Читайте также:
|
2.Особливий порядок слів у реченні: більшість речень починається не з підмета, а з другорядного члена речення
3.Дуже рідко використовується займенник "Я"
4.Широко вживаються зворотні дієслова, пасивні звороти, різні типи складного присудка, безособові речення
5. Часто використовується перша особа множини теперішнього і майбутнього часу
Дієприкметник – форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією.
За відношенням до стану дієприкметники поділяються на активні та пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією: замерзлий, пересохлий, намоклий, зрослий.
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: вжиті ліки, розроблені препарати, проведений експеримент.
Активні дієприкметники.
1) Активних дієприкметників на –ший, -вший в українській мові немає: рос.бывший – укр.. колишній, рос. уснувший – укр.. заснулий.
2) Активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами –уч(-юч), -ач(-яч) в сучасній українській літературній мові маловживані. Вони утворюються не від усіх дієслів і дуже рідко керують залежними словами. Зустрічаються в науковій, зокрема медичній, термінології (ріжучий, ниючий, тягучий біль), у художніх творах (синіючі далі).
Серед медичних термінів, що мають паралельно з варіантом на –уч(-юч) інші форми словотворення, слід вибирати останні, тобто не знеболюючий, а знеболювальний, не дезінфікуючий, а дезінфекційний.
3) Активні дієприкметники слід замінювати на:
- прикметники (окружающий – навколишній) та іменники (выступающий – промовець, доповідач)
- підрядні речення (заболевший – той, хто захворів; врач обследующий больного – лікар, який обстежує хворого)
- пасивні дієприкметники (облучившийся – опромінений)
Пасивні дієприкметники
1) Пасивні дієприкметники в українській мові мають форму минулого часу і творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів:
- н: написаний, обговорюваний
- ен (-єн): розбуджений, знекровлений
- т: збитий, розвинутий
При утворенні пасивних дієприкметників із суфіксом –ен відбуваються чергування:
г, з – ж: постригти – пострижений, знизити – знижений
д – дж: полагодити – полагоджений
с-ш: покосити – покошений
т-ч: розтратити – розтрачений
с-д: перевести – переведений
зд-ждж: наїздити – наїжджений
б-бл, п-пл, в-вл, м-мл, ф-фл: зробити – зроблений, втопити – втоплений, позбавити – позбавлений, засоромити – засоромлений, розграфити – розграфлений
2) Пасивних дієприкметників на –мий в українській мові немає: рос. незаменимый – незамінний, называемый – якого називають
Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що робивши? що зробивши?
1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів –вши (після приголосних). Дієслово ставиться в ч.р. Мин.ч. й до нього додається –ши: подумав-ши, оглянув-ши.
2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи Т.ч. недок.виду за допомогою суфіксів –учи(-ючи) від дієслів І дієвідміни та –ачи(-ячи) від дієслів ІІ дієвідміни. Дієслово ставиться у 3-й особі мн. Т.ч. й замість -ть додається –чи: думаю(ть)-думаючи, терпля(ть)-чи.
3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закінчуються на –ся (-сь): задивляючись, посміхаючись ( недок.вид ), задивившись, посміхнувшись ( док.вид ).
Дієприслівниковий зворот – дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в справочинстві, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думки. На письмі дієприслівникові звороти виділяються комами, в усному мовленні – паузами.
Однорідні члени речення.
Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією - вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.); Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Довж.); Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л. Укр.); Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.).
Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.); Сніг
укривав землю, стріхи, дерева (Гол.); Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.).
Додаток №1 (продовження)
Матеріали для самопідготовки до практичного заняття за темою:
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 387 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |