Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Суспільний поділ праці в умовах ринкової економіки. Галузева структура промисловості України

Відповідно із суспільним поділом праці формується виробнича структура народного господарства будь-якої країни.

Розподіл суспільної праці проявляється у трьох формах: загальній, частковій, одиничний.

Загальний поділ суспільної праці відбувається в межах народного господарства з поділом на: сфери (матеріального та нематеріального виробництва); галузі (промисловість, сільське господарство тощо).

Частковий поділ відбувається в межах галузі на підгалузі (напр.: сільське господарство розділяється на: тваринництво та рослинництво).

Одиничний відбувається на об’єктивному рівні, тобто всередині підприємства: в межах виробничої структури (цех, дільниця, робоче місце); в межах робочого місця за професіями, видами зайнятості (токар, слюсар тощо).

Формування та зміна галузевої структури промисловості базуються на частковому поділі праці.

Промисловість – це основна ланка народногосподарського комплексу України і являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів і випуск готових виробів. Провідна роль промисловості пояснюється її значенням у впровадженні в життя досягнень НТП, у визначенні економічного потенціалу країни.

Галузь промисловості – це сукупність підприємств (об’єднань підприємств), що характеризується рядом ознак:

· єдністю економічного призначення продукції (визначальна ознака галузі);

· однорідністю сировини, що переробляється;

· спільністю технологічного процесу та виробничо-технічної бази;

· професійним складом кадрів та специфічними умовами праці.

У практиці планування та управління використовується «господарська», «чиста» та «комплексна» галузі.

Господарська галузь – це сукупність підприємств керованих одним органом, що зайнятий оперативним керівництвом, поточним та перспективним плануванням.

Слід різнити поняття «господарська галузь» та «галузь промисловості». Вони не співпадають за складом виробництв. Так, господарська галузь легкої промисловості об’єднує у своєму складі підприємства галузей промисловості: бавовняно-паперової, взуттєвої, трикотажної і т. і.

Чиста галузь – це сукупність підприємств та виробництв, що випускають однорідну продукцію (напр. шкіряна, харчова, борошняна і т. і.).

Комплексна галузь – це ряд галузей, об’єднаних спільною ознакою, економічним призначенням продукту (напр. паливна промисловість). Її продукцією є – вугілля, газ, нафта, тощо, а призначенням – забезпечення паливно-енергетичних потреб.

Класифікація галузей промисловості – являє собою систематизований їх перелік, що відображає структуру та ступінь суспільного поділу праці.

Ознаки, що знаходяться в основі класифікації дозволяють розглядати галузі за:

1. Економічним призначення продукції, що виробляється: виробництво засобів праці; виробництво предметів споживання.

2. Характером функціонування продукції у виробничому процесі.

3. Характером впливу галузі на предмет праці розрізняють галузі: добувної та обробної промисловості.

4. Функціональним призначення продукції, що виробляється: всі галузі, що виробляють паливо, об’єднують у паливну промисловість, а ті, що виробляють продукти харчування, – у харчову.

5. Структурою витрат виділяють: трудомісткі, матеріаломісткі, фондомісткі, енергомісткі галузі.

6. Характером технології розрізняють галузі: з перервним та неперервним процесом виробництва.

7. Періодом роботи протягом року: сезонні і несезонні.

8. Тривалістю технологічного циклу: короткий (виробництво електроенергії), середній (більшість галузей), тривалий (літако-, ракето-, суднобудівні галузі).

Виділяють також структуру промисловості – це склад, кількісні співвідношення та форми взаємозв’язку окремих галузей та виробництв. В практиці планування розрізняють наступні структури промислового виробництва: організаційну, територіальну, галузеву.

Організаційна відображає склад та розподіл її галузей за формами підпорядкованості та організацією управління.

Територіальна визначає ступінь зосередження окремих галузей і виробництв за окремими регіонами.

Галузева – характеризує склад галузей, кількісні та якісні співвідношення і зв’язки між ними. Для характеристики галузевої структури промисловості застосовують різні показники, що відображають: кількісні співвідношення галузей; структурні зрушення за певний період; виробничі зв’язки.