Читайте также:
|
Найважливішим завданням будь-якого суспільства є забезпечення найвищого рівня задоволення потреб людини. Саме економіка є такою сферою життя суспільства, в якій виготовляються продукти, надаються послуги і розподіляються блага.
Економіка – найважливіша сфера суспільного життя, в якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил і економічних відносин.
Економічна система – це сукупність всіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.
Економічну діяльність можуть здійснювати різноманітні суб’єкти – окремі особи, сім’я, об’єднання людей, держава тощо, але головні виробничі функції в економіці пов’язані з підприємством.
Первинною ланкою економічної системи або низовою структурною одиницею є її відокремлений підрозділ – підприємство. Саме тут безпосередньо поєднуються різноманітні фактори виробництва для створення матеріальних благ та надання послуг, реалізуються особисті та колективні інтереси, а упорядкована сукупність підприємств та їх об'єднань утворює економічну систему країни.
Підприємство – це місце, де безпосередньо відбувається процес виробництва товарів та надання послуг як виробничого, так і невиробничого характеру.
Підприємства, що функціонують на ринку, різняться між собою юридичним статусом, розміром, напрямками діяльності тощо. Незважаючи на це, в господарській діяльності підприємств та структурі їх економік є багато спільного. В зв’язку з цим Воно може розглядатися як суб’єкт господарської діяльності, а економіка підприємства як об’єкт наукового дослідження.
У ринковій економіці підприємство вільне у виборі видів господарської діяльності та реалізує останню в межах чинного законодавства, самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, обирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, визначає організаційні форми управління, здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
Економіка підприємства як наука також займається дослідженнями економічних питань на підприємствах з урахуванням їх взаємозв’язків з іншими суб’єктами господарювання, суміжними сферами діяльності. Вона має конкретно прикладну спрямованість та ґрунтується на дослідженні індивідуальних і суспільних, просторових і часових, соціальних і технічних проблем виготовлення товарів, виконання робіт чи надання послуг.
Як сфера економічної науки економіка підприємства органічно пов’язана із використанням методологічних положень низки економічних наук: макроекономіки, мікроекономіки, економічної теорії; історико-економічних і математичних наук; функціональних наук – розміщення продуктивних сил, маркетингу, менеджменту, економіки праці, статистики, фінансів, обліку, аудиту, контролінгу тощо.
Економічні закони – це закони розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну та споживання. Вони виникають в процесі виробничої діяльності людей і тому діяти незалежно від них не можуть.
Система економічних законів охоплює три їх основних типи:
§ перший – це загальні економічні закони, що властиві всім суспільним способам виробництва (закон зростання продуктивності праці; закон економії часу; закон відповідності виробничих (економічних) відносин характеру та рівню продуктивних сил);
§ другий – закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях (закон вартості, закон попиту і пропозиції, що діють з початку виникнення товарного виробництва);
§ третій – специфічні економічні закони, що властиві тільки одному зі способів виробництва (в умовах капіталізму – це отримання прибутку, як основна мета діяльності суб’єктів підприємництва).
Попри все сказане вище, економіка підприємства – це і об’єкт реалізації прав Homo economicus, тобто людини-економічної, шляхом забезпечення економічних потреб як людини-працівника, так і людини-власника в одній особі.
Економічні потреби – це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї родини. Усвідомлені економічні потреби виявляються як економічні інтереси. Останні реалізуються через конкретно поставлену мету та окремі завдання щодо її здійснення.
Економічні інтереси як форма вияву відносин власності різних їх типів і форм зумовлює існування приватних (особистих), колективних і суспільних інтересів.
Економічним інтересом людини-працівника є можливість конституційного забезпечення права на працю за найкращих умов з отриманням відповідної винагороди, що дозволить забезпечувати себе необхідними предметами споживання та послугами.
Економічні інтереси людини-власника спрямовані на збільшення різних видів власності (цінних паперів, рухомого і нерухомого майна, коштовностей тощо).
Економічні інтереси людини-працівника та людини-власника в одній особі можуть бути реалізовані як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, як у різний спосіб, так і різними засобами. Суперечності можуть виникнути лише щодо кількісного та якісного співвідношення між двома складовими людини економічної.
Утвердження ринкової багатоукладної економіки, що базується на принципах демократизації власності, створення рівноправних умов для всіх її форм – приватної, колективної, державної, – відкрило шлях для реалізації прав людини-власника. Засобом реалізації прав людини-власника відбувається через:
· участь у процесах корпоратизації та приватизації державного майна;
· створення різних організаційно-правових форм підприємництва, в тому числі особистих (приватних) підприємств.
Вільне підприємництво в даний час є важливим інструментом (або джерелом) задоволення економічних потреб та інтересів як людини-працівника, так і людини-власника.
Створення власного підприємства або участь в управлінні діючого підприємства в якості людини-працівника та людини-власника вимагають ґрунтовних знань з економіки. Завдяки їм можна досягати значних успіхів у реалізації власних економічних інтересів і задоволенні власних потреб.
У високорозвинених країнах більшість населення реалізують свої економічні інтереси не тільки за рахунок власної праці в якості найманих працівників, але й як співвласників підприємств або незалежних підприємців.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |