Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

I. Процедура проведення

1. Проводиться з усім класом.

2. Учні записують своє прізвище на окремому аркуші паперу. Прак­тикант повідомляє, що отримані результати не розголошують­ся, за них не виставляють оцінок, а потрібні вони для організа­ції цікавої роботи в класі (це зауваження стосується і всіх наступ­них методик).

3. Нижче пропонується під номером «1» записати відповідь на пи­тання типу «З ким би ти хотів відвідати кінотеатр?», «З ким би ти хотів провести дозвілля?». Зміст питання спрямований на ви­явлення симпатій-антипатій. Зрозуміло, що питання «З ким би ти хотів сидіти під час контрольної роботи, або виконувати до­машні роботи» для цієї мети не підходять. Необхідно попередити учнів, що кожен може записати будь-яке, але тільки одне пріз­вище і тільки товариша з свого класу. Переходити до наступно­го етапу можна, коли переконались у тому, що кожен записав обране ним прізвище.

4. Пропонуємо під номером «2» записати прізвище ще одного (і не більше) товариша. Переконуємося в тому, що учні встигли запи­сати і просимо назвати ще одне — третє і останнє,— прізвище товариша з класу.

5. Відповіді збираємо — вони становлять матеріал для подальшої обробки.

II. Обробка результатів

Складаємо таблицю. У 1-й колонці — список прізвищ всіх учнів класу. Кількість наступних колонок дорівнює кількості учнів у класі. У цих колонках позначаємо прізвища учнів числами, які відповіда­ють порядку прізвища у списку з 1-ої колонки.

Наприклад, у 1-й колонці прізвище Бочаровський розташо­ване у списку третім, йому відповідає колонка із № 3. Тепер по­трібно звернутись до відповідей учнів. Результати кожного опи­туваного фіксуємо в таблиці таким чином. Припустимо, Андрієв-ський назвав послідовно прізвища Іваненка, Петренка, Собка. Обраний 1-м (Іваненко) отримує 3 бали, 2-м (Петренко) — 2 бали, 3-м (Собко) — 1 бал.

У клітинці на перехресті, горизонтального рядка з прізвищем Андрієвський і вертикальною колонкою із № 6, під яким знаходиться в списку прізвище Іваненко ставимо 3 бали. У клітинці на перехресті з вертикальною колонкою № 7 (відповідає місцю Петренко) ставимо 2 бали. Аналогічно виставляємо 1 бал Собку у відповідній клітинці. Таким чином вносимо в таблицю дані всіх опитуваних. Під кожною колон­кою, позначеною числами, записуємо суму балів. Наприклад, під колонкою 6 записано суму 12 балів. Такі дані підраховуємо для всіх учнів. За їх значенням робимо висновки про соціометричну структу­ру класу. Учні, які набрали більше ніж (ІМ + 1)/2 бал (М — кількість учнів в класі) належать до групи популярних, яка називається «ак­тив», менше -- до групи пасивних. Серед активу виділяються 1-2 учні, які набрали максимальну кількість балів. Це лідери або «зірки». Учні, які не отримали жодного балу — ізольовані в системі міжосо-бистісних відносин школярів класу.

Додаток 16

Методика 2. ОЦІНКА ЗАДОВОЛЕНОСТІ ВІДНОСИНАМИ З РОВЕСНИКАМИ І ХАРАКТЕРОМ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Процедура проведення:

1. Проводиться з усім класом.

2. Кожен учень записує своє прізвище на аркуші і обирає один з можливих варіантів відповіді:

1) повністю задоволений;

2) задоволений;

3) не задоволений;

4.) зовсім не задоволений;

5) не знаю.

Під № 1 він записує відповідь на питання: Наскільки ти задово­лений відносинами з учнями твого класу?

Під № 2 — відповідь на питання: «Наскільки ти задоволений своїм навчанням у школі?».

Обробка результатів:

1. Знайти коефіцієнт задоволеності для всього класу: а) відносина­ми з однокласниками: б) навчанням у школі. Порядок обчислення однаковий:

п₁ х₁₊ п₂ х_0,5+ п₃ х₀₊ п₄ х(-_0,5)+ п₅ х(-₁₎

Р = --------------------------------------------- де

п

п₁ — кількість учнів, що обрали відповідь № 1 (повністю задово­лений);

п₂ — кількість учнів, що обрали відповідь № 2;

п₃ — кількість учнів, що обрали відповідь № 3;

п₄ -.... № 4;

п₅ —.... № 5;

п — кількість учасників опитування.

2. Оцінка коефіцієнту задоволеності: чим коефіцієнт ближчий до 1, тим вища міра задоволеності даною стороною життя; чим ближ­чий до (~ 1), тим нижча міра задоволеності.

3. Висловити пропозиції щодо виховної роботи в цьому класі.

Додаток 17

Методика 3. ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЄДНОСТІ ГРУПИ

1. Проводиться з усім класом. Виконується кожним індивідуально, шляхом запису відповідей на окремому аркуші. Учням повідом­ляється інструкція.

«Мета нашої роботи визначити, який настрій панує у вашо­му класі. Вам зачитують 14 пар полярних тверджень. Ви повин­ні оцінити, до якого з двох протилежних тверджень схиляєть­ся ваша думка. Оцінку слід дати шляхом вибору одного з чисел від 7 до 1. Числа мають таке значення: 7(1) — повністю згоден з 1(2)-м твердженням; 6(2) — майже згоден з 1(2) тверджен­ням; 5(3) — швидше згоден з 1(2) твердженням; 4 — не згоден із жодним твердженням.

Ваш запис повинен складатись з номера твердження та оцін­ки до нього. Наприклад: запис 5,6 означає, що до п'ятої пари ви обрали оцінку 6.

Обробка:

Знайти суму всіх визначених чисел І розділити її на 14. Це індивідуальна оцінка психологічного клімату в класі. Сума всіх інди­відуальних оцінок, розділена на кількість опитуваних — середній коефіцієнт суб'єктивних Оцінок. Цей коефіцієнт має такі значення:

а) 1-3,5 - - в учбовій групі негативний психологічний клімат. Мають місце байдужість, емоційний дискомфорт, висока конфлікт­ність, відсутність впевненості у своїх товаришах;

б) 3,6-5,4 — неврівноважений психологічний клімат: настрій у класі коливається, взаємні симпатії вибіркові, відсутня емоційна єдність, спостерігаються застійні явища в розвитку групи;

в) 5,5-7,0 — мажорний психологічний настрій. Учні відчувають радість у спілкуванні між собою, відносини будуються переважно на взаємній симпатії, група згуртована, активна, демократична, нормально розвивається.