Читайте также:
|
Обрані Україною шляхи модернізації вищої освіти аналогічні загальноєвропейським підходам.
Кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП ) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на використанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів), розглядають як засіб підвищення мобільності студентів під час переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмою післядипломної освіти.
За основу пропонується прийняти ECTS-систему, розроблену європейською комісією, що дозволяє особистості ефективно діяти в межах концепції “навчання упродовж усього життя”. ECTS передбачає покласти в основу обліку трудомісткості навчальної роботи студента кредити, які накопичуються (акумулюються) протягом усього терміну навчання студента і можуть бути перезарахованими в іншому навчальному закладі. ECTS-кредити відображають навантаження студента за відповідним курсом: семестр денного навчання відповідає 30, рік – 60 – кредитами ECTS, котрі присуджуються після завершення періоду навчання та складання іспитів. Розподіл ECTS-кредитів ґрунтується на офіційній тривалості циклу програми навчання. Загальне навантаження, необхідне для здобуття ступеня бакалавра, яке потребує 4 років навчання, дорівнює 240 кредитам.
Кредит – це також спосіб переведення в кількісну форму результатів навчання. Під результатами навчання розуміють комплекс умінь (що повинен знати, розуміти і спроможний виконати студент після завершення навчання) незалежно від тривалості навчання. ECTS-кредити можуть бути отримані тільки після завершення необхідної роботи і відповідного оцінювання досягнутих результатів навчання.
Історично початково ECTS (Європейська система перезарахування кредитів) розроблена у 1989/1990 н.р. у формі пілотного 5-річного проекту, в якому брали участь 145 європейських вузів таких академічних напрямків: бізнес-адміністрування, хімія, історія, інженерна механіка та медицина. У подальшому практика ECTS була рекомендована до широкого використання ВНЗ Конференції Ради Європи “Forum Conference of the Higher Education and Research Committee” (Мальта, 1994), Конвенцією Ради Європи ЮНЕСКО з визнанням кваліфікацій у вищій освіті в Європейському регіоні, і підтримана низкою міжнародних професіональних неурядових організацій, наприклад, Європейською Асоціацією Міжнародної освіти (European Association of International Education), до якої входять представники більше 50 держав. [9, с. 186].
На сучасному етапі розвитку світової практики системи вищої освіти можна говорити про стійкий розвиток ECTS як основного інструмента інтеграційного процесу освітнього процесу: вже більше 1200 європейських вузів за 6000 навчальних програм використовують систему ECTS. Наприклад, Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Угорщина, Словаччина та інші країни об’єднали введення двох циклів навчання з одночасним обов’язковим введенням ECTS. Інші країни, особливо ті, що знаходяться в Північній Європи, мають свої системи кредитів, достатньо сумісні з системою ECTS. Отже, у деяких країнах співіснують 2 системи. Однак, Данія та Норвегія вирішили повністю замінити свої національні системи кредитів системою ECTS. Навіть у країнах, де кредитна система не є обов’язковою, багато ВНЗ освіти використовують ECTS для пере зарахування кредитів (напр., Болгарія, Чеська республіка, Польща, Словені). Міністри освіти майже двох третіх із 46 країн заявили, що їхні ВНЗ освіти використовують систему ECTS для перезарахування кредитів. Приблизно 15% від цієї кількості країн використовують іншу систему кредитів, а в решті країн такої системи немає зовсім. Система ECTS широко використовується ВНЗ освіти Греції та Швеції (80%), Фінляндії та Польщі (82%), Австрії (84%), Румунії (87%), Норвегії (90%), Ірландії та Данії (93%). Системами кредитів, відмінними від ECTS, послуговуються ВНЗ освіти Великобританії (45%) та Туреччини (58%). [9, с. 225].
Згідно з додатком I Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищою освітою “ кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання “вартості” будь-якої зі складових навчальної програми, виконаної студентом під час навчання”.
Заліковий кредит – завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. Залікові кредити містять модулі декількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу).
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (ОПП), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи).
Змістовий модуль – це система елементів навчальної дисципліни, поєднаних за ознакою змісту та за допомогою відповідних методів навчання.
Кожен ВНЗ розробляє власну кредитну-модульну систему, що є внутрішньої. Присвоєння студенту академічного ступеня відбувається після того, як він/вона накопичив/ла певну кількість кредитів. Проміжок часу, упродовж якого допускається процес акумулювання, є довільним, але з певними обмеженнями.
З метою контролю за якістю академічних досягнень студентів з використанням встановлених стандартів транснаціональної освіти запроваджується обов’язкове переведення оцінок національної школи до шкали ECTS.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 148 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |