Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ

Законодавство України про природні монополії.

Поняття природних монополій, суб'єктів природних монополій.

Органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, та їх компетенція.

Основні напрями регулювання діяльності суб’єктів природних монополій.

Відповідальність за порушення законодавства про природні монополії

Вивчення даної теми слід почати із з'ясування того, що допустимість наявності і функціонування монополій в економіці України визначена на конституційному рівні. У ст. 42 Конституції України, у тому числі, закріплено: "види і межі монополії визначаються законом: «види і межі монополії визначаються законом». Природні монополії - це один з тих видів монополій, існування і функціонування яких санкціонується державою. Дійсно, природні монополії відносяться до тієї об'єктивної економічної необхідності, що існує сьогодні усьому світі.

Студентам слід знати, що з метою створення умов на законодавчому рівні для регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на товарних ринках України, сприянню конкуренції на суміжних з ними ринках був прийнятий Закон України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. Поряд з Господарським кодексом (ст. 28) і Законом України "Про природні монополії" у законодавство України про природні монополії включаються також наступні нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України, Закон України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 р„ "Про транспорт", "Про зв'язок", "Про трубопровідний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про електроенергетику", Указ Президента України "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій", Указ Президента України "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у сфері природних монополій" і інші нормативно-правові акти.

Необхідно звернути увагу що аналогічне даному в ст. 28 ГК Ук­раїни визначення природної монополії приведене в ст. 1 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. Виходячи з дефініції, можна виділити основні ознаки природної монополії: 1) відсутність конкуренції на товарному ринку, у силу її малоефективності, тому що наявність кон­курентного змагання привело б до істотного підвищення цін на вироб­лені товари (роботи, послуги); 2) вироблені товари (роботи, послуги) не мають замінників або перехід до них для споживачів практично немож­ливий чи утруднений (електроенергія, теплова енергія, водопостачання, послуги портів і т. п.); 3) зміна ціни на товари природних монополістів не впливає істотно на зміну споживчого попиту, тобто попит є нееластичним. Усі юридичні особи-суб'єкти господарювання (монопольні утворення), які реалізують (виробляють) будь-які предмети господарського обо­роту на ринку, що перебуває в стані природної монополії, визнаються суб'єктами природної монополії. Практично з'ясувати, які суб'єкти гос­подарювання визнані суб'єктами природних монополій, можна з переліків, що складаються і ведуться Антимонопольним комітетом України у відношенні загальнодержавного ринку і його територіальними відділеннями – у відношенні регіональних ринків.

Студентам необхідно пам'ятати, що уперше загальний перелік сфер діяльності суб'єктів природних монополій був даний в Указі Президента Ураїни "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" від 19.08.1997 р. Він включав: сферу електроенергетики, нафтогазовий комплекс, сферу транспорту, сферу зв'язку, житлово-комунальне господарство. Зараз перелік сфер діяльності суб'єктів природних монополій міститься в ст.5 Закону "Про природні монополії ": транспор­тування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного газу і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передача та розподіл електричної енергії; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; уп­равлінні повітряним рухом; централізоване водопостачання та водовідвення, централізоване постачання теплової енергії; спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Необхідно знати, що контроль з боку держави за дотриманням антимонопольного законодавства в сферах природних монополій здійснює Антимонопольний комітет України відповідно до його компетенції. Крім Антимонопольного комітету України до органів, що мають право здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів природних монополій, віднесені також національні комісії регулювання природних монополій, що утворюються, функціонують і ліквідуються відповідно до Закону України «Про природні монополії" від 20.04.2000 р,; органи виконавчої влади, місцевого самоврядування. Останнім часом йде процес створення спеціальних органів регулювання природних монополій – національних комісій. Прикладом може служити створення Національної комісії регулювання електроенергетики України, відповідно до Закону "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. Законом України "Про природні монополії" передбачений також громадський контроль за діяльністю природних монополій, що здійснюється об'єднаннями споживачів (фізичними або юридичними особами, які придбають товар, що виробляється (реалізується) суб'єктами природних монополій) установленому законодавством.

Необхідно звернути увагу, що основні напрями регулювання діяльності природних монополій визначені безпосередньо в Законі України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. в ст. 8. Так, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється у декількох найбільш значимих напрямках: ціни (тарифи) на товари виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; доступ споживачів до товарів (послуг), що виробляються (реалізовуються) суб’єктами природних монополій, а також інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством (наприклад за допомогою введення системи ліцензування діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках). Головною метою державного регулювання є недопущення протиправного поводження цих суб'єків на товарних ринках, підтримка конкуренції на суміжних ринках і забезпечення стабільного, що відповідає інтересам усього суспільства і дер функціонування суб'єктів природних монополій.

Особливу увагу студентам слід звернути на те, що Законом України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р, передбачена також взаємна відповідальність суб'єктів природних монополій, їх посадових осіб, органів, що регулюють їх діяльність за вчинені правопорушення. Відповідальність суб'єктів природних монополій полягає в сплаті штрафу (ст. 17 Закону), а також у вилученні незаконно одержаних прибутку і виручки по передбачених підставах (здійснено правопорушення). Окрім цього, збитки, завдані діяннями суб'єктів природних монополій у результаті порушення норм Закону, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України (ст. 19 Закону).

Національні комісії регулювання діяльності суб'єктів природніх монополій накладають штрафи на суб'єктів природних монополій своєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ненадання інформації органам, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, або надання завідомо недостовірних даних - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доход громадян; невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які контролюють діяльність суб'єктів природних монополій, та порушення у правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) - у розмірі до тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прибуток, який був одержаний суб'єктами природних монополій в результаті порушення норм Закону України "Про природні монополії» вилучається в судовому порядку до Державного бюджету України, а також виручка, одержана у результаті порушення встановлених органами, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, рівня цін (тарифів), вилучається до відповідного бюджету згідно з законодавством про ціни і ціноутворення.

Необхідно звернути увагу, що якщо ст.17 і ст. 19 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. передбачають господарсько-правові санкції за відповідні правопорушення, то ст. 18 Закону передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб суб'єктів природних монополій за ряд здійснених ними правопорушень.

Характерним є також зміст ст. 20 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р., в якій передбачений загальний імператив - відповідальність згідно чинному законодавству посадових осіб органів, регулюючих діяльність суб'єктів природних монополій, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, у тому числі за розголошування відомостей, що становлять комерційну таємницю. У порядку, передбаченому цивільним законодавством, встановлена необхідність відшкодування збитків, заподіяних в результаті прийняття неправомірних рішень, або бездіяльності органів, регулюючих діяльність суб'єктів природних монополій, і що порушують норми Закону "Про природні монополії".