Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасні бізнес-комунікації підприємства.

Читайте также:
  1. В поняття норми і «якості виробів» входять і модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.
  2. Види трудових об’єднань в сучасній школі та організація продуктивної праці в них
  3. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі.
  4. Генеза, особливості та періодизація молодіжного руху в сучасній Україні
  5. Державне управління в сучасній Україні є зразком невисокої ефективності.
  6. Деякі сучасні тенденції в англійській науковій мові
  7. Загальна характеристика процесу педагогічного дослідження та сучасні вимоги до нього.
  8. І крок - вибір організаційно-правової форми власності підприємства.
  9. Інноваційний менеджмент у сучасній школі
  10. Організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства.

Зі становленням нових економічних відносин, зважений і обґрунтований підхід в прийнятті управлінський рішень відіграє свою роль в розвитку підприємства. Управлінські рішення завжди повинні відповідати, кореспондуватися з конкретною ситуацією, яка характерна для внутрішнього середовище організації та її зовнішнього середовища. Отже, повинна бути чітка система взаємодії внутрішніх та зовнішніх потоків, які виникають під час існування підприємства.

 

Вирішення поставленої проблеми потребує відповіді на наступні питання:

 

- які бізнес-комунікації виникають в процесі діяльності підприємства;

 

- хто є споживачем цих бізнес-комунікації

 

- що є системою управління підприємством;

 

- що є системою бізнес-комунікацій підприємства.

 

Функціонування підприємства можна схематично зобразити наступним чином.

 

Однак на даній схемі представлено поверхове уявлення підприємства. На практиці організація представляє собою так звану систему товароруху, яка в процесі діяльності модифікується стільки раз, скільки необхідно, щоб набути тих властивостей, які необхідні споживачу

Однак в процесі діяльності, після того як процес почався, може виникнути значна кількість вторинних входів (наприклад в управлінській інформації, яку надає відділ інформаційних систем, може виникнути потреба на різноманітних стадіях). Точно так, як існують вторинні входи, існують і вторинні виходи. Вони отримуються як побічні продукти та не є головною ціллю (прикладом тут може бути звіт о кількості понад нормованого часу, перепрацьованого персоналом як частина виробничого процесу). Вторинні виходи ініціюють інші процеси.

 

Ціллю процесу є задоволення вимог клієнтів, які можна розбити на п’ять різноманітних типів:

 

1. Первісні клієнти, ті які отримують первісний вихід.

 

2. Вторинні клієнти, які знаходяться зовні процесу та отримують вторинні виходи.

 

3. Побічні клієнти, які не отримують первісний вихід, але є наступними в ланцюгу, тому пізній по часу вихід відобразиться на них.

 

4. Зовнішні клієнти, компанії, що отримують вихід процесу, це дистриб’ютори, агенти, роздрібні продавці, інші організації.

 

5. Зовнішні клієнти, споживачі.

 

Ці категорії необов’язково присутні по окремості, можуть бути випадки, коли вони пересікаються.

 

Система бізнес-комунікацій підприємства залежить від встановленого комплексу управління на окремому підприємстві.

 

Для характеристики управління часто використовують поняття “системи управління”, виділяючи в ній керуючу і керовану системи. Іноді керуючу систему неправильно ототожнюють із суб’єктом, а керовану – з об’єктом управління.

 

Насправді керуюча підсистема – це частина соціальної складової організації, яка впливає на інші складові. Її елементами є індивіди, що працюють в управлінських підрозділах, виконуючи лише функції управління, а також індивіди, які управляють працівниками виробництва, розпоряджаються задіяними у виробництво технічними та економічними ресурсами, працюючи безпосередньо у виробничих та забезпечуючих підрозділах організації. Керуюча підсистема виконує функції управління керованою.

 

Керованою підсистемою є задіяні у виробництві та інших сферах діяльності ресурси організації – людські, матеріальні, фінансові.

 

На систему управління впливає також навколишнє середовище, оскільки на її вході подається інформація про трудові, матеріальні, фінансові, екологічні та інші ресурси виробництва.

 

Входи системи управління – елементи системи управління, через які інформація із навколишнього середовища надходить до неї.

 

Кожна система управління здійснює вплив на навколишнє середовище, подаючи на свої виходи інформацію та продукт функціонування виробничо-господарської системи (товари, послуги, фінанси та ін.).

 

Виходи системи управління - елементи системи управління, через які інформація та продукт функціонування виробничо-господарської організації надходять у навколишнє середовище.

 

Виходячи з наведеного можемо представити систему бізнес-комунікацій в наступному вигляді (рис. 3).

 

Рис. 3. Система бізнес-комунікацій підприємства

 

Таким чином, можемо зробити наступні висновки:

 

1. Система бізнес-комунікацій підприємства залежить від встановленого комплексу управління на окремому підприємстві.

 

2. До системи бізнес-комунікацій входять внутрішні (потоки, що пов’язані безпосередньо з діяльністю підприємства та не виходять за межи діяльності підприємства) та зовнішні (потоки, які мають влив на діяльність підприємства, але також можуть впливати і на інші підприємства регіонального комплексу) потоки.

 

3. Система бізнес-комунікацій, яка включає всі входи та виходи, як первинні та вторинні є важливим елементом управління ефективністю господарською діяльністю, сприяє виявленню слабких сторін та виробленню правильних управлінських рішень щодо її належного забезпечення.

 

Література:

 

1. Бусыгин А.В. Эффективный менеджмент: Учебник. – М.: Финпресс, 2000. – 1056 с.

 

2. Мамрак О.Н. Логістичне бюджетування, як новий елемент в системі внутріфірмового планування // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – №12.

 

3. Николайчук В. Взаимодействия и различия логистики и маркетинга.

 

4. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.

 

5. Чейз Ричард, Б. Эквилайн, Николас, Дж. Якобс, Роберт Ф. Производственный та операционный менеджмент. - 8-е изд./ Пер с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 704 с.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | <== 3 ==> | 4 | 5 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав