Читайте также:
|
|
Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх.
Спочатку відносини власності виступали у формі певних історичних звичаїв. З виникненням держави стали розроблятися юридичні закони, котрі визначали, за якими правовими нормами привласнюється і розподіляється суспільне багатство між різними суб’єктами (окремими громадянами, соціальними групами, класами, державою). Правові відносини власності виражаються в закріпленні за різними суб’єктами прав володіння, користування і розпорядження.
Згідно із Законом України «Про власність» право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Це визначення поєднує два аспекти власності:
- юридичний (врегулювання відносин законом);
- економічний (відносини з майном).
Отже, власність – це сукупність виробничих відносин між людьми з привожу привласнення ними об’єктів власності, насамперед засобів виробництва, що породжує право володіння, користування і розпорядження цими об’єктами та результатами їхнього функціонування.
Власність – історично певний спосіб привласнення чинників, результатів виробництва і прибавочного продукту.
Виділяють такі аспекти власності:
1. Економічна власність – це система виробничих відносин між людьми з приводу привласнення ними різноманітних речей (об’єктів) в усіх сферах суспільного відтворення.
Система відносин власності охоплює цілий спектр причинно-наслідкових зв’язків, які знаходять своє відображення у володінні, розпорядженні, користуванні.
Володіння – означає можливості суб’єктів чинити з об’єктами власності на свій розсуд, розпоряджатися речами як завгодно, у своїх інтересах, якщо це не суперечить загальноприйнятим законам.
Розпорядження – означає, що суб’єкти мають право практично вільно застосовувати об’єкти власності, проте у межах повноважень, які були надані власником.
Користування – означає використання об’єктів власності лише в межах задоволення своїх власних потреб з певною метою з обов’язковою умовою повернення об’єктів власникові.
2. Юридична власність – це загальна умова виробництва, вияв волі певного класу і правове оформлення цієї волі у юридичних актах, що, як правило, закріплюється угодами.
Юридична власність реєструє такі відносини:
- ставлення однієї особи до іншої або до групи людей;
- ставлення індивіда до речей.
3. Психологічний аспект власності відображає наявність почуття господаря в людини-працівника або його відсутність, ставлення до власності як до своєї, нічийної або чужої.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |