Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціально-етичне вчення Платона

Читайте также:
  1. Алгоритм вивчення теми
  2. Алгоритм вивчення теми 1
  3. Аналіз основних наукових підходів до вивчення батьківського ставлення до дітей
  4. ВЕЛИКИЙ ПОЛИТИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ ПЛАТОНА
  5. ВИБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ.
  6. Вивчення нового матеріалу
  7. Вивчення нового матеріалу
  8. Вивчення однорідних членів речення
  9. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.
  10. Вопрос 5. Идеальное государство Платона

Розглянемо вчення про соціальний устрій суспільства, що тісно пов’язане з етичним вченням Платона.

«Держава» - сформував ідеальну державу. Відштовхувався від ідеї блага à ідеї справедливості à ідеї доцільності:

1. Філософи (правителі, розсудлива душа)

2. Воїни стражі (люта душа)

3. Ремісники, торговці, селяни (нижча частина душі)

Кожен займається тією справою, яку може робити. Ідеальні для Платона є – аристократи. Визначав, цю владу таким чином, як в прекрасному місці. Найбільш неприємливі форми правління: демократія, олігархія, теократія.

 

4.04.14

 

Аристотель (384-322 до н. е.) - найбільш видатний представник всієї філософії, учень Платона, представник енциклопедичного знання давньої Греції. Аристотель був учнем Платона 10 років, був слухачем академії Платона і вже під час навчання був не згоден з поглядами Платона щодо об'єктивного ідеалізму. В кінці 40-х років 3 ст. до н. е. Аристотеля запросили вихователем Олександра Македонського (виховував на протязі 4 років), це мало значний вплив на світосприйняття Македонського.

 

Аристотель заснував свою школу "Лікей", оскільки знаходилась у парку, в якому був пам'ятник цьому герою; також ця школа отримала назву "Перипатетична" (дослівно - прогулочна). Ця школа продовжувала вчення Платона.

 

Твори Аристотеля, які дійшли до нас можна розбити на 8 груп:

84. Логічні твори;

85. Загальнофілофські;

86. Фізичні (саме Аристотель сформулював основи фізики);

87. Біологічні (його можна вважати засновником біології);

88. Психологічні (Аристотель-засновник психології, як вчення про душу);

89. Етичні (присвячені основам існування моралі, він досліджував закони етики в рабовласницькому суспільстві);

90. Політико-економічні твори;

91. Мистецтвознавчі.

 

Проблеми логіки Аристотель розглядає у своїх творах: "Перша аналітика", "Друга аналітика", "Логіка", в роботі "Категорія", "Про витлумачення", "Органон".

Про фізику йдеться мова у таких роботах як: "Фізика", "Про небо", "Метеорологія" та інші.

Біології присвячені роботи: "Історя тварин", "Про частини тварин", "Про рух тварин".

Психології присвячені трактати "Про душу" і 8 малих трактатів.

Проблеми етики викладені в "Нікомахова етика", "Едемова етика", "Велика етика".

Соціальні проблеми розглядалась в роботі "Політика і економіка".

Головним твором Аристотеля була його "Метафізика".

Третє значення терміна метафізика пов'язано з системою поглядів і вченням Аристотеля, теоретичних висновків, які він сформулював. Проблематика, яка окреслена в метафізиці Аристотеля сильно відрізняється від попередніх систем набираючи характер "Першої філософії". Аристотель дає визначення філософії і говорить, що вона не є наукою про природу, а про те, що існує над природою. Саме тому за аристотелем предметом філософії є матеріальні причини та вічні сутності.

 

Аристотель поділяє філософію на 3 частини:

92. Теоретична, метою якої є знання

93. Практична, яка існує заради діяльності;

94. Творча, поетичне знання, яке існує задля творчості.

Саме Аристотель підкреслював, що філософія досліджує нематеріальні самостійні причини та нечуттєві, нерухомі та вічні істини.

 

Аристотель вважав що природа складається з матеріальних явищ та речей які перебувають у постійному русі. Категорія "Субстрат" - те, що лежить в основі двояким чином.

Згідно з аристотилем сутність або субстанція знаходиться у самих речах і він зазначу впав основні критерії цього існування:

95. Мислимість / можливість пізнання у поняттях;

96. Здатність до самого існування.

 

Є 6 основних категорій за аристотилем у метафізиці:

97. Суть;

98. Якість;

99. Кількість;

100. Відношення;

101. Дія;

102. Страждання.

 

Аристотель намагається основу всього існуючого і виділяє 4 види причин:

103. Матеріальна причина / матерія (з чого складаються речі; матерія - останній субстрат кожної речі);

104. Формальна причина / форма (кожна річ - формальна матерія, взірець, суть буття);

105. Діюча причина (те, що рухається; це джерело і кінцева причина того що відбувається в зовнішньому світі);

106. Кінцева причина / мета (те, заради чого все робиться).

 

Аристотель сформулював теорію згідно якої кожне явище природе містить в своєму розвитку кінцеву мету - інтелехію - вона існує з самого початку; має назву цілової причини. Всі існуючі причини логічно пов'язані і синтезуються в одну формально - утворюючо - цільову причину, якою є Бог. Він говорить про існування бога як про існування розуму; саме Аристотель започаткував напрямок раціоналізм.

Таким чином енциклопедичний характер вчень Аристотеля відобразився в його вченнях. Аристотель започаткував фізику, біологію, психологію, формальну логіку. Велике значення мало вчення Аристотеля про душу, або його психологія, за його вченням душею володіють лише природні, а не штучні тіла:

107. на 1 ступені-рослина душа (відтворення та споживання),

108. На 2 ступені-тваринна душа (здатна сприймати форму того, що

109. На 3 ступені-людська душа, яка об'єднує перші 2 ступені і наділена розумом.

Душа-невід'ємна від тіла, а тіло-знаряддя душі.

 

Гносеологія Аристотеля. Аристотель сформулював вчення про знання яке було тісно пов'язане з вченням про душу. Його вчення про знання є протилежним агностицизму і об'єктивному ідеалізму. За аристотилем ж 4 ступені пізнання (чуттєве пізнання, ступінь досвіду що відтворюється через повторення і накопичення в пам'яті суттєвих вражень, ступінь "мистецтва" особливо що засноване на практиці-знання загального та причин, ступінь наук найвищою з яких є філософія, саме філософія пізнає вічні незмінні і істинні причини).

Всі науки аристотел поділяє на 3 групи:

110. Теоретичні (філософія, фізика, математика);

111. Практична;

112. Етична.

113.

11.04.14




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | <== 28 ==> | 29 | 30 | 31 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав