Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема уроку: Глобальні проблеми людства

1. Проблеми загальносвітового рівня

Глобальні проблеми людства (див.дидактичний матеріал) — це проблеми, що стосуються всього людства, взаємин між країнами світового співтовариства, від­носин між суспільством і природою, питань спільного розв’язання проблеми ресурсозабезпеченності.

Розрізняють такі глобальні проблеми:

Демографічна проблема (мал.1) породжена швидким зростанням кіль­кості населення в країнах, що розвиваються. Ці країни внаслідок своєї економічної, соціальної й культурної відсталості найменше здатні забезпечити своє населення, що подвоюється кожні 20-30 років, продовольством, а також іншими матеріальними благами, дати хоча б елементарну освіту підростаючому поколінню й на­дати роботу населенню в працездатному віці. Крім того, швидке зростання кількості населення супроводжується специфічними про­блемами, однією з яких є зміна його вікової структури: частка ді­тей до 15 років протягом останніх трьох десятиліть збільшилася в більшості країн, що розвиваються, до 40-50 % їхнього населення.

У результаті значно зросло економічне навантаження непрацездат­ного населення на працездатне. Потенційна небезпека сучасної демогра­фічної ситуації полягає не просто в тому, що в май­бутні два десятиліття населення земної кулі збільшиться майже в 1,5 разу, скільки в тому, що з’явиться новий мільярд голодую­чих, мільярд людей у містах, що не знаходять застосування своїй праці, півтора мільярда знедолених людей, які живуть за «рисою бідності». Таке положення було б здатне викликати глибокі еко­номічні, соціальні й політичні потрясіння як усередині окремих країн, так і на міжнародній арені.

Розв’язання цієї глобальної проблеми впирається в складний комплекс соціально-економічних завдань сучасності (регулювання стрімкого зростання кількості населення, подолання розриву в роз­витку між багатими й бідними країнами, усунення вбогості, голо­ду й неграмотності; необхідність перемоги над старінням людини, а також радикального подовження життя людей; проблема онко­логічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу).

Екологічна проблема (мал.2) пов’язана з руйнуванням природного середовища. Вона постала дуже гостро, тому що людина все біль­ше й більше втручається в природу, забуваючи про необхідність підтримувати в ній біологічну рівновагу. Екологічна проблема — глобальна проблема людства, що виникла з початком індустріаль­ної діяльності людства й особливо загострилася в другій половині XX ст. Крім індустріалізації, поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах гео­графічної оболонки Землі (повітря, вода, земля). Екологічна про­блема багатогранна, оскільки вона виявляється практично в усіх галузях діяльності людини.

До екологічної проблеми належить:

• скорочення площі лісів у помірному й тропічному поясах, наслідком чого є скорочення джерел надходження кисню в атмосферу;

• спустелення територій у результаті нераціональної господар­ської діяльності;

• зменшення біологічної розмаїтості рослин і тварин Землі че­рез руйнування середовища їхнього перебування тощо;

• водна й вітрова ерозія ґрунту зменшує площу ріллі, знижує родючість ґрунту, утрудняє обробку полів, руйнує дороги та інші спорудження, замулює канали й водоймища;

• машинна деградація ґрунтів під впливом руху тракторів

і впливів сільськогосподарської техніки призводить до руй­нування структури й погіршення якостей ґрунту;

• забруднення ґрунту в результаті застосування великої кіль­кості добрив (пестицидів) знижує здатність бактерій розкла­дати органічний матеріал ґрунту й виробляти необхідні рос­линам живильні речовини;

• забруднення водойм небезпечними забруднювачами промис­лового походження (важкими металами: кадмієм, свинцем і цинком, які потрапляють у водойми зі стічними водами). Інше серйозне джерело забруднення прісних вод — кислотні дощі, спричинені транспортно-промисловими викидами.

Енергетична проблема (мал.3) відображає завдання надійного забез­печення людства паливом. Обмеженість ресурсів і їх вичерпуваність ставить людство перед необхідністю твердої економії енергії, ви­користання нових енергозберігаючих технологій. Можна виділити низку загальних тенденцій і особливостей у розвитку енергетики світу в сторіччі, що почалося. У XXI ст. неминучим є значне зрос тання світового споживання енергії, у першу чергу в країнах, що розвиваються. У промислово розвинених країнах енергоспоживання може стабілізуватися приблизно на сучасному рівні або навіть знизитися до кінця століття. За найнижчим прогнозом, світові' споживання енергії може скласти в 2050 р. 350 млн ТДж/рік, у 2100 р.— 450 млн ТДж/рік (при сучасному споживанні близько 200 млн ТДж/рік). Людство достатньою мірою забезпечене енергетичними ресурсами на XXI ст., але подорожчання енергії є не минучим. Щорічні витрати на світову енергетику зростуть у 2,5 З рази до середини століття й у 4-6 разів до кінця його порівняно з 1990 р. Середня вартість одиниці кінцевої енергії збільшиться відповідно на 20-30 і 40-80 % (збільшення цін на паливо й енергію може бути ще значнішим).

Немає підстав очікувати, що темпи виробництва й споживання енергії в найближчій перспективі істотно зміняться, тому важливо одержати відповіді на такі запитання:

• який вплив на біосферу й окремі її елементи чинять основні види сучасної (теплової, водної, атомної) енергетики і як змінюватиметься співвідношення цих видів в енергетичному балансі в найближчій перспективі;

• чи можна зменшити негативний вплив на середовище сучасних (традиційних) методів одержання й використання енергії;

• які можливості виробництва енергії за рахунок альтернативних (нетрадиційних) ресурсів, таких як сонячна, вітрова енергії тощо.