Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Українська кераміка

Багаті запаси гончарних глин на території України забезпечили розвиток виробництва кераміки в багатьох областях країни, а глибокі історично сформовані традиції народного мистецтва визначили її художню розмаїтість. Побутовий посуд з великим рослинним орнаментом та яркою кольоровою глазур'ю — ведучий напрямок української кераміки. Інший характерний ЇЇ вид — декоративна скульптура, рясно прикрашена ліпними деталями та нерідко перетворена в оригінальну зооморфну судину.

Опішнянська кераміка виділяється серед знаменитих гончарних центрів Полтавщини розмаїтістю посуду та багатством пластики (від іграшок до великих декоративних фігур левів, коней, баранів).

У продукції сучасної Опішні види та типи посуду, що склалися за формою й декором як предмети, що відповідають особливостям культури та побуту українського народу. Куманці округлих силуетів та форм, плавні з похилими плічками кувшини-глечики, вази; горщики та миски, доповнені рослинним орнаментом, створюють яскраву картину декоративних предметів, виконаних із глини. У рослинні форми орнаменту вкраплені фігури тварин, птахів. Усе це зображується по білому чи червоному фону соковитими плямами, завитками, зиґзаґами, що складаються в систему оригінального візерунка, який прикрашає судину.

Традиції місцевого народного мистецтва розвиваються в кераміку міста Василькова Київської області. Вази, тарілки, кашпо, скульптури майстри виконують у народній манері з застосуванням поливи золотаво-коричневого та смарагдово-зеленого кольорів. Зображення тварин, птахів тут присутнє не тільки в скульптурі, але й у рельєфному доповненні судин, у малюнках розпису.

Косовський керамічний промисел Івано-Франківської області також продовжує традиції народного ремесла. Це край гуцулів, і місцеву кераміку іноді іменують гуцульською. Широка популярність промислу змусила майстрів орієнтувати свою продукцію на міського споживача, що виявляє до неї активний інтерес. Унаслідок цього форма виробів придбала характер, що задовольняє потреби міського побуту. У складі посуду з'явилися набори для квасу, молока, кружки, свічники, вази. Але розпис зберіг традиційний принцип виконання: малюнок по контуру заглиблюється, а в його обриси вводяться кольори прозорої глазурі. Елементи орнаменту — квіткові розетки, овали, крапки — разом з листами якихось придуманих майстрами рослин довільно розташовуються на поверхні вази чи тарілки.

В Україні нині промисли є в усіх областях. Найбільші їх осередки: м. Косів на Івано-Франківщині (килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення по дереву), с. Клембівка Вінницької області (вишивання), м. Кролевець Сумської області (художнє ткацтво), Львів (різьблення, гутне скло), с. Опішся Полтавської області (кераміка, килимарство), с. Петриківка Дніпропетровської області (декоративні розписи), с. Решетилівка Полтавської області (килимарство, ткацтво).

Важливою експортною продукцією декоративно-прикладного мистецтва в Україні є килими, ліжники, різноманітні вироби з дерева і металу, посуд, жіночі прикраси, іграшки, рушники, сорочки, хустки тощо.