Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

– випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

– електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ. ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів;

– іонізуючі випромінювання.

Слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [2, 7 – 11]. Навести норми з кожного виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

7 Важкість праці та напруженість праці Оцінки важкості та напруженості трудового процесу наведені відповідно в таблицях 4.11.7 та 4.11.8 [3]

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наведених в таблиці 4.11.7 [3] показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості. За наявності двох і більше показників класу 3.1 і 3.2 умови праці за важкістю трудового процесу оцінюються на один ступінь вище (3.2 та 3.3 класи відповідно). За даним критерієм найвищий ступінь важкості – клас 3.3 таблиця 1).

24) Вимоги до санітарного контролю за станом виробничої зони.

За ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:

І клас - надзвичайно небезпечні; ІІ клас - високонебезпечні; III клас - помірно небезпечні;

IV клас - малонебезпечні.

Основні заходи щодо нормалізації параметрів мікроклімату:
- Механізація та автоматизація, дистанційне управління;
- Удосконалення технологічних процесів і обладнання з метою зменшення виділення тепла у виробничих приміщеннях;
- Раціональне розміщення технологічних процесів та обладнання;
- Герметизація обладнання; вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;
- Пристрій зон (приміщень) для охолодження або обігріву працюючих;
- Застосування захисних екранів, водяних і повітряних завіс, повітряного та водо-повітряного душирования робочих місць;
- Застосування індивідуальних засобів захисту (спеціального одягу, взуття, захисних окулярів, щитків, рукавичок та ін.)
Розрізняють такі види мікроклімату:
1. Нагріваючий - може призвести до перегрівання організму (гарячі цехи, ливарні, термічні, вироблення глибоких шахт та ін.)
2. Охолоджуючий - може призвести до переохолодження організму (холодильні цехи, будівельно-монтажні роботи в холодний період року та ін.)
3. Оптимальний - при тривалому систематичному впливі забезпечує нормальне тепловий стан організму, почуття комфорту і створює умови для високого рівня працездатності.
4. Допустимий - при тривалому і систематичному впливі може викликати скороминучі зміни теплового стану організму, що супроводжуються дискомфортними тепловими відчуттями, погіршують самопочуття і знижують працездатність.
5. Гранично-допустимий - при тривалому і систематичному впливі може привести до стійких змін теплового стану організму, що супроводжуються зривом термостабільності організму і скаргами на виражене перегрівання чи переохолодження.

25) Вимоги до засобів індивідуального захисту.

9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії:
- засоби колективного захисту;
- засоби індивідуального захисту.
9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:
- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;
- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;
- засоби захисту від шуму;
- засоби захисту від вібрації;
- засоби захисту від ураження електричним струмом;
- засоби захисту від електростатичних зарядів;
- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;
- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;
- засоби захисту від дії механічних факторів.
9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:
- спеціальний одяг;
- cпеціальне взуття;
- засоби захисту рук;
- засоби захисту голови;
- засоби захисту очей;
- засоби захисту органів слуху.
9.4. Види спецодягу, спецвзуття та засоби індивідуального захисту, передбачені нормами, повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам, ТУ та ВТУ.
9.5. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити
своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття, що видається.

26) Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.

Згідно з вимогами нормативних документів, безпека електроустановок забезпечується наступними основними заходами:

1) недоступністю струмоведучих частин;

2) належної, а в окремих випадках підвищеної (подвійний) ізоляцією;

3) заземленням або занулением корпусів електрообладнання і елементів електроустановок, які можуть опинитися під напругою;

4) надійним і швидкодіючим автоматичним захисним відключенням;

5) застосуванням знижених напружень (42 В і нижче) для живлення переносних струмоприймачів;

6) захисним розділенням ланцюгів;

7) блокуванням, попереджувальною сигналізацією, написами і плакатами;

8) застосуванням захисних засобів і пристосувань;

9) проведенням планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробувань електрообладнання, апаратів і мереж, що знаходяться в експлуатації;

10) проведенням ряду організаційних заходів (спеціальне навчання, атестація і переатестація осіб електротехнічного персоналу, інструктажі і т.д.).

Для забезпечення електробезпеки на підприємствах м'ясної і молочної промисловості застосовують такі технічні способи та засоби захисту: захисне заземлення,занулення, застосування малих напруг, контроль ізоляції обмоток, засоби індивідуального захисту та запобіжні пристосування, захисні пристрої, що вимикають.Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.Воно захищає від ураження електричним струмом при дотику до металевих корпусів обладнання, металевих конструкцій електроустановки, які внаслідок порушення електричної ізоляції виявляються під напругою.Виносні заземлювачі розташовують на деякій відстані від устаткування, при цьому заземлені корпуси електроустановок знаходяться на землі з нульовим потенціалом, а людина, торкаючись корпусу, опиняється під повним напругою заземлювача.Контурні заземлювачі розташовують по контуру навколо устаткування в безпосередній близькості, тому обладнання знаходиться в зоні розтікання струму. У цьому випадку при замиканні на корпус потенціал грунту на території електроустановки (наприклад, підстанції) набуває значення, близькі до потенціалу заземлювача і заземленого електроустаткування, і напруга дотику знижується.Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою. При такому електричному з'єднанні, якщо воно надійно виконано, яке замикання на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання (тобто замикання між фазами і нульовим проводом). При цьому виникає струм такої сили, при якій забезпечується спрацьовування захисту (запобіжника або автомата) і автоматичне відключення пошкодженої установки від живильної мережі.Мале напруга - напруга не більше 42 В, що застосовується з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом. Малі напруги змінного струму отримують за допомогою понижуючих трансформаторів. Його застосовують при роботі з переносним електроінструментом, при використанні переносних світильників під час монтажу, демонтажу та ремонту обладнання, а також у схемах дистанційного управління.Ізолювання робочого місця - це комплекс заходів щодо запобігання виникнення ланцюга струму людина-земля і збільшення значення перехідного опору в цьому ланцюзі.

27) Особливості охорони праці при ремонтних роботах.

До роботи з підіймально-транспортними механізмами та пристроями допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії та одержали посвідчення.Підвищені вимоги безпеки регламентуються для вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування небезпечних вантажів. Такі роботи належить виконувати у спеціально відведених місцях з дотриманням відповідних вимог безпеки. У разі пошкодження тари небезпечного вантажу, відсутності маркування та попереджувальних написів на ній, а також при метеорологічних умовах, що впливають на фізико-хімічні властивості вантажу (наприклад, підвищують його токсичність), забороняється проводити вантажно-розвантажувальні роботи. Небезпечні вантажі не допускається перевозити на транспортних засобах, які для цього не пристосовані. Легкозаймисті рідини належить транспортувати спеціалізованими транспортними засобами, які мають відповідні написи та заземлення у вигляді металевого ланцюга із загостренням на кінці. Балони, наповнені стисненим, зрідженим або розчиненим газом під тиском, необхідно перевозити на підресорному транспортному засобі поперек кузова у закріпленому стані, що не допускає їх співударяння. Перевозити балони у вертикальному положенні допускається лише у спеціальних контейнерах. Легкозаймисті рідини та балони з газом необхідно перевозити транспортними засобами, які обладнані іскрогасниками на вихлопних трубах.Для забезпечення безпеки важливе значення має також дотримання встановлених правил складування вантажів. Так, кошики з бутлями агресивних речовин розміщують у складах лише в один ряд, барабани з карбідом кальцію - не більше двох ярусів. Якщо немає відповідних застережень, то вантажі у стандартній тарі зазвичай складають у штабелі. Відношення висоти штабеля до довжини найменшої сторони тари, що штабелюється, не повинно бути більше ніж 6 - для нерозбірної тари, та 4 - для розбірної тари. Ширина штабеля не повинна бути меншою, ніж його висота. Навантаження на нижню тару не повинно перевищувати допустимих значень. Відстань між рядами штабелів визначається із урахуванням можливості встановлення тари у штабель та її зняття за допомогою вантажозахоплювальних пристроїв застосовуваних засобів механізації та забезпечення необхідних протипожежних розривів. Між рядами штабелів повинні бути проходи шириною не менше ніж 1,25 м, а ширина основного проходу - не менше 3,0 м.

28) Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий газ.

Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на фізичні(Параметри повітря у приміщенні (температура, вологість, швид­кість руху повітря); Вібрація; Шум;Нетоксичний пил, газ, пара; Освітленість;Різні види випромінювань), хімічні (Токсичні речовини, пил, пара, газ), біологічні (Мікроорганізми, бактерії, інфекції) та психологічні (Фізичні та нервово-психічні перевантаження, монотонність праці, емоційне перевантаження). Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:

- шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);

- шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;

- шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень та ін.).

29) Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук. Виробничі вимірювання. Мікроклімат робочої зони.

Шум - це коливання звукової хвилі в звуковому діапазоні, що характеризується змінною частотою і амплітудою, непостійні в часі, які не несуть корисної інформації людині. Вібрація - це механічні коливання, що призводять до розладу життєвих функцій людини, шкідливо впливають на роботу обладнання та руйнують будівельні конструкції. Ультразвук - це коливання пружного середовища з частотою понад 20 000 Гц. Ультразвуковий діапазон частот поділяється на низькочастотні коливання (від 1,12-Ю4 до 105 Гц), що розповсюджуються повітряним і контактним шляхом, та високочастотні коливання (від 105 до (Г Гц), що розповсюджуються тільки контактним шляхом

Інфразвук - це механічні коливання пружного середовища, що мають однакову із шумом фізичну природу, але різняться частотою коливань, яка не перевищує 20 Гц. У повітрі інфразвук поглинається незначно. У зв'язку з цим він здатний поширюватися на великі відстані.

Ефект дії інфрачервоного випромінювання на людину залежить від довжини хвилі.

- короткохвильове інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм має більшу здатність проникати через шкіру;

- довгохвильове інфрачервоне випромінювання з більшою довжиною хвилі поглинається в основному в епідермісі;

- видиме – кров’ю у шарах дерми та підшкірною жировою клітковиною.

Поглинання інфрачервоних променів різними шарами шкіри призводить до їх нагрівання. Внаслідок цього можливе порушення теплового балансу організму людини. Інфрачервоне випромінювання негативно впливає на функціональний стан центральної нервової системи, виникають зміни у серцево-судинній системі.

Вплив інфрачервоного випромінювання на очі нерідко викликає кон’юктивіти, помутніння рогівки, спазм зіниць, помутніння кришталика, опік сітчатки, «снігову» сліпоту.