Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Фізіологічні механізми зсідання крові

Сукупність фізіологічних процесів, пов'язаних з зсіданням крові і: направлених на припинення кровотечі, яка виникла внаслідок порушення ціліс­ності кровоносних судин, називається гемостазом. Розрізняють два механізми припинення кровотечі: мікроциркуляторний гемостаз і гемокоагуляція.

Мікроциркулярний (судинна -тромбоцитарний) гемостаз забезпечує припинення кровотечі з малих кровоносних судин. Він досягається зав­дяки судинним спазмам, адгезивності, агрегації тромбоцитів з утворенням і затвердінням тромбоцитариого згустку. Спазм малих кровоносних су­дин при больових реакціях обумовлений підви­щенням тонусу симпатичної нервової системи, а також збільшенням, в крові серотоніну, адреналі­ну і норадреналіну, які звільняються з пошкодже­них клітин. Усе це сприяє утворенню тромбоцитарного згустку. Під дією білка тромбоцитів -тромбостеніну згусток твердіє, закриває рану і при­пиняє кровотечу.

Гемокоагуляція (власне зсідання крові) — про­цес переходу крові з рідкого стану в студенистий згусток, який припиняє кровотечу у випадку пош­кодження більш великих кровоносних судин.

Для пояснення механізму зсідання крові буде запропоновано ряд теорій. Найбільш загальновиз­наною з них вважається ферментативна теорія зсі­дання крові О.О.Шмідта. В цьому процесі беруть участь різні речовини, що містяться у плазмі кро­ві (фактори плазми), а також речовини, що сюди надходять при пораненні із зруйнованих клітин і тромбоцитів. Вцілому, процес зсідання крові умо­вно проходить в три фази.

В першій фазі зсідання крові, внаслідок руйну­вання тромбоцитів при їх контакті з неадекватною поверхнею рани, виділяється попередник тромбопластину, який, взаємодіючи з факторами плазми крові, перетворюється в активний тромбопластин.

В другій фазі зсідання крові протромбін плаз­ми, взаємодіючи з тромбопластином, перетворюєть­ся в тромбін. Для нормального перебігу цієї реакції необхідні іони кальцію і ряд факторів плазми, що виконують роль прискорювачів. Для синтезу прот­ромбіну печінкою необхідна наявність вітаміну К.

В третій фазі зсідання крові під впливом тромбіну розчинний в плазмі фібриноген перетво­рюється в нерозчинний фібрин. В густих сплетін­нях тонких фібринових ниток фіксуються форме­ні елементи, крові — утворюється згусток (тромб). За короткий час згусток стягується і ущільнюєть­ся (ретракція згустку). Цей процес забезпечується ретрактозином, який звільняється при руйнуванні тромбоцитів. Виконавши свою функцію (припи­нивши кровотечу), згусток розчиняється з.допо­могою ферменту плазми —фібринолізину.

Тромби бувають простими і змішаними. Прос­ті тромби утворюються в дрібних артеріях і капі­лярах. Вони складаються з фібрину і тромбоцитів, або з фібрину і еритроцитів (рис. 59). До змішаних тромбів входять усі формені елементи крові і фіб­рин. Тромбоутворення відіграє важливу роль в роз­витку інфаркту міокарда, мозкових інсультів, тромбозів вен ніг, впливає на виникнення і перебіг ревматизму, хвороб нирок, легенів тощо. Зсідання крові гальмується при пониженні температури, в пробірках, стінки яких покриті парафіном або воском, що згладжує нерівності поверхні. Зв'язуючи іони кальцію, попереджають зсідання крові щавелево- і лимоннокислі солі. До антикоагулянтів, які повністю попереджають зсідання крові, належить гепарин (виділений з легеневої тканини, печінки і базофілів крові), гірудін з слинних залоз п'явок.

Прискорюють зсідання крові тромбін, багаті тромбопластином витяжки з мозку і м'язів, сечова і жовчні кислоти, желатин та інші речовини. Оп­тимальною температурою для зсідання крові є тем­пература тіла людини.

Для збереження рідкого стану крові в організмі існує система, яка попереджає зсідання крові. В звичайних умовах протизсідальна система домі­нує над системою, яка забезпечує зсідання крові. Утворення тромбів у судинах попереджується шля­хом їх постійного лізису. Складовою частиною протизсідальної системи крові є особливий білок кро­ві — гепарин. Він синтезується клітинами, які зна­ходяться в тканинах, що оточують судини. При пошкодженні кровоносних судин створюється тим­часова перевага системи, яка визначає зсідання крові. Саме завдяки захисній реакції системи збере­ження рідкого стану крові утворення згустку не поширюється за межі місця пошкодження.

Попереджує зсідання крові і антитромбін. Після утворення кров'яного згустку тромбін адсорбу­ється фібрином, і нейтралізується антитромбіном. Таким чином, утворення тромбу і його нейтралі­зація в крові проходять одноразово. Важливим ме­ханізмом збереження рідкого стану крові є репульсія — відштовхування тромбоцитів від стінок кро­воносних судин. Репульсія можлива завдяки наявності мінусового заряду стінки судин і оболонки тромбоцитів.

Зустрічаються люди, у яких кров не здатна до зсідання. Це захворювання називається гемофілією.

В період виконання фізичних навантажень швидкість зсідання крові зростає, збільшується в ній і концентрація тромбоцитів (міогенний тром­боцитоз). Разом з тим посилюється активність про-тизсідальної системи крові, зростає фібринолітична активність зсідання крові, що сприяє підтри­манню рідкого стану крові і попереджує зростан­ня її в'язкості.