Читайте также:
|
1. Загальні положення (стаття 291)
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування може бути обрана юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV Податкового кодексу України.
Єдиний податок належить до місцевих податків
Платники єдиного податку поділяються на чотири групи за максимальним обсягом річних доходів.
Максимальний річний обсяг доходу платників єдиного податку:
- першої групи складає 150 тисяч гривень;
- другої групи складає 1 мільйон гривень;
- третьої групи складає 3 мільйони гривен;.
- четвертої групи - юридичних осіб - платників єдиного податку складає 5 мільйонів гривень.
Платники єдиного податку першої групи не мають право використовувати працю найманих осіб. Платники єдиного податку першої групи можуть здійснювати такі види діяльності виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню.
Платники єдиного податку:
- другої групи мають право використовувати працю найманих осіб кількість яких не перевищує десяти осіб.
- третьої групи мають право використовувати працю найманих осіб кількість яких не перевищує двадцяти осіб.
Середньооблікова кількість найманих працівників юридичних осіб – платників єдиного податку протягом календарного року не повинна перевищувати п’ятдесяти осіб.
Платниками єдиного податку не можуть бути:
- суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво підакцизних товарів;
- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів;
- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
2. Порядок визначення доходів та їх склад (стаття 292)
Доходом для фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
Доходом для юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
При продажу юридичними особами - платниками єдиного податку основних засобів дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
У разі надання платником єдиного податку послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
До складу доходу платника єдиного податку не включаються суми податку на додану вартість
Дохід визначається на підставі даних обліку.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
3. Ставки єдиного податку (стаття 293)
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відсоткові ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до доходу.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами.
Для платників єдиного податку:
- першої групи ставки податку встановлюються у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
- другої групи ставки єдиного встановлюються у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
У разі сплати податку на додану вартість відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу.
У разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу.
Платникам єдиного податку першої, другої і третьої груп до суми перевищення обсягу доходу застосовується ставка у розмірі 15 відсотків.
4. Податковий (звітний) період (стаття 294)
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку:
- першої групи є календарний рік;
- другої и третьої груп є календарний квартал.
5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку (стаття 295)
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовим внеском.
Платники єдиного податку першої і другої груп можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
6. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку (стаття 296)
Платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість ведуть книгу обліку доходів.
Платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат використовують платники єдиного податку четвертої групи.
Платники єдиного податку першої групи подають податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку другої - четвертої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку першої – третьої груп.
7. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку (стаття 297)
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків податку на прибуток підприємств.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких зборів збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Які платники єдиного податку не звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість платники єдиного податку, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки.
8. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування (Стаття 298)
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву за формою, встановленою Міністерством фінансів України.
Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку.
9. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку (стаття 299)
Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково.
При поданні суб’єктом господарювання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування свідоцтво платника єдиного податку видається податковим органом протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати письмову вмотивовану відмову.
Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність суб'єкта господарювання вимогам статті 291 глави 1 розділу XIV.
У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування свідоцтво платника єдиного податку анулюється органом державної податкової служби.
10. Відповідальність платника єдиного податку (стаття 300)
Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Платники єдиного податку відповідно до Податкового кодексу України не несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Розмір штрафу передбачений за несплату фізичною особою - платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку складає 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.
Абетку складено Бушуєвим С.Д.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |