Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Регулювання теплового режиму ґрунту.

Читайте также:
  1. Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання.
  2. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  3. Боротьба проти гетьманського режиму.
  4. Дайте визначення політичного режиму та вкажіть його сутність ознаки та критерії типології
  5. Дайте характеристику німецького окупаційного режиму на українських землях в роки Другої Світової війни та проаналізуйте його наслідки
  6. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
  7. Державне регулювання розподілу доходів. Система соціального захисту.
  8. Дослідження стійкості інших видів систем автоматичного регулювання алгебраїчними критеріями
  9. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
  10. Закон Кирхгова для теплового излучения. Испускательная способность, энергетическая светимость, коэффициент поглощения.

Тепловий режим ґрунту - це сукупність явищ теплообміну в системі: приґрунтовий шар повітря – рослина – ґрунт - гірська порода. Основним показником теплового режиму ґрунту є його температура.

До агротехнічних заходів, що впливають на тепловий режим ґрунту, належать зміна рослинного покриву, обробіток ґрунту, використання експозиції рельєфу, мульчування, поливи, осушення та інші. Всі ці заходи, спрямовані на зміну температури, впливають на інші властивості ґрунту, насамперед на водний і повітряний режими.

На тепловий режим значною мірою впливає обробіток ґрунту, за допомогою якого змінюється співвідношення між водою і повітрям, а отже, його теплоємкість і теплопровідність.

Для поліпшення теплового режиму холодні вологі ґрунти необхідно осушувати. На таких ґрунтах ефективні гребеневі посіви. Температуру ґрунту можна регулювати також мульчуванням, тобто покриттям поверхні торфом, соломою, листям, гноєм, деревною тирсою, полімерними і пластмасовими плівками тощо. Для захисту озимих від вимерзання велике значення має затримання снігу.

 

Ґрунт є важливим джерелом для забезпечення сільськогосподарських культур поживними речовинами. Валові запаси біологічно важливих елементів у різних ґрунтах неоднакові. Загальний вміст азоту залежить від вмісту в них органічних речовин більше його в багатих на гумус чорноземах, менше - в малогумусних дерново-підзолистих ґрунтах і сіроземах. Запаси азоту в орному шарі на 1 га коливаються від 1,5 т в супіщаному дерново - підзолистому ґрунті до 15 т у глибокому чорноземі. Джерелом азотного живлення рослин є лише мінеральні сполуки - солі амонію та нітрати, які становлять близько 1 % загального азоту. В ґрунті 99 % азоту знаходиться в формі складних органічних сполук - гумусових, білкових та ін.

Ґрунти містять органічні і мінеральні сполуки фосфору. В усіх ґрунтах, як правило, переважають мінеральні фосфати. Фосфор, що входить до складу органічних речовин (складні білки, фосфатиди, фітин та ін.), недоступний для рослин. Він засвоюється тільки після мінералізації - розкладу органічних речовин за допомогою мікроорганізмів до простих розчинних солей фосфорної кислоти.

Середній вміст калію в орному шарі різних ґрунтів такий: у дерново-підзолистих супіщаних – 1 - 2%, в дерново - підзолистих суглинкових - близько 2 %, у сірих лісових ґрунтах, опідзолених, вилугуваних, звичайних чорноземах та сіроземах - близько 2,5 %, у південних чорноземах і каштанових ґрунтах - близько 2 %, у солонцях та солончаках - 1,2 - 3 %.

Поживний режим ґрунту - це зміни вмісту в ґрунті доступних для рослин поживних речовин протягом вегетаційного періоду, які залежать від валових запасів поживних речовин, умов їх мобілізації та внесення добрив.

Заходи регулювання поживного режиму ґрунтів поділяють на групи: 1) поповнення запасів поживних речовин у ґрунті; 2) забезпечення процесу перетворення елементів живлення з недоступної в засвоювану рослинами форму; 3) створення умов для кращого використання рослинами поживних речовин; 4) запобігання втратам поживних речовин з ґрунту.

Запаси поживних речовин у ґрунті поповнюють здебільшого за рахунок внесення мінеральних та органічних добрив. Важливим джерелом надходження в ґрунт азоту є біологічна фіксація його з повітря азотфіксуючими мікроорганізмами ґрунту (азотобактер, клострідіум) та бульбочковими бактеріями, які живуть на корінні бобових рослин.

Для збільшення доступних форм азоту в ґрунті велике значення мають процеси амоніфікації та нітрифікації. Розпушування ґрунту під час обробітку посилює аерацію і мікробіологічну діяльність, сприяє мобілізації доступної для рослин фосфорної кислоти.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | <== 3 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав