Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Проголошення ЗУНР та розбудова держави.

Читайте также:
  1. Визначте досягнення і прорахунки в науково технічному розвитку України в перше десятиріччя після проголошення незалежності України.
  2. Відносини, які опосередковують основоположні заса­ди функціонування держави.
  3. Дайте оцінку ІV Універсалу Центральної Ради. Значення проголошення незалежності УНР.
  4. Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її державної незалежності.
  5. Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення незалежності України.
  6. Охарактеризуйте геополітику Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
  7. Передумови утворення Київської держави.
  8. Повноваження глави держави.
  9. Поняття іміджу. Імідж держави. Компоненти іміджу. Брендинг.
  10. Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській держави.

Зазнавши нищівної поразки у війні, Австро-Угорська імперія почала розпадатися.

18—19 жовтня 1918 р. у Львові була створена Українська Національна Рада, до якої увійшли багато депутатів Австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про утворення на західно-українських землях Української держави. УНРаду очолив Є. Петрушевич. В цей час відновилася польська держава, а польські політики вважали Східну Галичину споконвічно польськими землями. 31 жовтня 1918 р. члени УНРади утворили військову організацію на чолі з Дмитром Витовським і 1 листопада 1918 р. підняли повстання, зайнявши Львів та інші міста Східної Галичини. 9 листопада був сформований уряд — Тимчасовий державний секретаріат на чолі з К. Левицьким. 13 листопада УНРада ухвалила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого новостворена держава дістала назву Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Державотворчий процес в ЗУНР був підкріплений виборами в законодавчий орган влади — Українську Народну Раду.

Уряд і президент ЗУНР у соц.-економ. галузі провадили більш помірковану політику, ніж діячі Східної України:

• початок економічної відбудови;

• введення гривні й карбованця УНР нарівні із австрійською кроною;

• ухвалення у квітні 1919 р. аграрної реформи про ліквідацію крупного землеволодіння (польського) та розділ землі між селянами.

Найголовнішим завданням було об'єднання із Східною Україною в єдину Українську державу. 1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено договір між Директорією і делегацією ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР (Злука). Акт об'єднання було урочисто проголошено у Києві на Софійській площі 22 січня 1919 р. ЗУНР входила до складу УНР на правах автономної Західної області УНР (ЗО УНР). Однак Акт залишився тільки декларацією: не були опрацьовані правові умови виконання договору, він не був ратифікований законодавчими органами обох держав.

2.Зовнішня політика ЗУНР та її поразка у війні з Польщею.

Вся діяльність ЗУНР відбувалася на тлі війни з Польщею. У листопаді у Львові, де перебували українські і польські сили, почалися вуличні бої, у яких перевагу здобули поляки. 11 листопада українські сили залишили Перемишль, 21 листопада — Львів. У грудні поляки контролювали 10 із 50 повітів ЗУНР. Румуни окупували більшу частину Буковини. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а пізніше — до Станіслава.

ЗУНР змогла сформувати боєздатну Українську Галицьку армію (УГА), але відбити Львів не вдалося. У травні 1919 р. в наступ проти УГА перейшла армія генерала Й. Геллера. УГА відступила. У такій ситуації уряд ЗУНР проголосив Є. Петрушевича диктатором. Попереднього командувача генерала Омеляновича-Павленка замінив генерал Греков. Зміцнивши УГА, він з 7 червня 1919 р. перейшов у наступ – «Чортківська офензива», результатом чого стало визволення значної частини Галичини. Однак надалі далася взнаки майже подвійна перевага поляків. Вони розпочали контрнаступ. УГА було притиснуто до ріки Збруч і її залишки перейшли на територію УНР.

До листопада 1919 року УГА воювала разом з армією УНР проти більшовиків та денікінців. Але потім залишки УГА перейшли на бік А. Денікіна. На той час в УГА було 10 тис. бійців половина з яких була хвора на тиф. Галичане домоглися, щоб УГА не використовували проти військ Директорії УНР. Є. Петрушевич виїхав до Відня.

3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.

УНР і ЗУНР велику надію покладали на Паризьку мирну конференцію, що мала підбити підсумки Першої світової війни. У січні 1919 р. до Парижа прибули делегації УНР і ЗУНР, які мали намір вирішити три завдання: домогтися визнання незалежності України; отримати підтримку з боку країн Антанти для боротьби з більшовиками. Однак на конференції УНР вважали союзницею Німеччини і на конференцію не запросили. Антанта визнала права Польщі на окупацію Східної Галичини, а УНР не дістала ні визнання, ні допомоги.

4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.

Згідно з домовленостями Паризької мирної конференції 1919 р. та Ризького договору 1921 р. Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина і Полісся увійшли до складу Польщі.

Закарпаття рішенням Паризької мирної конференції було передане Чехословаччині, а Буковина – Румунії.

У кінці 1918 року румунські війська захопили колишню Бессарабську губернію, разом з переважно українськими повітами на Півночі (Хотинщина) та Півдні (Придунав’я).

 

Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.

1. Створення УСРР та формування органів влади більшовицького режиму в Україні в 1919 році.

2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.

3. Події 1920 року в Україні. Радянсько-польська війна і Україна. Розгром військ генерала Врангеля та повстанського руху в Україні.

1. Створення УСРР та формування органів влади більшовицького режиму в Україні в 1919 році.

У березні 1919 р. на 3 Всеукраїнському з’їзді Рад прийнято 1-у Конституцію УСРР, сформовано нові органи влади. Найвищим законодавчим органом УСРР став Всеукраїнський з’їзд Рад, а у перервах між його роботою – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК). Очолив його Г.Петровський. Виконавчим органом залишився РНК УСРР.

За першою радянською Конституцією України від 14 березня 1919 р. вибори до Рад були недемократичні (1 депутат від 1 тис червоноармійців, від 10 тис робітників і 20-30 тис селян). Але навіть при цьому реальна влада довгий час була у так званих «Ревкомів», що підкорялися безпосередньо партійним комітетам КП(б)У.

На селі більшовики опиралися на «комбіди» (комнезами), тобто комітети бідноти.

Більшовики проводили т. зв. “червоний терор”, тобто масові арешти, розстріли заручників “буржуїв” і “контрреволюціонерів”. Цим займалися ВУЧК (Всеукраїнська надзвичайна комісія) на чолі з М.Лацисом.

2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.

Політика більшовиків у 1918-1920 рр. називалась “воєнний комунізм ”. Він складався з таких заходів:

1) націоналізація підприємств (всі підприємства безоплатно перейшли у власність держави);

2) утворення «трудармій» (трудових армій) - робітники працювали за пайок і підкорялись воєнним статутам, введено загальну трудову повинність;

3) введення продовольчої диктатури, головним заходом якої булла продрозверстка (продрозкладка) – це накладання на селян обов’язку здавати продовольство державі;

4) заборона торгівлі і переслідування торговців -“мішечників”;

5) всіх робітників та службовців переводили на карткову систему оплати.

Продрозверстка, затягування із передачею землі селянам (з 14,5 млн.га конфіскованої у поміщиків землі селяни отримали лише 5 млн. га, а інші планували віддати під колгоспи), нахабна поведінка «продзагонів» при збиранні продрозверстки та ін. – все це спричинило масові повстання на селі та серед новобранців у Червоній Армії.

Найбільші повстання О. Григор’єва (колишній комдив 1-ї Задніпровської дивізії – 12 тис. чол.; захопив Катеринослав, Маріуполь, Херсон та ін.; був розбитий Махном).

Політика «воєнного комунізму» серйозно зменшила авторитет більшовиків в Україні і послабила УСРР перед наступом “білих” генерала Денікіна з Дону.

 

3. Події 1920 року в Україні. Радянсько-польська війна і Україна. Розгром військ генерала Врангеля та повстанського руху в Україні.

У жовтні 1919 р. під Тулою і Воронежем Червона армія перейшла в контрнаступ проти денікінців, який закінчився новим узяттям під більшовицький контроль усієї України. Залишки білих відійшли в Крим, де були очолені генералом Врангелем.

Повернувшись в Україну 1920 р. втретє, більшовики врахували помилки 1919 р. Вже 5 лютого 1920 р. був ухвалений новий земельний закон з метою ліквідації відновлене під час денікінської окупації поміщицьке землеволодіння. Закон передбачав конфіскацію поміщицької землі і безкоштовну передачу її селянам. Перевагу в отриманні землі здобули малоземельні селяни і батраки. На відміну від 1919 р. радгоспи та комуни, вступ до яких був з оголошений як добровільний, отримували менше землі. У березні—квітні 1920 р. на виборах до рад завдяки недемократичним методам їх проведення більшовики здобули більшість.

У економічній політиці, як і раніше, панував «воєнний комунізм». Прокотилася чергова хвиля націоналізації підприємств, збереглася і збільшувалася продрозкладка. Була створена Українська трудова армія, яку очолив Й. Сталін. Одночасно відновився «червоний терор». 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Розпочалось витіснення інших соціалістичних партій - «боротьбистів», лівих есерів, меншовиків.

З кінця 1919 р. польський уряд і лідер УНР С. Петлюра шукали порозуміння для досягнення єдності у боротьбі з більшовицькою Росією. У квітні 1920 р. між Польщею і УНР був підписаний Варшавський договір. Польща визнавала УНР. Петлюра у свою чергу визнав владу Польщі над Східною Галичиною, Західною Волинню, Холмщиною, Підляшшям і Поліссям. Польським поміщикам в Україні готували особливі пільги, вони виводились з-під юрисдикції УНР. Отже, від суверенітету УНР залишалось мало. 24 квітня 1920 р. була укладена військова конвенція між УНР і Польщею, за якою збройні сили УНР переходили під польське командування, залізницями в Україні мала керувати польська адміністрація.

25 квітня розпочався польський наступ. У травні 1920 р. поляки захопили Житомир, Вінницю, Київ. Директорія переїхала у столицю. Польський окупаційний режим відновлював поміщицьку власність і організовував вивезення промислового обладнання, промислових товарів і сировини. Така політика породжувала масовий опір.

Радянські війська силами Південно-Західного і Західного фронтів почали наступ проти поляків. Вони знову оволоділи Правобережною Україною і вторглися в Галичину і в саму Польщу. У Західній Україні була проголошена радянська влада і створено радянський уряд східної Галичини — Галицький ревком на чолі з В. Затонським.

Коли Польща опинилась на межі військового краху у липні 1920 р., у справу втрутилася Антанта. Міністр іноземних справ Англії лорд Керзон запропонував Росії перемир'я з Польщею і нову лінію радянсько-польського кордону, що приєднувала до радянського кордону землі Західної України і Західної Білорусії. Але більшовики відкинули цю пропозицію і, маючи на меті подальший «експорт революції», продовжили наступ на Варшаву і Львів. Однак у серпні 1920 р. становище змінилося. Під Варшавою Червона армія була розбита і внаслідок контрнаступу польсько-українських сил була відкинута в глиб України на лінію Коростень—Житомир—Бердичів. У жовтні 1920 р. між радянською Росією та Польщею було укладено перемир'я, за яким встановлювався кордон між Польщею і радянською Росією.

Переговори між Польщею і радянською Росією завершились підписанням 18 березня 1921 р. Ризького мирного договору. Польща визнавала існування УСРР. До Польщі відходили, окрім Східної Галичини, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся. Боротьба УНР за збереження державності завершилася поразкою.

Одночасно з радянсько-польською війною з Криму активізувалися війська «білого» генерала Врангеля, який планував прорватися в Донбас, а далі на Дон і на Кубань, щоб, укріпившись там, здійснити новий похід на Москву.

Врангелівці влітку 1920 р. розвивали наступ у Північній Таврії і захопили Маріуполь та Олександрівськ, підійшовши до Катеринослава.

Південний фронт ЧА під командуванням М. Фрунзе зупинив білих і 28 жовтня 1920 р. почав наступ на врангелівців з Каховського плацдарму, внаслідок якого білі змушені були відступити в Крим. 7 — 9 листопада перекопські укріплення були взяті, і Крим до 16 листопада повністю опинився під радянським контролем. Тут було проведено жорстокий червоний терор, яким керував угорський комуніст Б. Кун.

Махновцям було наказано роззброїтись. Коли махновські командири відмовились, угруповання було знищене. Тільки загін у 200 шабель зміг вирватись і повернутись у Гуляйполе до Н. Махно. Тривалий час махновці не тільки не були розбиті, але й завдавали відчутних ударів більшовикам. Рейди південними губерніями були останньою подією партизанських боїв. Н. Махно влітку 1921 р. перейшов через Дністер і здався властям Румунії. Цими подіями завершилася Громадянська війна в Україні.

 

Лекція 11. Культура і духовне життя України в 1917–21 рр.

1. Основні напрями в розвитку культури. Культ. - освітня діяльність за УНР та Укр. Держави (гетьманату).

2. Культурно – освітня політика більшовиків.




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | <== 14 ==> | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав