Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Еволюція операційних систем

Читайте также:
  1. DSM — система классификации Американской психиатрической ассоциации
  2. EIS и DSS системы.
  3. ERP-система
  4. GRID- системи
  5. I Объективные характеристики (потребление материальных благ; продолжительность жизни; система образования; время труда; показатель преступности);
  6. I. Общеметодологические (общесистемные) принципы.
  7. I. Судебно-следственная практика формирования системы доказательств по уголовному делу (постановка проблемы).
  8. I.1. Инновационный подход к системе освоения ценностей физической культуры и спорта.
  9. ICQ - это способ общения в сети, который позволяет вести беседу с любым зарегистрированным в системе ICQ и подключенным в данный момент к Интернету пользователем.
  10. Internet/Intranet-технологии в корпоративных информа­ционных системах.

Тема: Еволюція ОС. Визначення операційної системи

Еволюція операційних систем.

Визначення операційної системи.

Еволюція операційних систем

Перший період (1945-1955)

Відомо, що комп'ютер був винайдений англійським математиком Чарльзом Бебіджем в кінці вісімнадцятого століття. Його "аналітична машина" так і не змогла по-справжньому запрацювати, тому що технології того часу не задовольняли вимогам щодо виготовлення деталей точної механіки, які були необхідні для обчислювальної техніки. Відомо також, що цей комп'ютер не мав операційної системи.

Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин стався після другої світової війни. У середині 40-х були створені перші лампові обчислювальні пристрої. В той час одна і та ж група людей брала участь і у проектуванні, і в експлуатації, і в програмуванні обчислювальної машини. Це була радше науково-дослідна робота в галузі обчислювальної техніки, а не використання комп'ютерів в якості інструменту вирішення будь-яких практичних завдань з інших прикладних областей. Програмування здійснювалося виключно на машинній мові. Про операційні системи не було й мови, всі завдання організації обчислювального процесу вирішувалися вручну кожним програмістом з пульта управління. Не було ніякого іншого системного програмного забезпечення, крім бібліотек математичних і службових підпрограм.

 

Другий період (1955-1965)

З середини 50-х років почався новий період у розвитку обчислювальної техніки, пов'язаний з появою нової технічної бази – напівпровідникових елементів. Комп'ютери другого покоління стали більш надійними, тепер вони змогли безперервно працювати настільки довго, щоб на них можна було покласти виконання дійсно практично важливих задач. Саме в цей період відбувся поділ персоналу на програмістів і операторів, експлуатаційників і розробників обчислювальних машин.

В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а відтак і перші системні програми – компілятори. Вартість процесорного часу зросла, що вимагало зменшення непродуктивних витрат часу між запуском програм. З'явилися перші системи пакетної обробки, які просто автоматизували запуск однієї програми за іншою і тим самим збільшували коефіцієнт завантаження процесора. Системи пакетної обробки стали прообразом сучасних операційних систем, вони стали першими системними програмами, призначеними для керування обчислювальним процесом. В ході реалізації систем пакетної обробки була розроблена формалізована мова керування завданнями, за допомогою якої програміст повідомляв системі і оператору, яку роботу він хоче виконати на обчислювальній машині. Сукупність декількох завдань, як правило, у вигляді колоди перфокарт, отримала назва пакету завдань.

 

Третій період (1965-1980)

Наступний важливий період розвитку обчислювальних машин відноситься до 1965-1980 років. У цей час у технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типу транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості нового, третього покоління комп'ютерів.

Для цього періоду характерно також створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, стала серія машин IBM/360. Побудоване на початку 60-х років це сімейство значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/виробнича потужність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною.

Програмна сумісність вимагала і сумісності операційних систем. Такі операційні системи повинні були б працювати і на великих, і на малих обчислювальних системах, з великою та з малою кількістю різноманітної периферії, в комерційній сфері та в галузі наукових досліджень. Операційні системи, побудовані з наміром задовольнити всім цим суперечливим вимогам, виявилися надзвичайно складними "монстрами". Вони складалися з багатьох мільйонів ассемблерних рядків, написаних тисячами програмістів, і містили тисячі помилок, що викликають нескінченний потік виправлень. У кожній новій версії операційної системи виправлялися одні помилки і вносилися інші.

Однак, незважаючи на великі розміри і безліч проблем, OS/360 та інші їй подібні операційні системи машин третього покоління дійсно задовольняли більшості вимог споживачів. Найважливішим досягненням ОС цього покоління стала реалізація мультипрограмування. Мультипрограмування – це спосіб організації обчислювального процесу, при якому на одному процесорі поперемінно виконуються декілька програм. Поки одна програма виконує операцію введення-виведення, процесор не простоює, як це відбувалося при послідовному виконанні програм (однопрограмний режим), а виконує іншу програму (багатопрограмний режим). При цьому кожна програма завантажується в свою ділянку оперативної пам'яті, яка зветься розділом.

Інше нововведення – спулінг (spooling). Спулінг у той час визначався як спосіб організації обчислювального процесу, згідно з яким завдання зчитувалися з перфокарт на диск в тому темпі, в якому вони з'являлися в приміщенні обчислювального центру, а потім, коли чергове завдання завершувалося, нове завдання з диска завантажувалося у вивільнений розділ.

Поряд з мультипрограмною реалізацією систем пакетної обробки з'явився новий тип ОС – системи поділу часу. Варіант мультипрограмування, застосовуваний у системах поділу часу, націлений на створення для кожного окремого користувача ілюзії одноосібного використання обчислювальної машини.

 

Четвертий період (1980-теперішній час)

Наступний період в еволюції операційних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем (ВІС). В ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер став доступний окремій людині, і настала ера персональних комп'ютерів. З точки зору архітектури персональні комп'ютери нічим не відрізнялися від класу мінікомп'ютерів типу PDP-11, але ціна у них істотно відрізнялася. Якщо мінікомп'ютер дав можливість мати власну обчислювальну машину відділу підприємства або університету, то персональний комп'ютер зробив це можливим для окремої людини.

Комп'ютери стали широко використовуватися нефахівцями, що зажадало розробки "дружнього" програмного забезпечення, це поклало кінець кастовості програмістів.

На ринку операційних систем домінували дві системи: MS-DOS і UNIX. Однопрограмна однокористувальницька ОС MS-DOS широко використовувалася для комп'ютерів, побудованих на базі мікропроцесорів Intel 8088, а потім 80286, 80386 і 80486. Мультипрограмна багатокористувацька ОС UNIX домінувала в середовищі "не-інтелівських" комп'ютерів, особливо побудованих на базі високопродуктивних RISC-процесорів.

У середині 80-х стали бурхливо розвиватися мережі персональних комп'ютерів, що працюють під управлінням мережевих або розподілених ОС.

У мережевих ОС користувачі повинні бути поінформовані про наявність інших комп'ютерів і повинні робити логічний вхід в інший комп'ютер, щоб скористатися його ресурсами, переважно файлами. Кожна машина в мережі виконує свою власну локальну операційну систему, відмінну від ОС автономного комп'ютера наявністю додаткових засобів, що дозволяють комп'ютеру працювати в мережі. Мережева ОС не має фундаментальних відмінностей від ОС однопроцесорного комп'ютера. Вона обов'язково містить програмну підтримку для мережевих інтерфейсних пристроїв (драйвер мережевого адаптера), а також засоби для віддаленого входу в інші комп'ютери мережі та засоби доступу до віддалених файлів, однак ці доповнення суттєво не змінюють структуру самої операційної системи.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | <== 11 ==> | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2023 год. (0.021 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав