Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості методів побудови

При описі операційної системи часто вказуються особливості її структурної організації та основні концепції, покладені в її основу.

До таких базових концепцій відносяться:

• Способи побудови ядра системи – монолітне ядро або мікроядерний підхід. Більшість ОС використовує монолітне ядро, яке компонується як одна програма, що працює в привілейованому режимі і використовує швидкі переходи з однієї процедури на іншу, які не вимагають перемикання з привілейованого режиму користувача і навпаки. Альтернативою є побудова ОС на базі мікроядра, що працює також у привілейованому режимі і виконує тільки мінімум функцій з управління апаратурою, в той час як функції ОС більш високого рівня виконують спеціалізовані компоненти ОС – сервери, що працюють у користувацькому режимі. При такій побудові ОС працює більш повільно, так як часто виконуються переходи між привілейованим режимом і користувацьким, зате система виходить більш гнучкою – її функції можна нарощувати, модифікувати чи звужувати, додаючи, модифікуючи або виключаючи сервери користувацького режиму. Крім того, сервери добре захищені один від одного, як і будь-які користувацькі процеси.

• Побудова ОС на базі об'єктно-орієнтованого підходу дає можливість використовувати всі його переваги, які добре зарекомендували себе на рівні додатків, усередині операційної системи, а саме: акумуляцію вдалих рішень у формі стандартних об'єктів, можливість створення нових об'єктів на базі наявних за допомогою механізму успадкування, гарний захист даних за рахунок їх інкапсуляції у внутрішні структури об'єкта, що робить дані недоступними для несанкціонованого доступу ззовні, структуризованість системи, яка складається з набору добре визначених об'єктів.

• Наявність декількох прикладних середовищ дає можливість у рамках однієї ОС одночасно виконувати додатки, розроблені для декількох ОС. Багато сучасних операційних систем підтримують одночасно прикладні середовища MS-DOS, Windows, UNIX (POSIX), OS/2 або хоча б деякої підмножини з цього популярного набору. Концепція множинних прикладних середовищ найбільш просто реалізується в ОС на базі мікроядра, над яким працюють різні сервери, частина яких реалізують прикладне середовище тієї чи іншої операційної системи.

• Розподілена організація операційної системи дозволяє спростити роботу користувачів і програмістів в мережевих середовищах. У розподіленій ОС реалізовані механізми, які дають можливість користувачеві представляти і сприймати мережу у вигляді традиційного однопроцесорного комп'ютера. Характерними ознаками розподіленої організації ОС є: наявність єдиної довідкової служби поділюваних ресурсів, єдиної служби часу, використання механізму виклику віддалених процедур (RPC) для прозорого розподілу програмних процедур по машинах, багатониткової обробки, що дозволяє розпаралелювати обчислення у рамках одного завдання і виконувати це завдання відразу на декількох комп'ютерах мережі, а також наявність інших розподілених служб.