Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація підприємств.

Читайте также:
  1. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст,класифікація
  2. В статті 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб’єкта господарювання та їх класифікація
  3. Види принципів права. Їх класифікація.
  4. Визнання та класифікація біологічних активів.
  5. Витрати праці в управлінні підприємством, їх класифікація
  6. Вуглеводи:будова,класифікація
  7. Економічна сутність прибутку, його класифікація і оцінка
  8. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.
  9. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація, ієрархія. Безмежність потреб. Закон зростання потреб.
  10. Зв'язки і класифікація логістичних систем

Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме:

1. Мета і характер діяльності:

комерційні,метою яких є одержання прибутку;

некомерційні,які не ставлять собі за мету отриманнягрошовихекономічних результатів (благодійні фонди і ор­ганізації).

2. Форма власності:

• приватні (індивідуальні,засновані на власності однієї особи без права найму робочої сили; сімейні,засновані на власності і праці однієї сім'ї; приватні,засновані на влас­ності однієї особи з правом найму робочої сили);

колективні(засновані на власності колективу працівниківпідприємства,кооперативу, громадської організації);

державні(засновані на власності держави, в тому числі казенні);

муніципальні(державні комунальні підприємства, за­сновані на

власності громади адміністративно-територіаль­них одиниць);

• спільні підприємства(засновані на власності фізич­них або юридичних осіб різних держав);

• іноземних громадян або організацій(засновані ви­ключно на власності фізичних або юридичних осіб інозем­них держав).

3. Правовий статус і форма господарювання:

одноосібні приватні підприємства -власником є фізична особа або сім'я; отримує дохід (прибуток); несе весь тягар ризику.

Перевагами такої форми підприємства є простота за­снування, незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції, повна самостійність, оперативність і свобода під­приємницьких дій, відносно низькі витрати на організацію виробництва, власникові повністю належить прибуток під­приємства.

Недоліки: обмежені можливості для розширення капі­талу, повна відповідальність за борги, відсутність спеціалі­зованого менеджменту, невизначеність термінів функціо­нування, оскільки підприємство юридичне припиняє свою діяльність у разі смерті, позбавлення волі або психічного захворювання одноосібного власника.

• Кооперативні- добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності.

Перевагами є збільшення економічних можливостей підприємства щодо розширення бізнесу, диференціація ви­конуваних функцій окремими працівниками (виробничих, збутових, адміністративних), а недоліком -- протиріччя економічних та інших інтересів окремих членів кооперативу.

• Орендні- мають в основі функціонування договірні відносини між фізичними або юридичними особами з при­воду тимчасового володіння і користування майном.

Переваги: не вимагає значних коштів для придбання майна, немає ризику за техніко-економічне старіння основ­них фондів, його несе

орендодавець. Недоліки: обмежується підприємницька свобода орендаря, який не є власни­ком майна.

• Господарські товариства- передбачають об'єднання капіталів двох або більше юридичних або фізичних осіб за умов спільного розподілу прибутку, контролю результатів бізнесу, активної участі у здійсненні бізнесової діяльності.

Основою взаємовідносин між партнерами є договір.

За ступенем участі партнерів-засновників у діяльності підприємства та відповідальності за її результати розрізня­ють:

товариство з повною відповідальністю (всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за її результати не лише своїми частками у статутному фонді, а й власним майном);

товариство з обмеженою відповідальністю (учасники несуть відповідальність за господарську діяльність у межах своїх внесків у вигляді майна, грошових коштів, продуктів інтелектуальної власності тощо);

командитне товариство (поряд з учасниками, які не­суть повну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, включає принаймні одного учасника, відповідальність якого обмежується внеском у майно підприємства, але не особистим майном; такий учасник називається командиром);

акціонерні товариства (відкритого і закритого типу) (власність підприємства розподілена на частини і власни­ками вважаються акціонери, які мають обмежену відпові­дальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал; весь прибуток належить акціонерам і поділяється на дві час­тини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що використо­вується на реінвестування; функції власності і контролю поділені між власниками (акціонерами) і менеджерами.

Перевагами господарських товариств є:

Більш широкі можливості для розширення виробництва, збільшення фінансової незалежності та дієздатності шляхом злиття капіталів партнерів, можливість залучення до управління професійних менеджерів; для акціонерних товариств - реальна можливість залучення необхідних інвестицій через ринок цінних паперів, акціонери не можуть зазнати більших втрат, ніж ними було вкладено в акції, простіше збільшувати обсяги виробництва і суми прибутку.

Недоліки: виникнення протиріч між інтересами партнеpів

спричиняє малоефективну діяльність, а колективний менеджмент - негнучке управління виробництвом; для ак­ціонерних товариств - притаманні розбіжності між функ­ціями власності та контролю, інколи виникають суперечно­сті між акціонерами і менеджерами, наявність подвійного оподаткування (спочатку прибутку акціонерного товарист­ва, а потім дивідендів акціонерів).

4. Національна належність капіталу підприємств:

• національні (капітал підприємств належить підприєм­цям своєїкраїни);

• іноземні (капітал підприємств повністю є власністю іноземних громадян);

• змішані (капітал підприємств належить громадянам різ­них країн).

5. Галузево-функціональні види діяльності:

• промислові;

• сільськогосподарські;

• будівельні;

• транспортні;

• торговельні;

• лізингові;

• банківські

• та ін.

6. Розміри підприємств за чисельністю працівників:

• малі, до яких належать (за чисельністю працюючих):

1) у промисловості та будівництві - до 200 чол.;

2) у інших галузях виробничої сфери - до 50 чол.;

3) у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чол.;

4) у галузях невиробничої сфери - до 25 чол.;

5) у роздрібній торгівлі - до 15 чол.;

· середні;

· великі.

Розміри середніх і великих підприємств за чисельністю працюючих законодавчо не регулюються.

Існують інші класифікаційні ознаки підприємств, на­приклад, за типом виробництва, за ступенем спеціалізації, але перелічені є найважливішими.

Підприємницькі структури мають право на добровіль­них засадах об'єднувати свою інноваційну, виробничу, маркетингову, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність. Такими об'єднаннями можуть бути: асоціа­ції, корпорації, концерни, консорціуми, трести, синдикати, картелі, холдинги, фінансові групи.

В Україні найбільш поширеними формами об'єднання підприємств є:

- асоціація - найпростіша форма договірного об'єд­нання

підприємств з метою постійної координації господарської діяльності асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову дія­льність своїх членів;

- корпорація - договірне об'єднання господарських суб'єктів на

засадах інтеграції та виро­бничих інтересів з делегуванням їй окремих повноважень;

- консорціум - тимчасове статутне об'єднання проми­слового

банківського капіталу для ре­алізації певної підприємницької ідеї, інвестиційного проекту;

- концерн - об'єднання підприємницьких структур, що

характеризується органічним поєд­нанням власності та контролю, найчас­тіше з використанням принципу диверсифікації виробництва;

- холдинг - організаційна форма об'єднання інвес­тиційних

ресурсів; утворення, яке без­посередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямо­вує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.

Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки і може використовуватись залежно від умов внутрішнього і зовніш­нього середовища підприємства (ринку). Ринок, як сфера товарного обігу і пов'язана з ним сукупність товарно-гро­шових відносин між виробниками і споживачами склада­ється з певних елементів.

Основними видами ринків за суб'єктним складом є:

• ринок виробників;

• ринок споживачів;

• ринок посередників;

• ринок державних установ;

• ринок міжнародних установ, покупців і споживачів.
За елементно-технологічним складом ринки поділяють­ся на:

• ринок засобів виробництва;

• ринок предметів споживання;

• ринок інвестицій;

• ринок фінансово-кредитних ресурсів;

• ринок інновацій та інформації;

• валютний ринок.

За територіальною ознакою ринки класифікуються на:

• місцевий;

• регіональний;

• національний;

• транснаціональний;

• світовий.

Функції ринкової інфраструктури виконують товарні і фондові біржі, страхові компанії, венчурні фірми, інформа­ційні центри, транспортні мережі, банки.

Економіка сучасних вітчизняних підприємств має ряд особливостей, які пов'язані з неузгодженістю рішень на дер­жавному рівні, нестабільністю законодавчої бази, високим рівнем податків, «втечею» кваліфікованих кадрів. Такі не­гативні моменти спричиняють низький рівень іноземного інвестування в економіку України, обертання значної маси грошових коштів поза банками, «перелив» капіталів зі сфе­ри виробництва у сферу торгового бізнесу через відсутність стимулів і пільг для вітчизняних товаровиробників та ін.

Усунення таких негативних явищ дало б можливість по­ліпшити роботу вітчизняних підприємств, створити умови для стабілізації їх власного становища та для наповнення бюджету держави.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 14 | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | <== 35 ==> | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2023 год. (0.026 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав