Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Видатні педагоги і народна педагогіка про трудове виховання

Читайте также:
  1. C.) ... воспитания - прерогатива государства, которая под влиянием науки и общества формирует ее как главный компонент педагогической работы
  2. C.) Документ, занимающийся вопросами регулирования труда педагогических работников называется ...
  3. CЛОВАРЬ МУЗЕЙНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕРМИНОВ
  4. D) тифлопедагогика.
  5. D) широком социальном, широком педагогическом, узком педагогическом.
  6. D) это педагогически адаптированный социальный опыт, который должны усвоить учащиеся в процессе обучения.
  7. F) Всестороннее изучение и анализ учебно-воспитательного процесса в целях координирования целостного педагогического процесса
  8. I. Введение в педагогическую деятельность
  9. I. ВЫБОРКА ТЕОРЕТИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА О ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ТЕХНОЛОГИИ.
  10. I. Педагогическая технология.

Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної осо­бистості найкращих якостей.

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У при­слів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормити­ся", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, есте­тичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці кра­са людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").

Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх. Уже в колискових піснях малюку навіювали:

Не вчись, котку, красти,

А вчися робити —

Черевички шити.

Та й не дорогії —

По три золотії.

Будуть люди купувати,

Будуть тебе шанувати.

 

Ідея праці як визначального фактора виховання людини пе­рейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а недагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею.

Уже Володимир Мономах у своєму "Повчанні дітям" писав: "Старших шануй, як батька, а молодших, як братів. У домі своє­му не лінуйтеся, але за всім доглядайте".

Український філософ і поет Г.С. Сковорода вбачав щастя людини тільки в "спорідненій праці". "Щастя полягає, — писав Г.С. Сковорода, — тільки в спорідненій праці на користь су­спільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого реченія і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу... Коротко сказати, природа запалює до спра­ви і зміцнює в труді, роблячи труд солодким".

Праця була і залишається природною необхідністю людини. К.Д.Ушинський, глибоко занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і пого­джена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті". Тому, продовжував думку К.Д. Ушинський, — "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя". Досить цікавими є міркування К.Д. Упшнського про вирішальне значення праці у розвитку суспільства: "Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще не велика: зо­лото перестало б бути монетою. А якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли ма­шину, яка цілком заміняє всяку працю людини..., то сам розви­ток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділи б суспі­льством, саме суспільство розпалося б...: із знищенням необхід­ності особистої праці історія повинна припинитися".

А.С. Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціаль­ного становлення особистості: "Правильне... виховання немож­ливо собі уявити як виховання нетрудове".

На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особис­тості. "Виховну місію школи, — писав її. О.Сухомлинський, — ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особис­тості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якос­тей людини".

На жаль, ми можемо констатувати, що нехтування законо­мірностями необхідності виховання дітей у праці призвело до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | <== 28 ==> | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2023 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав