Читайте также: |
|
Конвенція про права дитини (В и т я г)
(схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. і ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.)
Держави-учасники цієї Конвенції, вважаючи, що відповідно до принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних націй, визнання притаманної гідності, рівних і невід'ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення свободи, справедливості та миру на землі;
…нагадуючи, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу;
переконані в тому, що сім'ї як основній ланці суспільства і природному середовищу для зростання і добробуту всіх членів і, особливо, дітей мають бути надані необхідні захист і допомога, щоб вона могла повністю покласти на себе обов'язки в рамках суспільства;
…беручи до уваги, що як зазначено в Декларації прав дитини, "дитина, з огляду на її фізичну та розумову незрілість, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження";
…визнаючи, що в усіх країнах світу є діти, які живуть у винятково важких умовах, і що такі діти потребують особливої уваги;
враховуючи належним чином важливість традицій і культурних цінностей кожного народу для захисту і гармонійного розвитку дитини; визнаючи важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей у кожній країні, зокрема в країнах, що розвиваються;
домовилися про нижченаведене:
Ст.1. Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до цієї дитини, вона не досягає повноліття раніше.
Ст. 2. 1. Держави-учасниці поважають і забезпечують усі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного чи соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків або її законних опікунів чи якихось інших обставин.
… Ст. 6.1. Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя.
2. Держави-учасниці забезпечують максимально можливою мірою виживання і здоровий розвиток дитини.
… Ст. 8.1. Держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження своєї індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я і родинні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
… Ст. 12.1. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати свої власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, які торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага відповідно до віку і зрілості дитини.
… Ст. 13.1. Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї усякого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва або за допомогою інших засобів на вибір дитини.
… Ст. 14.1. Держави-учасниці поважають право дитини на свободу думки, совісті і релігії.
… Ст. 15.1. Держави-учасниці визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів.
… Ст. 16.1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя, сімейне життя, недоторканість житла, або таємницю кореспонденції, або незаконного посягання на її честь і репутацію.
… Ст. 20.1. Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена свого сімейного оточення або яка в її якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, які надаються державою.
… Ст. 27.1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
… Ст. 28.1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.
… Ст. 31.1. Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля.
…С т. 32.1. Держави-учасниці визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, що може становити небезпеку для її здоров'я або бути перешкодою у здобутті нею освіти, або завдавати шкоди її здоров'ю і фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвиткові.
… Ст. 34. Держави-учасниці зобов'язуються захищати дітей від усіх форм сексуальної експлуатації і сексуального розбещення.
…С т. 37. Держави-учасниці забезпечують, щоб: а) жодна дитина не буде піддана катуванню чи іншим жорстоким, нелюдським або таким, що принижують гідність, видам поводження або покарання…; б) жодна дитина не була позбавлена свободи незаконним або свавільним чином…
… Ст. 39. Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для того, щоб сприяти фізичному і психологічному відновленню та соціальній реінтеграції дитини, яка є жертвою: будь-яких видів зневаги, експлуатації або зловживання, катувань чи будь-яких інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження, покарання або збройних конфліктів (Конвенція про права дитини// Довідник класного керівника: Збірник документів. К., 1996. С.11-31).
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |