Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А як думаєте ви?

Єдність зображальності і виражальності полягає також у тому, що всі технічні прийоми і засоби, за допомогою яких утворюється цілісна художня форма, є водночас зображальними й виражальними. Так, у живопису колір світло, лінія і форма, ритмічні та композиційні закономірності первісно мають зображальну природу, слугують візуальному відтворенню явищ предметного світу.

Вражальність у художньому творі виступає як функція зображення.

Разом з цим у процесі творчості рішення зображальних завдань підпадає під значний вплив художньої виразності. Це — один із виявів діалектичної взаємодії зображальності й виражальності у мистецтві. Саме цю взаємодію треба вміти відчувати і враховувати вчителю під час розробки змісту й педагогічної технології супроводження образотворчої діяльності дітей. Розвиток умінь щодо зображання—вираження є важливим завданням, яке має реалізувати педагог на шляху досягнення головної мети початкової освіти.

Зображально-виражальні засоби можна розуміти як систему особливих для кожного виду мистецтва матеріальних засобів (зображувальні матеріали і приладдя) та прийомів створення художнього образу, які склалися історично і утворюють «мову» мистецтва(техніка, способи). У сукупності та взаємозв’язку зображально-виражальні засоби створюють художню форму твору мистецтва, яка втілює його зміст. Як елементи художньої форми, зображально-виражальні засоби набувають технічно-конструктивного, композиційно-структурного значення і разом з тим є носіями образного смислу. Багатство й образна сила зображально-виражальних засобів — один із показників художності твору мистецтва.

Художній образ є формою існування мистецтва. З позиції його розуміння розглядають пізнавально-виховне, освітнє й особистісно-розвивальне значення мистецтва.

Вважається, що термін «художній образ» введений у мистецтвознавство Г.В.Ф. Гегелем. У його розумінні художній образ постає як єдність емоційно-чуттєвого та раціонального. Емоційність є першоосновою художнього образу. Для створення видатного твору важливими стають як широта мислення, так і здатність до емоційної переробки вражень буття. У тлумачному словнику В. Даля зазначено, що в давньогрецькій мові слово «образ» набувало значення надавати будь-чому відповідного і красивого вигляду працею, діянням. В естетичному аспекті поняття «художній» пов’язується з поняттям прекрасного. «Художнє» є красою, створеною людиною, на відміну від краси природи.

Художній образ е формою мислення в мистецтві, пізнання дійсності й одночасно її оцінкою, такою, яка виражає ставлення художника до світу. Художник мислить асоціативно, тому образ будується як парадокс, неподібність, символ. У художньому образі злиті в єдине об’єктивне й суб'єктивне, матеріальне й духовне, зовнішнє і внутрішнє. Як відображення реальності, художній образ є її перетворенням. Він зберігає єдність суб’єкта й об’єкта, і не може бути простою копією свого життєвого прообразу. Художній образ виступає водночас і як певне (поетичне, ідейно-естетичне) значення, і як знак, що містить це значення. До характеристики художнього образу можна додати також умовність, багатозначність, недомовленість.

Образна думка є такою ж багатозначною, як саме життя. Недомовленість образу активізує реципієнта (від лат. — той, що отримує, приймає) і процес сприймання твору мистецтва стає співтворчістю, до мисленням, домальовуванням. Реципієнт отримує від художника вихідний імпульс для роздумів, емоційний стан та програму переробки отриманої інформації. За ним збережені свобода волі і простір для творчої фантазії.

Художній образ — це індивідуалізоване узагальнення, яке розкриває суттєве для науки явище в конкретно-чуттєвій формі; єдність загального та індивідуального. Мистецтво здатне не відриватися від конкретно-чуттєвої природи явищ, робити широкі узагальнення і створювати концепцію світу.

Художній образ є специфічною для мистецтва формою відображення дійсності і вираження думок та почуттів художника. Він народжується в уяві художника, втілюється в тій чи тій матеріальній формі (пластичній, звуковій, словесній, жесто-мімічній) і відтворюється уявою глядача, читача, слухача, який сприймає мистецтво.

Внесіть термін «художній образ» до свого словничка професійних термінів,




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | <== 8 ==> | 9 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав