Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Структура уроку

І. Організаційний етап......................................... …….................................1 хв.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.................... ………………………….5 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності…...........5 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу.......................... …………………………..30 хв.

V. Домашнє завдання.......................................... ………………………….4 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда

Чим органічні сполуки відрізняються від неорганічних? (У складі клітини виявляють понад 80 хімічних елементів, але яки­хось спеціальних

елементів, які характерні тільки для живих організмів, не виявлено. Однак, тільки стосовно 27 елементів достовірно відомо, що вони виконують певні

функції, інші, ймовірно, не беруть участі в життєді­яльності, а просто потрапляють в організм з їжею або з повітрям.

Органічними називаються сполуки, в основі яких лежить скелет (або кістяк) із ковалентно пов'язаних один з одним атомів Карбону. Вивченням Карбону та його сполук займається окрема галузь хімії ‒ органічна хімія. Карбону ‒ один із найунікальніших елементів, що зу­стрічаються в природі.)

Чи можуть органічні молекули виконувати біологічні функції?

(Різні органічні сполуки містять різні функціональні групи і у зв'язку з цим мають різні хімічні й біологічні властивості.

До 90 % сухої маси клітин припадає на 4 типи органічних молекул:

1) білки,

2) ліпіди,

3) вуглеводи,

4) нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК) і АТФ.

Окрім зазначених, у живих клітинах містяться органічні сполуки, присутні в менших кількостях, але які також відіграють важливу роль у біохімічних процесах. До них належать: органічні кислоти (піровиноградна, мо­лочна, яблучна, лимонна, жирні кислоти ‒ пальмітинова, стеаринова), пігменти (хлорофіл, білірубін) та ін.

Білки, нуклеїнові кислоти та деякі вуглеводи (полісахариди ‒ крох­маль, целюлоза, хітин, глікоген) називають біополімерами або макромолеку­лами, оскільки вони складаються з великої кількості одиниць ‒ мономерів. Мономерами білків є амінокислоти, мономерами нуклеїнових кислот ‒ нуклеотиди, мономерами полісахаридів ‒ моносахариди. Часто білки та нуклеїнові кислоти об'єднують терміном «інформаційні полімери», оскільки вони є універсальними біологічними носіями інформації.)

Покажіть, у чому причини неймовірної різноманітності органічних сполук.

(Вона залежать від функціональних груп, що входять до цих сполук.

Функціональна група ‒ це частина молекули, що має певний хімічний склад і функції.

Різні органічні сполуки містять різні функціональні групи і у зв'я­зку з цим мають різні хімічні й біологічні властивості.)

Які властивості Карбону роблять його незамінним при утворенні органічних молекул?

Карбон має унікальні властивості, завдяки яким він є основ­ним компонентом переважної більшості органічних сполук:

1) Його атоми порівняно малі й атомна маса невелика.

2) 3датний утворювати чотири міцні ковалентні зв'язки.

3) Утворює вуглець ‒ вуглецеві зв'язки, створюючи, таким чином, дов­гі вуглецеві скелети молекул у вигляді ланцюгів або кілець.

4) Утворює кратні подвійні зв'язки.

5) Утворює ковалентні зв'язки з інтими атомами (атомами Оксигену, Нітрогену, Гідрогену та ін.)

Це унікальне поєднання властивостей забезпечує надзвичайну різноманітність органічних молекул. Адже з одних і тих же атомів Карбону, з'єднуючи їх один з одним, природа може скласти безліч най­різноманітніших скелетів, які ляжуть в основу різноманітних орга­нічних молекул.

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності