Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна політика за територіальною ознакою.

Читайте также:
  1. Безробіття і його види. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття.
  2. Виключна економічна зона.
  3. Демографічна політика у розвинутих країнах
  4. Демографічна політика: поняття, зміст та її основні концепціі
  5. Державна регіональна політика її сутність і завдання
  6. Економічна глобалізація як складова системних глобальних змін
  7. Економічна ефективність внесення органічних добрив під посіви цукрового буряку
  8. Економічна ефективність впровадження нового сорту картоплі.
  9. Економічна ефективність оновлення продукції
  10. Економічна політика за видом результату (цілі) економічної політики.

 

Складовим елементом загальнодержавної економічної політики є регіональна економічна політика. Між ними є спільне та відмінне. Загальнодержавна політика охоплює всю територію країни, однак спрямована на розв’язання обмеженої кількості загальносуспільних цілей. Регіональна політика охоплює частину території країни, але розв’язує широкий комплекс цілей, які повинні забезпечити нормальні умови життєдіяльності населення даного регіону. Цілі регіональної політики більш консервативні, сталі. Це пояснюється тим, що просторово-локалізоване середовище має функціонувати стабільно, незалежно від того, які зміни відбуваються на верхніх щаблях влади. Спільним загальнодержавної і регіональної політики є те, що вони взаємопов’язані, вирішують проблеми, в яких зацікавлене все суспільство, забезпечують збалансований розвиток усіх сфер життя, як в галузевому, так і в територіальному комплексах.

Отже, регіональна економічна політика є системою заходів, спрямованих на реалізацію інтересів держави стосовно всіх регіонів і внутрішніх інтересів кожного з них. З огляду на це регіональна політика не повинна повторювати загальнодержавну, бути похідною від неї і не повинна бути первинною по відношенню до неї. Це має бути цілісна, самодостатня ланка політичної основи держави, без якої не може нормально функціонувати як суспільство, так і кожна людина.

Об’єктами регіональної економічної політики можуть бути різні адміністративно-територіальні утворення або їх сукупність. Державна регіональна економічна політика в Україні грунтується на положеннях Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших нормативно-правових актах держави.

Метою регіональної економічної політики є збільшення національного багатства України на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природо-ресурсного і науково-технічного потенціалу.

У регіональній економічній політиці широко використовуються такі методи прямого економічного регулювання, як цільове фінансування, пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій тощо. Для опосередкованого економічного регулювання регіонального розвитку використовують важелі податкової, кредитно-грошової, амортизаційної, зовнішньоекономічної політики.

Значення регіональної політики полягає в тому, що вона виконує роль поєднувальної ланки між мікро- і макроекономікою. Регіональна політика виступає як альтернатива до загальнодержавної і, поряд з цим, доповнює, конкретизує її, з’єднує загальні і конкретні цілі, сприяє комплексному підходу до розв’язання соціально-економічних проблем.

Регіональна політика на сучасному етапі набирає все більшого значення, стає справді глобальною проблемою. Це пояснюється розвитком суспільного виробництва та розширенням соціально-економічних потреб. Державі з центру стає все важче розв’язувати ці проблеми. Тому в розвинутих країнах центр передає все більше повноважень на місця, сприяє розвитку самоврядування, самостійному розв’язанню економічних і соціальних проблем мікроекономічного рівня. Досвід цих країн засвідчує позитивні результати такого поділу влади. Місцеві органи кваліфіковано, швидше розв’язують визначені цілі, повніше враховують особливості регіону, ефективніше використовують природні, трудові ресурси.

Цілі регіональної політики, як і загальнодержавної, поділяються на важливі і менш важливі, стратегічні і тактичні. Очевидно й тут необхідно керуватися принципом пріоритетності цілей, вибору відповідного інструменту їх досягнення.

Важливим етапом регіональної політики є її реалізація. Це завдання покладається на ті ж виконавчі органи, які займаються щоденною рутинною роботою. Тому надзвичайно важливо, щоб чиновники відрізняли цю роботу від виконання заходів щодо реалізації економічної політики, яка спрямована на підвищення ефективності роботи, поліпшення якості обслуговування населення тощо. Важливим є поділ функцій між виконавчою владою різних рівнів, щоб виключити дублювання і чітко окреслити права й відповідальність.

Виконання заходів регіональної політики залежить значною мірою від центральних органів влади. На цьому рівні розробляється загальнодержавна економічна політика. Основний її зміст полягає в тому, щоб забезпечити сприятливі умови для розвитку кожного регіону. З цією метою держава встановлює і підтримує такі основні гарантії: а) рівне право громадян всіх регіонів на гідне життя; б) рівне право виконавчих органів місцевої влади на самостійне виконання волі виборців; в) дотримання рівних податкових, фінансово-кредитних, митних та інших економічних, науково-технічних, духовних можливостей розвитку регіону; г) збереження балансу інтересів між суб’єктами загальнодержавної і регіональної економічної політики.

Депресивним регіонам, територіям (таким, де рівень виробництва, життя нижчий, ніж по країні в цілому) необхідна пряма державна допомога, тобто проведення політики санації (оздоровлення). Це будівництво підприємств за рахунок центрального бюджету, пільгове оподаткування, кредитування, надання субвенцій (фінансової допомоги) і преференцій (пільг) для створення спеціальних фондів фінансування регіональних програм.

Відносини між центром і регіоном мають бути легітимними, правовими, оформленими відповідними договорами, угодами, які доступні широким верствам населення. В цьому гарантія того, що і загальнодержавна, і регіональна економічні політики будуть виконуватися.

Регіональна політика на сучасному етапі розвитку суспільства набуває дедалі більшого значення. Центру стає важче вирішувати конкретні проблеми на місцях, тому держава передає більше повноважень регіонам, сприяє розвитку місцевого самоврядування, самостійному розв’язанню ними економічних і соціальних проблем.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | <== 7 ==> | 8 | 9 | 10 | 11 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав