Читайте также:
|
Культура Давнього Китаю сформувалась у III тис. до н.е. і роз- вивається майже безперервно протягом 5 тис. років. Китайський етнос створив особливий тип культури, що відрізняється від куль- тури інших народів. Соціальна етика та адміністративна практика тут завжди відігравала більшу роль, ніж містика та індивідуаліс- тичні пошуки спасіння. Найбільшими, загальновизнаними проро- ками тут вважалися ті, хто вчив жити гідно відповідно до прийнятої норми. Жити заради життя, а не заради блаженства на тому світі чи спасіння від страждань. Не релігія як така, а, перш за все, ритуа- лізована етика формувала обличчя традиційної китайської куль- тури. Важливою рисою стародавньої китайської культури було, на відміну від європейської, не досягнення практичних цілей, а осо- бисте самовдосконалення людини.
Характерними особливостями китайської культури висту- пають: традиціоналізм – орієнтація на підтримку способу жит- тя предків, на підпорядкування індивіда соціальному порядку; релігійно-поетичне ставлення до природи, що була предметом поклоніння; китайська церемонія – наявність фіксованих норм по- ведінки і мислення, що склалися на основі культу древності, і які
були покладені в основу нового типу міської раціональної культу- ри; «розчиненням» релігійного начала в соціальному, що знайшло яскраве відображення в конфуціанстві. Докладніше про особли- вості конфуціанства див. у третьому розділі, присвяченому істо- ричним формам релігії.
Основними видами мистецтв у Китаї виступають архітектура, література, музика, живопис, прикладне мистецтво. Уже у XV
столітті до н.е. в Китаї існувала розвинена система ієрогліфічного письма, що нараховувала близько двох тисяч ієрогліфів. Надзви- чайно бурхливий розвиток китайської писемності характерний для перших століть нашої ери: так, у ІІ столітті число ієрогліфів складало більше 10 тис., у ІІІ столітті – більше 18 тис. Створення ієрогліфічної писемності дало можливість легко спілкуватися носі- ям численних мовних діалектів, що не розуміли усного мовлення, в письмовій формі. При імператорських дворах створюються великі бібліотеки. До початку І тис. до н.е. відносяться найбільш ранні пам’ятки давньокитайської літератури – «Книга пісень», що міс- тить близько 300 пісень і віршів, і «Книга змін».
Широко відомі стародавні китайські монументальні спору- ди – Великий канал, що будувався протягом багатьох віків, та Велика китайська стіна, будівництво якої здійснюється в період об’єднання країни в єдину централізовану державу 221-207 до н.е. і яка повинна була захистити Китай від зовнішніх ворогів.
У культурному житті Китаю важливу роль відігравали буддій- ські монастирі, котрі були прикрашені скульптурними зображен- нями Будди і буддійських божеств, імператорські палаци (у ІІІ столітті до н.е. їх було збудовано більше 700).
У VII-XVIII століттях основне місце серед інших видів мисте- цтва посів живопис, котрий відобразив преклоніння людей пе- ред красотами Всесвіту, природи. Самостійними жанрами були
«люди», «квіти-птахи», «гори-води», що стали традиційними на багато століть.
Давнім китайцям належать багато технічних винаходів: магніт- ний прилад – прародич компасу, водяний млин, перший у світі сей- смограф, спідометр, папір, книгодрукування, порох, фарфор тощо.
З наук бурхливо розвивалась астрономія, математика і медици- на. Так, вперше в історії людства тут був створений небесний гло- бус, що відтворював рух небесних тіл, складений каталог медичних книг, у яких були зібрані рецепти лікування багатьох хвороб, впер- ше китайці ввели поняття негативних чисел.
Культуру Стародавнього Китаю, що зберегла власну самобут- ність протягом тисяч років, можна по праву віднести до «вічних цивілізацій».
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |