимоги до звітності;
3) встановити взаємозв’язки з процедурами планування.
Для досягнення поставлених цілей кожному підприємству слід упровадити комплекс необхідних заходів і мобілізувати ресурси, які повинні бути подані в грошовому виразі на кожному з етапів їхнього перетворення.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 96 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |