Вихідним принципом реалізації процесу формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів є принцип органічної єдності змістового, процесуального та мотиваційного компонентів навчання.
Змістовий компонент формувавсь на основі введення теоретичних понять інформатики, які вивчаються в курсі "Елементи комп'ютерної грамотності", у процес навчання молодших школярів конкретно-індуктивним та абстрактно-індуктивним шляхами. Конкретно-індуктивний метод базувався на створенні первинного уявлення, введення відповідного терміну, роз'яснення символіки, виділення суттєвих ознак поняття, конструювання визначення, використання понять у простих ситуаціях і, зрештою, важливих прийомів його використання всередині курсу та в суміжних дисциплінах. При абстрактно-дедуктивному методі визначення поняття формувалося вчителем відразу у готовому вигляді, без попереднього пояснення. У цьому випадку Індукція та дедукція доповнювали одна одну.
На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел створена абетка комп'ютерної грамотності, яка включає 45 основних понять. Дана абетка покладена в основу експериментального курсу "Елементи комп'ютерної грамотності", який побудовано як сукупність елементів: змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання.
Курс "Елементи комп'ютерної грамотності" передбачає формування початкових теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з ПК та програмними засобами навчального призначення, які відповідають віковим особливостям молодшого шкільного віку, що, в свою чергу, допомагає спрямувати результати навчання і, особливо, набуті практичні вміння й навички на розв'язання загально-педагогічних завдань початкової школи. Курс розраховано на три роки навчання (2-4 класи) загальним обсягом 84 години.
Процесуальний компонент об'єднує уміння і навички, оволодіння якими дає можливість учням розв'язувати пізнавальні завдання. Він полягає у тому, що в процесі виконання пізнавальних завдань певного типу використовуються прийоми навчання, які стимулюють розумову діяльність учнів молодшого шкільного віку.
Мотиваційний компонент передбачає формування в школярів допитливості, інтересу та стійкого позитивного ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, а також формування в учнів внутрішньої потреби самостійно долати труднощі та розв'язувати завдання.
Значна роль в експериментальній методиці відводилась роботі з програмними засобами навчального призначення, педагогічна доцільність яких визначалась, виходячи з таких дидактичних вимог: науковість; системність і послідовність навчання; доступність (вікові та індивідуальні особливості молодшого шкільного віку); свідоме навчання; активність навчання; міцність результатів навчання.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |